facebook.com
mind
Як в Україні з'явився абсолютно новий клас важкого армійського озброєння

Як в Україні з'явився абсолютно новий клас важкого армійського озброєння

І яким чином використання великокаліберних гвинтівок змінює структуру ведення бойових дій

Цей матеріал також доступний російською

Локальні війни та конфлікти останніх років призвели до появи й подальшого розвитку цілих класів озброєнь. Серед них і великокаліберні снайперські гвинтівки, як правило, калібру 12,7 мм. Такі патрони від кулеметів дозволяють не тільки «працювати» на більших відстанях, ніж штатні (7,62 мм) армійські снайперські гвинтівки, але також і пробивати штатні армійські засоби захисту на всій дальності польоту кулі. Тому, до речі, такі «девайси» охоче використовують для виведення з ладу легкоброньованої та неброньованої техніки (перш за все автомашин). Про цей вид озброєнь докладніше у матеріалі для Mind розповість військовий експерт та історик Михайло Жирохов.

Великокаліберні гвинтівки. Одним із напрямків використання великокаліберних гвинтівок є контрснайперська війна – внаслідок досить великих габаритів і маси подібні гвинтівки не можуть бути ефективно використані у звичайних піхотних частинах і частіше застосовуються як «штучний товар» у різних групах спеціального призначення.

Крупнокалиберный выхлоп «тихой войны»
Протитанкова рушниця ПТРД, захоплена бійцями Національної Гвардії України
Фото Alex long/wikimedia.org

До початку війни на Донбасі на озброєнні ЗСУ великокаліберних гвинтівок як класу не було взагалі. Однак бойові дії показали необхідність їхнього застосування, тому в хід пішли різноманітні замінники. Так, навесні – влітку 2014 року під час визволення Слов'янська бойовики Стрєлкова (Гіркина) активно використовували музейні протитанкові рушниці ПТРД і ПТРС часів Другої світової війни. Ці ж рушниці, коли потрапляли до нас як трофеї, активно застосовувалися і з нашого боку. Але, зрозуміло, це не могло бути звичайною практикою на рівні збройних сил.

Кулемет ДШКМ-ТК. У 2015 році харківські волонтери спробували самостійно задовольнити запит військових на такого роду зброю. Цілком природно, що у поле зору відразу потрапив кулемет ДШКМ, повернутий до лав у 2014 році й досить поширений в армії. Їхня кількість на складах на той момент була більш ніж достатньою. У результаті маємо якийсь агрегат, в якому спуск перенесений на приклад, є задній монопод, дуловий гальмо-компенсатор. І, найголовніше, з'явилися сошки.

Крупнокалиберный выхлоп «тихой войны»
Пулемет ДШКМ-ТК
Фото прес-центр Повітряного командування «Схід» / Ministry of Defense of Ukraine

Військовим така розробка сподобалася, і вже взимку 2016 року, після державних випробувань та інших бюрократичних моментів, на озброєнні української армії з'явився кулемет ДШКМ-ТК, який став таким собі замінником того, що на Заході зазвичай називається «антиматеріальним снайперським комплексом». У підсумку з нового «кулемета» підготовлений стрілок може працювати на відстані в 1400–1800 м. Ще однією відмінністю від піхотного «побратима» на верстаті став патронний короб на 10 або 20 патронів (на відміну від стандартного 50-патронного). Правда, як і колишня радянська зброя, він відрізняється досить великою масою – близько 42 кг.

На сьогодні в частинах досить багато ДШКМ-ТК, і на деяких напрямках протистояння вони вже складають основу «парку» великокаліберного піхотної зброї. Але варто визнати, що це швидше мобілізаційний варіант, і військові все ж таки вважають за краще купувати справжні великокаліберні гвинтівки західного виробництва.

Снайперські гвинтівки Barrett. Починаючи з 2015 року для потреб ЗСУ, НГУ і Держприкордонслужби на американському цивільному ринку стали закуповуватися снайперські гвинтівки Barrett M107A1 калібру 12,7 мм. Вона важить лише у 14 кг і дозволяє ефективно відстрілювати цілі на дальності до 1500 м. Для порівняння: стандартна армійська гвинтівка СВД зразка 1963 року б'є тільки на 800 м.

Крупнокалиберный выхлоп «тихой войны»
Barrett M107A1
Фото Нацгвардія України

Ціна на цю «мисливську» зброю стартувала від $12 000. Однак такі закупівлі були спорадичними і неофіційними. Тільки в грудні 2017 року Держдеп США затвердив комерційну ліцензію на продаж нашій країні по лінії Direct Commercial Sales партії таких гвинтівок. І головне, боєприпасів та супутнього майна до них. Фактично після цього можна говорити про те, що цей американський зразок офіційно прийнятий на озброєння ЗСУ.

Паралельно при безпосередній участі західних інструкторів були організовані снайперські курси. Це було вкрай необхідно, бо досвіду застосування такої потужної зброї в української армії просто не було. Зараз потроху, із великими втратами, такий досвід ми поступово набираємо на Донбасі.

Великокаліберні гвинтівки XADO. Варто окремо сказати і про спроби вийти на цей ринок вітчизняного військово-промислового комплексу. Найяскравішим представником є харківська фірма XADO Chemical group, до війни помічена тільки у розробці та виробництві різної автомобільної та промислової хімії. У 2016 році фірма раптом вийшла на ринок з цивільною великокаліберною гвинтівкою XADO Snipex «Rhino Hunter» під комерційний патрон 12,7х99 мм (.50BMG). А також її військовим варіантом – М75 під стандартний радянський патрон, який застосовується в ДШКМ 12,7х108 мм.

Крупнокалиберный выхлоп «тихой войны»
Snipex Rhino Hunter
Фото snipex.com

По суті, це реанімація на новому рівні радянської концепції протитанкової рушниці Дегтярьова ПТРД – однозарядна зброя з ручним заряджанням патрона в стовбур і автоматичним відмиканням затвора та викидом стріляної гільзи після пострілу. Виробник говорить про дальність стрільби до 2500 м при вазі гвинтівки без патронів у 16 кг.

Незважаючи на значний інтерес відвідувачів виставки «Зброя та безпека 2016», військові на даний зразок ніякої уваги не звернули. Що, втім, не завадило фірмі вже на наступну виставку привезти більш потужний зразок – макет перспективної великокаліберної гвинтівки Snipex 14.5 – як випливає з назви, під патрон 14,5х114 мм. Такі боєприпаси нині застосовуються в ЗСУ як основні для кулеметів КПВ і КПВТ, що встановлюються на бронетехніку: від БРДМ-2 та БТР-60ПБ до БТР-80.

Під цей патрон розроблена ціла низка снайперських комплексів, наприклад, угорський М3 Gepard. Однак, як бачиться, вибір конструкторів був простий. Зважаючи на неможливість виробництва, для нової гвинтівки передбачається брати кулеметні стволи. За даними розробників, снайперська гвинтівка Snipex 14.5 має загальну масу (без прицілу) близько 30 кг. А ефективна дальність вогню повинна досягати 5000 м. Природно, що всі ці дані лише оціночні й розрахункові.

Таким чином, можна констатувати, що за три роки війни українська армія отримала абсолютно новий клас важкого армійського озброєння, який разом зі зміною тактики ведення бою піхотних підрозділів може кардинально змінити не тільки структуру, але й саму філософію ведення бойових дій.

Крупнокалиберный выхлоп «тихой войны»
SNIPEX М75
Фото snipex.com

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті