Чи потрібен Україні інститут номінального утримувача

Днями Верховна Рада підтримала у першому читанні запровадження рахунків номінального утримувача, зокрема, з метою спрощення процедури іноземного інвестування в Україні. Зазначена концепція закріплена у відповідному законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» №6141. Отже, хто такий номінальний утримувач і навіщо він потрібен, чому прийняття за основу законопроекту та запровадження рахунку номінального утримувача таке важливе для інвестиційного клімату України та що це собою являє, розповіла Mind аналітик ICF Legal Service Ірина Мягка.

Глобальні тренди у захисті прав інвесторів. Почати слід із того, що номінальні утримувачі у світі – це глобальні зберігачі цінних паперів. Найбільші транснаціональні компанії довіряють облік та рух придбаних від свого імені цінних паперів декільком найкрупнішим та найбільш авторитетним світовим кастодіанам (Custodian, з англ. – хранитель, установа (зазвичай банк), що здійснює зберігання цінних паперів та інших фінансових активів клієнтів, а також управління цими цінними паперами. – Mind). Серед них такі фінансові гіганти, як: BNP Paribas, Citibank, Deutsche Bank, HSBC, J.P. Morgan та інші. На обслуговуванні цих гігантів перебуває велика кількість клієнтів та інвесторів, які розглядають лише убезпечені інвестиції – саме через цих авторитетних зберігачів.

Українські реалії та перспективи для інвесторів. В Україні до цього часу глобальні зберігачі не могли забезпечити достатній режим юридичного захисту та обліку прав власності іноземного інвестора – свого клієнта. Рахунки, які відкривають сьогодні іноземні фінансові установи для своїх клієнтів, належать зазначеним фінустановам. У разі звернення стягнення на активи такої фінустанови під стягнення потрапляють і активи їхніх клієнтів. А інститут номінального утримувача, з одного боку, дозволить відкрити особу власника, а з іншого – захистити права інвестора, у випадку звернення стягнення на зобов’язання номінального утримувача.

Також деякі глобальні кастодіани надають своїм клієнтам послуги із забезпечення правильного податкового режиму виплати дивідендів та інші супутні послуги.

Про «підводне каміння» інституту номінального утримувача. Необхідно зауважити, що номінальний утримувач зобов’язаний розкрити інформацію про власників цінних паперів у відповідь на запит державного органу, уповноваженого на здійснення таких дій. 

Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку активно лобіювали законодавче визначення номінального утримувача та неодноразово наголошували, що цей інститут вже фактично працює в Україні, однак він не може працювати нормально за відсутності визначеності його юридичного статусу.

Що ж отримає Україна? По-перше, за наявності відкритого в українських зберігачів рахунка глобального кастодіана, підвищиться довіра до самого ринку інвестицій і відбудеться зростання рейтингів української депозитарної системи та економіки в цілому. Фактично – це створення прозорих умов роботи з обліку та зберігання придбаних іноземцем цінних паперів, а також захисту права власності інвестора.

Безперечно, наївно очікувати, що юридичне закріплення цього інституту призведе до тотального прагнення транснаціональних інвесторів бігти за українськими цінними паперами. Тим не менше – це крок до покращення інвестиційної привабливості, тобто ще один додатковий аргумент на користь довіри до України.