Річна контрольна робота: як Україна виконувала держбюджет-2017

Щорічно на межі лютого й березня Міністерство фінансів України публікує звіт щодо виконання Державного бюджету на попередній рік. Інформацію стосовно українського держбюджету-2017 Мінфін оприлюднив 27 лютого 2018-го. Mind звернувся до економіста IMF Group Ukraine Володимира Жука з проханням детальніше проаналізувати найважливіші з опублікованих показників. Подібний аналіз є вкрай необхідним, оскільки вже 16 березня Міністерством фінансів планується публічне представлення вищевказаного звіту. Стан і способи виконання найголовнішого фінансового документу України може показати, у яких реаліях функціонуватиме економіка держави протягом поточного року. Тому широка спільнота має бути максимально підготовлена до презентації Мінфіну. На прохання Mind експерт розглянув ту частину тексту, яка, на його погляд, є найбільш важливою та показовою.

Зростання ВВП. У документі слушно зазначено, що у 2017-му зростанню української економіки сприяло покращення кон’юнктури на світових товарних ринках завдяки збільшенню цін на сталь, добрива і пшеницю. Нагадаємо, що кореляція індексу цін на сировину та доларового ВВП України складає 0,92, тобто в перекладі з мови статистики на усім зрозумілу це означає «дуже сильна кореляція». Якщо світові ціни зростають – зростає й ВВП України.

Це вельми важливий момент, адже він кардинально впливає як на економіку, так і на політику. Іншими словами, щастить тому лідеру держави, який перебуває на своєму посту під час зростання світових цін на сировину. І, навпаки, тяжка доля того лідера (президента чи прем’єра), який займає свою посаду під час падіння світових цін.

8 грудня 2016 року IMF Group of Ukraine організовувала публічну дискусію «Макроекономічні сценарії та прогнози на 2017 рік». Один із графіків відображав як раз залежність ВВП і сировинного індексу МВФ.

Як бачимо, показник знову майже 100%, що лишень підтверджує значну залежність України від зовнішніх факторів. Щодо конкретно 2017 року, то потрібно зазначити, що згідно зі звітами Міжнародного валютного фонду, зростання світової економіки у 2017 році становило 3,7%. Зростання економіки України – 1,7%, тобто більш ніж удвічі менше за світовий показник.

Це дуже критично, і важливо розуміти, що, попри будь-які виступи політиків, 2017-й – це програшний рік для України у масштабах світу. Адже наша частка у світовій економіці зменшилася.

Міністерство фінансів однією з причин цього називає економічну блокаду Донбасу. Минулого року було багато розмов на цю тему, економісти неодноразово попереджали про економічні наслідки блокади – втрату мінімум 1% економічного приросту.

Прибутки підприємств. Мінфін звертає увагу, що у 2017 році зменшилася частка збиткових підприємств (з 32,8% до 29,7%), та відбулося збільшення прибутку підприємств на 36,3% у порівнянні з 2016-м.

За традицією кожен український директор та бухгалтер ставиться до цих показників скептично. Лише наївний вірить у рядок «податку на прибуток», що існує в Україні вже багато років. Це один з найменш ефективних підходів до оподаткування підприємців. Податок на прибуток – це постійне протистояння між співробітниками бухгалтерії підприємства і працівниками податкової. Це війна, в якій ДФС щосили намагається знайти причину, чому ви як підприємство не маєте права відносити свої витрати, яких зазнали під час ведення господарської діяльності, до складу витрат у податковій декларації, аби законно зменшити свій оподатковуваний дохід.

І підприємці, і податківці витрачають на адміністрування податку на прибуток надзвичайно велику кількість часу.

Це рішення нарешті дозволить українським компаніям не занижувати свої офіційні доходи, отже – мати якісніші показники у фінансових звітах, що позитивно позначиться й на сфері кредитування бізнесу.

Сільське господарство. Минулого року виробництво сільськогосподарської продукції зменшилося. Особливо це стосується рослинництва і тваринництва (3,6% і 0,4%). Падіння цих показників – тренд останніх років. При цьому питома вага с/г галузі у ВВП складає близько 12%, а частка АПК в експорті – близько 40% (за 10 місяців $14,7 млрд, або 41,8%).

Тому у 2018 році на підтримку рослинництва і тваринництва виділяють 4 млрд грн, а саме – на напрями будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів.

Окрім того, аграрії можуть придбати сільгосптехніку та обладнання вітчизняного виробництва із значною компенсацією їхньої вартості із бюджету. Потенційні учасники програми – юридичні особи або фізичні особи-підприємці, у яких 75% обороту формує сільгосппродукція, без боргів перед держбюджетом та Державною фіскальною службою. Власне, найголовніше: уряд компенсує 25% вартості придбаної техніки та обладнання. Загальний обсяг фінансування за програмою складає 945 млн грн, що дасть можливість здешевити понад 9000 одиниць техніки на загальну суму 5 млрд грн.

Заробітна плата українців. Фантастично виглядає коментар Мінфіну, що за рахунок збільшення мінімальної заробітної плати з 1600 до 3200 грн у 2017 році відбулося розширення внутрішнього споживчого попиту. Кожен підприємець країни знає, що таке збільшення відбувається з єдиною метою – зростання податкових надходжень до бюджету. Адже величезна кількість зарплат видається «у конвертах», а офіційно платиться «мінімалка». Збільшуючи мінімальну зарплату, уряд лише підвищує податки підприємця, «на руки» ж люди отримувати більше не стануть.

Подібне рішення Кабміну зрозуміле – після того як держава знизила ставку ЄСВ на фонд оплати праці до 22%, потрібно було шукати «компенсатори».

Але в Україні можна зменшити податки на оплату праці, а саме – 10% з роботодавця і 10% з працівника. Військовий збір можна залишати. На перший погляд – це виглядає нереально, але якщо зробити базові й дуже прості розрахунки, то виявиться, що від такого нововведення виграють усі – і бюджет, і підприємці.

Підприємець, коли планує виплату зарплат, рахує суму всіх податків, які платяться від «мінімалки», і потім вираховує, скільки йому не вистачає до «зарплати на руки». Це відверто треба визнати, і в першу чергу уряду: у нашій країні, коли домовляються про зарплату – домовляються про суму «на руки», а податки – то проблема підприємства.

Економісти IMF Group of Ukraine розробили та пропонують уряду іншу модель. Вона допоможе почати переносити відповідальність за «якість» оподаткування заробітної плати і на працівника.

У таблиці наведено приклад реального підприємства. Як бачимо з розрахунків, при підході оподаткування «10 на 10» матимемо наступні вигоди: збільшення податків до бюджету на 27% і зменшення витрат підприємства на виплату зарплати в цілому на майже 4%.

Курс долара та експорт. Про курс долара Mind вже нещодавно писав. На даний момент курсові коливання  стабілізувалися. Отже, «заробити» на валютних гойдалках вже не вийде. Між іншим, є підстави чекати, що влітку курс 25 грн за $1 буде українською реальністю.

Експорт товарів за 2017-й збільшився на 18,8% у порівнянні з 2016 роком, до $39,9 млрд. На жаль, це відбулося за рахунок мінеральних продуктів – 47,1 %; чорних і кольорових металів та виробів з них – 22,1% і продовольчих товарів – 16,3%. Україна все ще експортує забагато товарів з дуже малою часткою доданої вартості.

Доходи і витрати бюджету 2017 року. Останньою частиною аналізу документу від Мінфіну є доходи і витрати. Україна в цьому плані – рекордсмен, що показує фантастичні результати.

Жертвуючи малим та середнім бізнесом (йдеться про введення автоматичного блокування податкових накладних та штучне навантаження на зарплати – збільшення «мінімалки»), держава демонструє неймовірне збільшення надходжень до бюджету. Три роки поспіль цей показник зростає на третину.

Важливо розуміти, що це – три програні роки, тому що кожного разу, коли держава отримувала більше грошей, ніж планувала отримати, вона придумувала собі додаткові витрати. Іншими словами – гроші «розпорошувалися».

Наприклад, на казначейському рахунку у грудні 2017 року знаходилося понад 54 млрд грн. І практично всі ці кошти були витрачені державою – на 1 січня 2018-го залишилося всього 5 млрд грн.

І питання навіть не в тому, що розпорядники держкоштів намагаються закрити всі свої закупівлі в останній календарний місяць року. А в тому, чому держава Україна, отримуючи реальні «наддоходи» (набагато більше, ніж зазначено у фінансових планах бюджету), не зменшує податки для українського бізнесу. Натомість, додаткові 1,5 млрд грн ще в липні 2017 року було було виділено у бюджет ДФС.

Між іншим, згідно з офіційною звітністю ДФС, в поле зору податкової міліції у 2017 році потрапили злочини, які завдали 1,8 млрд грн збитків бюджету, з яких реально відшкодовано лише 493 млн грн. При цьому, як відомо, втрати бюджету від схем (офшорні, сірий імпорт, контрабанда, конвертаційні центри, схеми з ПДВ) становлять щонайменше 100 млрд грн. Відчуйте різницю: 493 млн при 100-мільярдних зловживаннях – це ефективність роботи на рівні 0,4%.

Ще про витрати держави і та її частку у ВВП 2017 року. Ключовим моментом розвитку економіки є відношення держави до самої економіки, тобто яку частину витрати державного бюджету складають відносно ВВП. На жаль, цей показник збільшується з 37% ще кілька років тому до понад 44% у плановому 2018 році. Держава не хоче себе обмежувати заради того, щоби  простимулювати економіку.

За останні два роки зростання економіки України менше світового (2,3% і 1,7% відповідно), а зростання частки держави в економіці збільшується на 7%. То хто ж «украв» зростання економіки? Корупція, ухилення від сплати податків, контрабанда чи все-таки сама держава через податкове навантаження? Іншими словами, держава виймає з економіки кожного разу все більше і більше не за рахунок зростання самої економіки, а за рахунок фіскальних методів, тобто зменшуючи долю економіки для бізнесу та підприємств.

Україна має встановити обмеження на державні витрати на рівні хоча б 30-34%. До речі, якщо проаналізувати криві Армі та криву Лаффера, то оптимальний показник держвитрат в економці становитиме 29,5%. Критичний показник – 41,5%. Але поки що ми бачимо, що на основі показників 2017 року держава планує в 2018-му ще підвищити цей показник – до 44,7%.