facebook.com
mind
Труднощі підклеювання: навіщо бізнесу інноваційна касова дисципліна

Труднощі підклеювання: навіщо бізнесу інноваційна касова дисципліна

І чому паперові чеки та клей можуть слугувати метафорою українських реформ у фіскальній сфері

Цей матеріал також доступний російською
Труднощі підклеювання: навіщо бізнесу інноваційна касова дисципліна
Фото: pixabay

31 травня міністр фінансів України Олександр Данилюк провів зустріч з представниками малого і середнього бізнесу, в ході якої, серед іншого, запевнив присутніх: ввірене йому міністерство активно працює над спрощенням процедури використання касових апаратів і ведення податкової звітності. За словами міністра, на засіданні урядового комітету, яке відбулося того ж дня, було прийнято два документи, які вже в доступному для огляду майбутньому дозволять фіксувати розрахунки через централізовану систему. Йдеться про пілотний проект впровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО) третього покоління (смартфони, планшети) і про ліквідацію «Книг обліку розрахункових операцій» (КОРО). А також – про скасування багатьох документів, необхідних при реєстрації РРО, які ускладнюють ведення бізнесу. Чому осучаснення касової дисципліни – одна з найбільш нагальних потреб вітчизняного бізнесу, і чим розплачуються підприємці за відсталість системи, спеціально для Mind розповідає економіст IMF Group Ukraine Володимир Жук.

Бізнес в Україні останніх років – це зразковий приклад старанності, працьовитості та наполегливості. Можливо, саме з таким завзяттям і створювалися світові гіганти на кшталт Apple, Samsung або Google. Те, як українські підприємці, економісти й юристи просувають бажані для нашої країни проекти і реформи, заслуговує найбільшої поваги.

Якщо раніше держава ухвалювала різні абсурдні рішення, а бізнес «із розумінням» обходив їх – через суди чи іншими шляхами – або просто не виконував, то зараз бізнес в особі різних організацій і об'єднань своїм тиском змушує державну машину нарешті впроваджувати необхідні зміни.

Найбільш значущі вимоги – введення податку на виведений капітал замість поточного податку на прибуток. Крім цього, є й інші аргументовані та чіткі запити підприємницького середовища, наприклад:

  • лібералізація касової дисципліни та скасування «драконівських» штрафів;
  • зниження податків на фонд оплати праці (дійсне зниження, а не напівзаходи: ПДФО до 10%, ЄСВ до 15%);
  • скасування пережитків радянського часу (трудових книжок, книг розрахунку касових операцій) і перехід на електронний документообіг;
  • сучасне трудове право на основі свободи трудового договору;
  • масштабна приватизація;
  • створення (відкриття) ринку землі сільгосппризначення.

Чому ліберальна касова дисципліна так важлива для бізнесу? Кожен бухгалтер, директор і підприємець знає, що касова дисципліна – це «дійна корова» податкового інспектора. Держава досі застосовує до бізнесу виключно «радянський» підхід: чим більше папірців і підписів на них – тим краще. Якщо немає підпису (хоча б одного на багатотисячних паперах) – підприємству загрожують величезні штрафи.

Так, існує документ під назвою «Книга обліку розрахункових операцій» (КОРО). Це бланки суворої звітності, які опломбовані спеціальним засобом контролю проти несанкціонованого розшнуровування.

При продажу товару або послуги підприємець повинен приклеїти в КОРО чек, який підтверджує, що клієнт ці товар/послугу оплатив. Також у книзі потрібно від руки записати проведену транзакцію. Так, бізнесмен змушений це робити зараз, у 2018 році, коли поруч на столі лежить його смартфон.

Уявіть собі, як багато книг збирається в тих же ресторанах та аптеках. І якщо співробітник неправильно підклеїв чек, або чек відпав, загубився, або перевіряючий його сам вирвав – фірмі загрожує штраф, що в п'ять разів перевищує суму самого чека. Якщо в книзі було неправильно щось записано – це теж прирівнюється до помилки, як ніби гроші зовсім не були оприбутковані – і штраф знову п'ятикратний. Накопичилися вже десятки книг, але було пропущено підпис на одній сторінці – знову штраф п'ятикратний.

Не кажучи вже про те, що за це «порушення» перевіряючі мають право виписувати «винній особі» адмінштрафи до 3400 грн, а при повторному «порушенні» – до 17 000 грн. Чи зможе працівник, скажімо, аптеки сплатити такі суми? Зрозуміло, що ні.

Чому в Україні підтримується такий попит на клей? Відповідь очевидна – це «золота жила» для фіскальної служби. Тому що за допомогою всіх цих «клейових дій» можна або виписати штраф і поліпшити статистику контролю, або – отримати хабар перевіряючому.

На тлі оптимістичних заяв глави Мінфіну Національний банк України, у повноваженнях якого – регулювання ведення касових операцій, 24 травня нинішнього року затвердив постанову №54 (опубліковано 31 травня), в якій окремо розписав обов'язкове «підклеювання і збереження фіскальних чеків». Таким чином, регулятор ще більше розв'язує руки податковим інспекторам для перевірок і нарахувань п'ятикратних штрафів.

Більш того, НБУ зобов'язав усі суб'єкти господарювання розробити і затвердити порядок оприбуткування готівки в касі і порядок розрахунку ліміту каси згідно з нормами Положення про ведення касових операцій. Про те, що необхідно оновити або розробити для себе порядки роботи з готівкою згідно з усіма останніми змінами, своїм клієнтам зобов'язані повідомляти співробітники банку.

Чи доречні вимоги бізнесу щодо лібералізації касової дисципліни та скасування штрафів? Однозначно, так. Коли український бізнес прийде до сучасної касової дисципліни і коли «пілот» запрацює в повноцінному режимі, передбачити складно: держава любить дуже довго запускати всі прості і необхідні проекти. Можливо, компромісним рішенням поки що могла б стати відмова від штрафних санкцій за «помилки підклеювання», якщо вже паперовий формат звітності планується скасувати.

А поки ж «підклеювання» – це метафора українських реформ у фіскальній сфері, а також старанності та живучості підприємництва в країні.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті