facebook.com
mind
Колесо Сансари: із чим пов'язані валютні коливання в Україні

Колесо Сансари: із чим пов'язані валютні коливання в Україні

Чому гривня раптово зміцнилася та що відбуватиметься з нею надалі

Цей матеріал також доступний російською
Колесо Сансари: із чим пов'язані валютні коливання в Україні
Фото Юлія Березовська/Прес-центр НБУ

Говорячи про динаміку гривні у минулому та поточному році, можна упевнено відзначити, що основним драйвером цього процесу була та є інфляція і реальна відсоткова ставка – тобто різниця між поточними ставками та очікуваною інфляцією. Суто місцевих, українських факторів у цьому процесі дуже небагато, зауважує інвестиційний аналітик Іван Угляниця. За його словами, всі вони впливають, скоріше, негативним чином. Мова про платіжний баланс, темпи зростання економіки, проблеми із виплатою та накопиченням боргу, співпрацю з МВФ, відсутність реформ, тощо. Із чим пов'язані валютні коливання, чому та як надовго гривня знову зміцнилася, попри вельми негативні прогнози деяких експертів, Іван Угляниця пояснив у матеріалі для Mind.

Фактично основним драйвером зміцнення нацвалюти є глобальний попит на активи та пошук дохідності, який відобразився у зниженні долара практично до всіх класів активів з початку 2017 року. Зокрема індекс долара проти валют основних торгових партнерів США за останні 12 місяців знизився на 11,5%.

Висока інфляція та низькі відсоткові ставки. Попит на окремі місцеві валюти країн, що розвиваються, стримувався переважно високою (або відносно високою) інфляцією в окремих державах та відносно низькими відсотковими ставками. Окрім України, подібна ситуація складалася в таких країнах, як Аргентина, Єгипет, Туреччина, Нігерія, Філіппіни та деякі інші.

Причому, як часто й буває, і риторика, і поведінка влади та центральних банків усюди майже ідентична. Наприклад, в Аргентині, як і в Україні, центральна влада озвучувала вельми оптимістичні очікування і таргети по інфляції, які фактично виявились доволі далекими від реальності, практично в два рази перевищивши плановий рівень – те ж саме, що відбулось і в Україні. Таким чином, у результаті центральні банки України, Аргентини, Єгипту були вимушені суттєво підвищувати відсоткові ставки з метою зв’язування грошової маси, стримування інфляції та зниження тиску на місцеві валюти.

Нестабільність країни стимулювала підвищений попит на її активи. Нагадаємо, що всі ці події відбувалися на фоні зростання попиту на локальні валюти і ставки на інші ризикові активи, тобто навіть умовна стабільність таких валют, як гривня або єгипетський фунт чи турецька ліра – це, скоріше, ефект високого глобального апетиту до ризику та послаблення долара на цьому фоні, ніж якоїсь сили місцевих валют або економік. Слід додати й те, що політична та геополітична нестабільність навколо названих країн також не сприяла високому попиту на їхні активи, номіновані в локальних валютах, на фоні інших країн та валют.

Піднявши відсоткову ставку, НБУ зміцнив гривню. Визнавши свій надмірний оптимізм щодо власних інфляційних цілей, Нацбанк був вимушений різко підняти відсоткову ставку, що перевернуло реальну відсоткову ставку із негативної, -1,5-2,0 в.п. на позитивну, близько 2,5-3,0 в.п. Така суттєва зміна на тлі відсутності глобальної корекції підвищила привабливість гривні як активу для недовгого керрі-трейду (Carry trade, стратегія отримання прибутку на валютному ринку за рахунок різної величини відсоткових ставок. – Mind), і приплив валюти від місцевих та іноземних інвесторів дозволив гривні за короткий проміжок часу зміцнитися на більш ніж 10,5%.

Невеликий обсяг самої економіки України, яка за останні п’ять років скоротилася майже удвічі, несуттєва глибина місцевого валютного ринку та незначні ресурси самого Нацбанку не дозволяють ефективно згладжувати такі зміни в попиті/пропозиції валюти, тому інтервенції центробанку лише на невеликий час «розтягують» процес зміцнення/послаблення місцевої валюти.

Але, говорячи про таку динаміку курсу та відсоткових ставок і реакцію центробанку, слід зазначити, що принципові економічні проблеми країни не вирішуються подібними монетарними діями. Ці засоби здатні лише тимчасово «знизити температуру» та «купити» невеликий час, причому часто примножуючи існуючі перекоси в алокації ресурсів усередині економіки.

Стагнація в економіці не уповільнює інфляцію. Незважаючи на всі переможні реляції, стагнація в українській економіці продовжується, як і інфляція практично не уповільнюється попри економічну стагнацію. Адже основними інфляційними драйверами, після того як пройшов ефект девальвації, залишається постійне зростання регульованих цін та тарифів, а також продовження роздачі передвиборчих обіцянок від усіх щаблів влади.

Питання наступної кризи, витка девальвації та прискорення інфляції за цієї моделі державного управління – лише питання невеликого часу. Єдине сподівання та ставка влади у подібних умовах – це якесь неочікуване глобальне зростання та пожвавлення. А також «щира надія», що наступна криза не припаде на період каденції нинішньої влади, а вже ляже на плечі наступників.

Отже, колесо Сансари від української брички котиться тим самим, второваним шляхом.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті