Гра на вибуття: чому НБУ забороняє роботу банків з російським капіталом

Рада національної безпеки і оборони України 15 березня розглянула питання про заборону ПАО «Сбербанк»  працювати на території України. Головна претензія до «дочки» російського держбанку – визнання ним легітимності «документів», виданих керівництвом самопроголошених ДНР/ЛНР, та співпраця зі структурами, розташованими на окупованих територіях сходу України. У свою чергу НБУ має намір заборонити російським банкам виводити капітал з України. За дорученням РНБО такі санкції регулятор пропонує застосувати  щодо п'яти банків з іноземним капіталом: Сбербанку, Промінвестбанку, банків «ВТБ», «БМ» і «VS». Їхній загальний кредитний портфель зараз становить 36 мільярдів гривень. Учора Сбербанк Росії в Україні заблокував фізичним особам видаткові операції по кредитним карткам. Про це банк повідомив на своїй офіційній сторінці.

Інвестаналітик Іван Угляниця спеціально для mind пояснює ситуацію, яка склалася щодо банків з російським капіталом в Україні, а також розмірковує, до чого призведе заборона НБУ проводити їм будь-які фінансові операції на користь українських структур, та як вони працюватимуть надалі.

Ситуація із російськими банками – це лише один із прикладів вакууму в тому місці, де в інших країн знаходяться державні інтереси і державна політика. Можна пропустити передісторію розвитку цієї проблеми (роботи російських банків із державним капіталом в Україні під час війни) і вимоги якось призупинити роботу таких банків, торгівлю із ворогом та інші «великі» питання, і зосередитися на подіях березня цього року: несподіваному виникненні «фактора Сбербанку», заявах МВС, НБУ та інших аспектах цієї історії.

Від самого початку була помітна певна абсурдність, неопрацьованість і спонтанність у цій справі. Зокрема, МВС та НБУ відреагували на якісь новини про Сбербанк і те, що російський банк ніби згоден обслуговувати осіб із документами, виданими в ОРДЛО. Нагадаю: досі офіційних заяв з цього приводу від самого банку не надходило. Тобто така бурхлива реакція на подію, якої, можливо, і не було, виглядає досить дивною. Більше того, заяви стосувались лише одного банку – Сбербанку. Водночас, нагадаємо, влада та той же міністр МВС одноголосно заявляли про неприпустимість блокади торгівлі із ОРДЛО активістами і намагались розганяти створені блокпости. Згадаємо і перформенс із замуровуванням входу до головного офісу Сбербанку в Україні так званими «націоналістами».

Далі ще цікавіше – Національний банк України за дорученням РНБО розробляє так звані пропозиції щодо санкцій до банків із державним російським капіталом. Тут уже взагалі чомусь зникає проблема обслуговування клієнтів за документами, виданими в ОРДЛО, ніби її і не було і ніби не на неї реагували НБУ та МВС (в особі міністра Арсена Авакова).

Виникає питання: а чи була така проблема взагалі? Натомість робиться акцент на всіх банках, де присутній державний російський капітал. Нагадаємо, що досі ніяких питань до інших установ, компаній і груп, де присутні державні і квазідержавні кошти російського походження, державними органами не висувалося.

Тут можна було б нагадати, що ті ж банки Сбербанк та ВТБ є публічними, а їхні акції торгуються на міжнародних біржах. Тобто, вони мають велику частку приватних інвесторів. І в цьому сенсі ці банки не надто відрізняються від, скажімо, того ж Альфа банку. Але, як бачимо, логіка і послідовність – це речі, несумісні із ручним керуванням державою.

Заходи, запропоновані НБУ відносно банків із державним російським капіталом, важко назвати санкціями. Такі обмеження час від часу накладалися на ці (принаймні, окремі з них) установи і раніше. В цілому, такі дії не чинять особливо негативного впливу на операційну діяльність згаданих банків. У разі потреби, найрезонансніші пункти – наприклад, повернення кредитів материнським компаніям та інші форми виводу капіталу за межі України – можна й обійти. Особливо з огляду на відсутність нагляду НБУ як такого.

Отже, наразі можна констатувати, що «гора народила мишеня».  Однак, є певні підстави говорити і про те, що в цій «спонтанній» ситуації може бути прихованим і певний комерційний інтерес осіб із владними повноваженнями щодо зазначених банків, зокрема, Сбербанку в Україні.

Відсутність будь-якої державної політики, окрім розподілу бюджету і грошових потоків державних компаній, щоразу ставить Україну в незручне становище, призводячи до збитків і втрат. Останні події, пов’язані із вимогою блокади торгівлі із ОРДЛО, зі Сбербанком, як і вся «політика» останніх трьох років лише підкреслює це.