АТО чи спецоперація: коли чекати на нову стадію конфлікту
І що означає нещодавнє призначення командування операції об'єднаних сил
У середині березня президент Петро Порошенко призначив командувача об'єднаних сил, яким став генерал-лейтенант Сергій Наєв. Глава держави нагадав, що незабаром формат АТО буде змінений на операцію Об'єднаних сил, а головне завдання нового командувача – зміцнити збройні сили настільки, щоб вони були не лише обороноздатні, але і в змозі звільнити окуповані території.
Ходили розмови, що кандидатура Наєва не була головною на цю посаду, і вона виникла в останній момент з подачі очільника Генштабу Віктора Муженка. Раніше Муженко говорив, що зміна формату дозволить більш ефективно і в рамках правового поля застосовувати ЗСУ.
Операцію Об'єднаних сил вже не раз було анонсовано, але про дату її початку знають лише перші особи держави. У лютому Порошенко сказав, що підготовчі процедури – вибір кандидатури командувача і розробка положення про об'єднання в оперативний штаб – повинні бути завершені до 1 квітня.
27 березня Наєв, відповідаючи одному з телеканалів на запитання про дату початку операції, повідомив, що він не буде «називати терміни широкій громадськості, але вони не будуть тривалими». Що змінить на фронті початок операції Об'єднаних сил, чи буде скасовано АТО, хто такий Сергій Наєв і хто зараз реально командує спецоперацією на Донбасі, Mind розповів військовий експерт Михайло Жирохов.
«Кримінальщина в АТО». Навесні 2014 року проявилася надзвичайна неготовність наших державних органів називати своїми іменами бойові дії на Донбасі. Хоча практично відразу було зрозуміло, що ми зіткнулися зі збройною агресією Російської Федерації, у документах ці події сором'язливо стали називати «антитерористичною операцією». Відповідно все, що відбувалося на Донбасі, потрапляло під дію Кримінального кодексу України.
Саме тому за всіма фактами загибелі військовослужбовців, мирних жителів і навіть озброєних бойовиків (які, як не дивно звучить, для закону формально – громадяни України), втрати зброї, руйнування інфраструктури заводилися кримінальні справи. Саме тому бази розшуку МВС рясніють номерами «втрачених» протитанкових ракетних комплексів, автоматичних гранатометів і кулеметів.
Саме з цим пов'язані і численні кримінальні справи, в яких фігурують загиблі «мирні жителі», – нібито злочини, які скоїли добровольці проти зовсім не мирних жителів на Донбасі. Або навіть зруйновані будівлі в Слов'янську, за якими допитуються армійські артилеристи. Один з найбільш типових прикладів – кримінальна справа проти луганського журналіста Юрія Гукова, який добровольцем воював в складі батальйону «Айдар». Його більше року утримували в СІЗО, інкримінуючи вчинення злочину за ч. 3 ст. 187 Кримінального кодексу України «Розбій».
І тільки за те, що під час обшуку у одного з підозрюваних у колабораціонізмі в смт Троїцьке в червні 2014 року у того пропав ноутбук і мобільний телефон. Людина написала заяву в міліцію (хоча фактично на той момент селище було в «сірій зоні») – Гукова і його товаришів затримали, а ноутбук і телефон повернули власнику. Через 9 місяців потерпілий написав заяву про злочин.
Нова мітла. І ось на тлі цього 18 січня 2018 року влада зважується на вкрай радикальний крок – Верховна Рада України приймає «Закон про Особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованіх теріторіях в Донецькій та Луганській областях». Закон підписано президентом 20 лютого. При цьому вперше в лексикон вводиться таке поняття як «окупаційна адміністрація РФ», Росія чітко називається окупантом і багато іншого.
Однак, найголовніше, керівництво антитерористичною операцією на Донбасі переходить від СБУ до спеціально створеного органу – Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ з дуже широкими повноваженнями не тільки у військовій сфері, а й в громадянській, на прифронтових територіях.
Буквально відразу відбувається призначення командувача цим штабом – ним стає генерал-лейтенант Сергій Наєв. Людина абсолютно не публічна, досить молода за генеральським мірками, але, тим не менш, має серйозну військову підготовку: він закінчив 1991 року Московське вище загальнокомандне військове училище, в 2006-2007 роках – Національну Академію Оборони України. Має реальний бойовий досвід – в кінці 2014 року очолював командування «Сектора Б» і безпосередньо відповідав за оборону донецького напрямку. Був прихильником утримання Донецького аеропорту як плацдарму для розгортання бойових дій безпосередньо в Донецьку.
Генерал-лейтенант ЗСУ Сергій Наєв
Що змінилося. Варто зауважити, що фактично (до прийняття цілої низки нормативних документів як цивільного, так і військового характеру, які будуть регламентувати різні сфери діяльності армійського угруповання на Донбасі в нових умовах) про серйозні зміни ролі армії у війні не йдеться. Як і раніше, всі нитки керівництва залишаються в руках нинішнього командувача десантно-штурмовими військами Збройних Сил України генерал-лейтенанта Михайла Забродського.
Нічого кардинально не змінюється і в цілому. Ми, як і раніше, воюємо (хоча і гибридно) проти Росії, російські окупанти залишаються окупантами, колабораціоністи – колабораціоністами. І цілком очевидно, що наше військово-політичне керівництво має конкретний план з конкретними датами, і призначення командувача оперативним штабом – просто один з етапів. Про це не приховуючи говорить і сам Наєв у своїх численних інтерв'ю.
Чого чекають на фронті. До речі, зміни ролі армії дуже чекають на передовій, і для цього є ціла низка причин. Так, серйозним чином зміниться порядок застосування зброї і бойової техніки. Закон про АТО фактично зв'язує руки військовим міжнародними принципами застосування армії всередині країни. Зокрема, передбачається пропорційність застосування збройної сили, необхідно виконувати цілий ряд формальностей, таких як, наприклад, попереджувальна стрільба, реалізувати які в умовах, коли противник озброєний танками і артилерією, неможливо фізично.
Вкрай характерним є нещодавній приклад з бійцем, який восени 2014 року під час несення чергування на одному з блок-постів в районі проведення АТО відкрив вогонь по цивільній машині. Її водій проігнорував законну вимогу військового зупинитися для перевірки документів і спробував втекти. В результаті загинув пасажир, а суд виніс бійцеві вирок – 13 років ув'язнення за умисне вбивство та перевищення службових повноважень.
Тобто, як виявилося, військовий, який захищає наше мирне існування, зовсім не захищений в правовому полі. І це вкрай важко відбилося на морально-психологічному стані угруповання, яка знаходиться на Донбасі.
Тепер в новому законі від січня 2018 року чітко прописано, що військовослужбовці можуть застосовувати зброю і бойову техніку не тільки для відбиття (або попередження) загрози нападу, атаки охоронюваних об'єктів, але і для знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів незаконних збройних формувань. Тобто фактично військовослужбовці отримали право в певних випадках діяти згідно з ситуацією, за законами військового часу.
Згідно з цими документами, в уже згадуваному випадку дії бійця кваліфікувалися б як «попередження вчинення терористичного акту» і не потрапляли б під дію цивільного правосуддя.
Таким чином, характер війни на Донбасі поки залишається незмінним. Однак цілком очевидно, що відбуваються серйозні пертурбації в системі управління власне угруповання ЗСУ, що у підсумку може призвести до кардинальних змін всієї картини протистояння.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
