mind
Відмивання заборонено: із чим бореться ЄС і до чого тут український бізнес
Спецпроект
Трансформації бізнесу

Відмивання заборонено: із чим бореться ЄС і до чого тут український бізнес

Чому Україну контролюватимуть ще жорсткіше

Цей матеріал також доступний російською
Відмивання заборонено: із чим бореться ЄС і до чого тут український бізнес
Фото: shutterstock.com

Боротьба з відмиванням грошей не вщухає – Євросоюз і далі готує нові директиви і поправки до вже існуючих документів. Так, 14 травня 2018 року ЄС прийняв пакет поправок до чинної Директиви щодо боротьби з відмиванням грошей (Anti Money Laundering Directive 2016/0208). Про всі нюанси прийнятого документа і про те, чим він загрожує Україні, розповіла Mind Менеджер з комплесної трансформації бізнесу, «Делойт» в Україні Віра Савва.

Поправки були запропоновані ЄС у липні 2016 року, після попередження Європейського центробанку про те, що випадки фінансування незаконної діяльності, як і раніше, продовжують відбуватися, і необхідні додаткові заходи для посилення положень існуючої Директиви.

Нова Директива, як і попередня, – інструмент ЄС щодо попередження використання фінансової системи для цілей відмивання коштів та фінансування тероризму. У неї є цілком конкретні точки спрямованості.

Однією з причин її прийняття став розвиток сучасних альтернативних методів платежів, які, при загальному посиленні політик класичних банків, стають все популярнішими, залишаючись при цьому поза рамками правового регулювання.

Директива покликана скоротити розрив між технологіями, що розвиваються, і правовими нормами, які регулюють їхню діяльність.

Потужний інструмент протидії, який червоною ниткою сягає крізь Директиву, – максимальна прозорість у всьому. Попри те що ініціатори і розробники Директиви заявляють, що її прийняття ніяк не вплине на нормальне функціонування платіжних систем і не порушить основні права і економічні свободи в Євросоюзі, її ефект буде досить відчутним.

Директива доповнює і вдосконалює попередню в декількох аспектах:

1. Провайдери, які надають послуги з обміну криптовалют і послуги з їх зберігання (custodian wallet providers), раніше не були зобов'язані ідентифікувати підозрілу діяльність, що дозволяло використовувати криптовалюту в незаконних цілях. Тепер же повноважні органи Євросоюзу матимуть можливість моніторити використання криптовалют через провайдерів, які будуть пов'язані зобов'язаннями, що накладаються нової Директивою.

Положеннями останньої передбачається необхідність розробки технічних способів ідентифікації власників криптовалют, а також впровадження можливості самодекларування власниками криптовалюти на добровільній основі.

2. Значна частина директиви присвячена діяльності так званих Financial Intelligence Units. Такі юніти, або точніше – підрозділи фінансової розвідки, слугують національними центрами в кожній державі для отримання й аналізу звітів про підозрілі операції та іншої інформації, яка стосується відмивання грошей, і пов'язаними з нею предикативними (попередніми) злочинами і фінансуванням тероризму.

Ці юніти повинні мати можливість отримувати додаткову інформацію від підзвітних осіб і мати своєчасний доступ до фінансової, адміністративної та правоохоронної інформації, необхідної для належного виконання своїх функцій. Для реалізації цих завдань, крім іншого, Директивою передбачено створення централізованої та уніфікованої бази даних власників і бенефіціарів усіх рахунків.

3. Директива також покликана уніфікувати правила держав-членів щодо ідентифікації бенефіціарів власників компаній. Особливо це стосується бенефіціарів трастів, які для деяких держав незрозумілі як інструмент. Уніфікація дозволить у всіх випадках визначити, яка саме особа є власником компаній, зареєстрованих у різних країнах ЄС. Таким чином, Євросоюз приводить вимоги різних правових систем держав-членів до спільного знаменника транспарентності.

4. Директива передбачає суворі обмеження в бізнес-відносинах і транзакціях за участю високоризикових третіх країн. Винятком можуть бути лише випадки, коли застосовуються додаткові поглиблені заходи контролю AML/CFT.

Країни – учасниці ЄС повинні вимагати від своїх фінансових установ поглибленого дью-ділідженсу щодо високоризикових країн. При цьому підхід до такої перевірки має бути уніфікованим на рівні Євросоюзу, оскільки не в усіх країнах на сьогодні вимоги однаково високі.

Це стосується і України, бо для багатьох банків у ЄС (і не тільки) бізнес з нашою країною залишається high-risk. Це означає, що нас контролюватимуть іще жорсткіше. Пройти цей контроль бізнес з України зможе, лише трансформуючись під нову політику транспарентності, яку, як нову ідеологію, тепер сповідують США і Європа.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що прийнята Директива стане доповненням до існуючих заходів у боротьбі Євросоюзу за транспарентність фінансових потоків. Ці зміни торкнуться і нас. Тому важливо вже зараз перебудовувати свій бізнес так, щоб він міг продовжити роботу в новому світі повної прозорості.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті