Що означає для країни внесення до чорного списку податкових гаваней або виключення з нього
Доступно про популярні серед українського бізнесу юрисдикції – ОАЕ і Панаму
Європейський союз виключив вісім країн з чорного списку податкових прихистків. Так, Барбадос, Гренада, Макао, Монголія, Об'єднані Арабські Емірати, Панама, Республіка Корея, Туніс переходять до окремої категорії юрисдикцій і підлягають щільному моніторингу.
Що це означає для держав, які потрапили під пильний нагляд ЄС, Mind розповіли фахівці юридичної компанії ICF Legal Service – керівник практики корпоративного права Наталя Кроник і керівник практики банківського консалтингу Віра Савва. У колонці для Mind юристи зосередили увагу на Об'єднаних Арабських Еміратах і Панамі – як на юрисдикціях, найбільш популярних серед українського бізнесу.
Що означає для країни потрапляння до чорного списку офшорів ЄС? На думку Євросоюзу, такі країни відмовляються взаємодіяти в податковій сфері – не надають відомостей про бенефіціарів або приховують податкову інформацію. Тобто внесення до такого списку є заходом щодо усунення ухилення від сплати податків, забезпечення стійких доходів і зміцнення єдиного ринку для бізнесу.
Чим воно загрожує? Крім заходів, спрямованих на тиск з боку ЄС на саму державу, існують обставини, які впливають і на бізнес. Зокрема – припинення доступу до фінансування. У результаті підприємцям стає все складніше відкривати рахунки на компанії, зареєстровані в таких юрисдикціях. Посилюється моніторинг транзакцій, з'являються складнощі в їх здійсненні.
Розглянемо на конкретних прикладах.
Об'єднані Арабські Емірати. Для ОАЕ внесення в чорний список було сюрпризом. Країна докладає чималих зусиль, аби відповідати всім вимогам ЄС. Серед іншого, вона взяла на себе зобов'язання щодо обміну податковою інформацією в рамках CRS (міжнародних стандартів прозорості та обміну інформацією в податковій сфері «Податкова прозорість: EOIR/AEOI CRS». – Mind).
ОАЕ продовжують роботу над реформами, знову ж таки, щоб відповідати вимогам, що висуваються ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, Organisation for Economic Co-operation and Development, OECD). Єдиним каменем спотикання залишилися мінімальні стандарти BEPS (рекомендована ОЕСР методологія протидії мінімізації податків на транснаціональному рівні), які ОАЕ зобов'язуються прийняти в жовтні 2018 року і ратифікувати в березні 2019-го.
Але через місяць після внесення до чорного списку ОАЕ разом із сімома іншими країнами з нього викреслили. Підставою для цього стали зобов'язання, взяті країною «на високому політичному рівні».
Панама. З Панамою історія схожа – уряд країни, в звичній для подібних заяв манері, пояснив виключення зі списку тим, що держава надала ЄС технічні, політичні і дипломатичні роз'яснення щодо своєї політики податкової прозорості. Вона продемонструвала дорожню карту реформ, які забезпечать у майбутньому відповідність країни найвищим податковим і фінансовим стандартам.
Як вплине на Україну виключення цих країн зі списку? ОАЕ і Панама – дуже популярні серед українського бізнесу юрисдикції. Так, абсолютно зрозуміло, що їх початкова поява в чорному списку ускладнювала українському бізнесу їх використання – банки стали закривати рахунки або відмовлятися відкривати нові, дехто не бажав відправляти платежі на зареєстровані там компанії або отримувати звідти гроші.
Крім цього, партнери з престижних юрисдикцій прагнули припинити співпрацю. Зараз гостра загроза минула. Але країни, хоч і не в чорному списку, але залишаються в сірому. Перенести їх назад можуть у будь-який момент, до чого потрібно бути готовими і будувати свій нерезидентний бізнес відповідно.
Інші юрисдикції. Водночас популярну серед нашого бізнесу юрисдикцію – Маршаллові острови – у чорному списку залишили. Мабуть, жодних активних спроб продемонструвати свою згоду на проведення податкових реформ, як це зробили ОАЕ і Панама, країна не вживала. Для бізнесу це, зрозуміло, матиме не найкращі наслідки. І полегшенню роботи вже точно не посприяє.
А якщо геть відверто, то чорний список – це більшою мірою інструмент політичного тиску. Бо, наприклад, Сейшельські острови і Беліз, які трохи більше ніж повністю офшори, не знаходяться в списку. Хоча вони так само є «податковою гаванню».
Наталя Кроник,
керівник практики корпоративного права ICF Legal Service
Віра Савва,
керівник практики банківського консалтингу ICF Legal Service
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
