mind
Фонд допомоги: чи зміцнить Україну підтримка від МВФ

Фонд допомоги: чи зміцнить Україну підтримка від МВФ

І скільки коштуватиме долар до кінця року

Цей матеріал також доступний російською
Фонд допомоги: чи зміцнить Україну підтримка від МВФ
Петро Порошенко та Крістін Лагард, директор-розпорядник МВФ
Фото International Monetary Fund

Міжнародний валютний фонд і Україна домовилися про нову 14-місячну програму підтримки економічної політики stand-by (SBA), яка замінить програму розширеного фінансування (EFF), що закінчується в березні 2019 року. «Нова програма stand-by із запитаним доступом до SDR2,8 млрд (еквівалент $3,9 млрд) слугуватиме основою для економічної політики влади в 2019 році», – йдеться в повідомленні МВФ.

Також уточнюється, що, спираючись на прогрес, досягнутий у рамках механізму EFF щодо зменшення макроекономічної вразливості, програма буде зосереджена, зокрема, на продовженні фіскальної консолідації та зниженні рівня інфляції, а також – на реформах для посилення податкового адміністрування, фінансового і енергетичного секторів.

Питання залучення Україною зовнішніх позик стає все більш політизованим. У розпалі дискусій одні експерти пророкують країні дефолт без вливань від МВФ, інші лякають курсовим стрибком мало не до 42 гривень за долар, а вітчизняне Міністерство фінансів щосили зберігає оптимізм, декларуючи непохитну віру в скорочення держборгу.

Економіст Данило Монін спеціально для Mind проаналізував останні домовленості українського уряду з МВФ і те, як вони відіб'ються на «самопочутті» національної валюти в доступній для огляду перспективі.

Зовнішні виплати. Угода з МВФ позитивна з точки зору визначеності в найближчому майбутньому. Вона дозволяє Україні менш болісно пройти пік виплат за зовнішніми боргами, що припадає на 2019-2020 роки.

Наприкінці 2018 і в 2019 році державі, безумовно, доведеться ще розміщувати євробонди, щоб замістити поточні виплати. Тобто грошей МВФ явно недостатньо для того, щоб покрити всі виплати 2019 року. Ймовірно, до президентських виборів ми отримаємо від Фонду близько $2 млрд, а решта грошей надійде вже після виборів до парламенту, якщо взагалі надійде. При цьому Мінфіну в 2019 році необхідно виплачувати за зовнішніми боргами $4-5 млрд.

Фактичні та планові платежі за держборгом у 2018-2019 роках, обслуговування та погашення, млн дол.

Фактичні та планові платежі за держборгом у 2018-2019 роках, зовнішній та внутрішній, млн дол.

Фактичні та планові платежі за держборгом у 2018-2019 роках, за ключовими кредиторами, млн дол.

Держбюджет. Державному бюджету від угоди з МВФ легше не стане: $2 млрд від Фонду під 2% річних замість євробондів під 9% річних дає незначний виграш в обслуговуванні боргів. Мінфін витратить не 145 млрд гривень на рік, як це представлено в держбюджеті-2019, а 141 млрд. Тобто різниця складає всього 4 млрд грн/рік або 3% від загального обсягу витрат на обслуговування позик. Невідповідна економія на тлі політичної істерії навколо цього питання.

Більш того, підвищення ціни на газ на 23,5% за формулою надання субсидій закономірно збільшить бюджетні витрати на субсидії як мінімум на ті ж 23,5%, а це 13 млрд грн. Звичайно, подорожчання газу для споживачів принесе до бюджету додатково близько 3 млрд грн ПДВ і, можливо, доходи по газовій ренті – якщо уряд змінить закупівельну ціну газу у «Укргазвидобування».

Також, ймовірно, «Нафтогаз України» зможе перерахувати до держскарбниці додаткові дивіденди. Але в цілому ця угода скоріше виглядає нейтральною по відношенню до бюджету. І вона зовсім не вирішує питання мінімізації надмірно роздутих державних витрат. Крім того, угода з МВФ може додати приблизно 1% до інфляції.

Податки. Слід очікувати, що домовленості з Фондом «поховають» податкову лібералізацію в країні – зокрема, введення податку на виведений капітал замість податку на прибуток знову буде відкладено. На цьому тлі слабо віриться у здатність Мінфіну і депутатів збалансувати державний кошторис у рамках існуючого бюджетного дефіциту, а спроба запустити податкову «милицю» у вигляді ПнВК «від президента» навряд чи знайде підтримку в депутатському корпусі.

Валютний курс. Що стосується курсу національної валюти, то в найближчі два місяці він, швидше за все, залишиться в діапазоні 28-29 грн/$, а до кінця року може підскочити до позначки 30 грн/$. При цьому дефіцит інвестиційного капіталу (який не надходитиме в Україну через політичну невизначеність), буде заміщений іншим капіталом – «виборним». Політична еліта, що зберігає свої заощадження в офшорах та інших резиденціях,  заводитиме в країну гроші для фінансування своїх кампаній. Тому, швидше за все, вибори президента Україна зустріне на позначці нижчій, ніж 30 гривень за долар.


Фактичні та планові платежі за державним боргом у 2018-2019 роках за діючими угодами, млн.дол.

2018

2019

ВСЬОГО

14 126,0

13 597,6

     Обслуговування

4 382,9

4 057,7

          Внутрішній борг

2 872,0

2 548,8

               Інші зобов'язання

0,0

0,0

               Казначейські зобов'язання

0,0

0,0

               Кредити НБУ

4,3

3,7

               ОВДП

2 867,7

2 545,1

          Зовнішній борг

1 510,9

1 508,9

               Інші зобов'язання

19,8

16,0

               Комерційні позики

1 161,6

1 152,4

               ОЗДП 2014 року

18,4

9,2

               ОЗДП 2015 року

907,2

907,2

               ОЗДП 2016  року

14,7

14,7

               ОЗДП 2017 року

221,3

221,3

               Офіційні позики

20,5

24,0

                    Канада

5,4

5,6

                    Німеччина

10,9

12,9

                    Польща

0,0

0,0

                    США

0,2

0,2

                    Японія

4,0

5,2

               Позики, надані МФО

309,0

316,5

                    Європейське Співтовариство

34,8

32,5

                   Європейський банк реконструкції та розвитку

7,3

7,8

                   Європейський Інвестиційний Банк

3,6

8,1

                   НЕФКО

0,1

0,3

                   Міжнародний банк реконструкції та розвитку

114,6

138,5

                   Міжнародний Валютний Фонд

148,5

129,3

                   Фонд чистих технологій (МБРР)

0,1

0,1

    Погашення

9 743,1

9 539,9

           Внутрішній борг

6 096,3

4 039,6

               Казначейські зобов'язання

0,0

0,0

               Кредити НБУ

4,8

4,5

               ОВДП

6 091,4

4 035,1

          Зовнішній борг

3 646,8

5 500,3

               Комерційні позики

0,0

2 386,3

               ОЗДП 2014 року

0,0

1 000,0

               ОЗДП 2015 року

0,0

661,3

               ОЗДП 2018 року

0,0

725,0

               Офіційні позики

2 248,2

2 025,2

               Позики, надані МФО

1 823,4

1 557,0

                   Європейський банк реконструкції та розвитку

121,4

135,3

                   Європейський Інвестиційний Банк

35,9

43,2

                   Міжнародний банк реконструкції та розвитку

267,5

289,7

                   Міжнародний Валютний Фонд

1 398,6

1 088,7

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті