Підрахували – розплакалися: чому бюджет-2020 приречений на дефіцит
До чого приведуть Україну «зручні» розрахунки Мінфіну та НБУ
Хибне прогнозування курсу гривні призвело до того, що держбюджет у січні 2020-го недоотримав 2,3 млрд грн. Такого висновку дійшла Рахункова палата, яка постійно моніторить і аналізує виконання головного кошторису країни. Які ж проблеми в розрахунках спровокували ситуацію, що склалася, і наскільки міцна гривня «винна» в локальному (поки що) бюджетному дефіциті, Mind попросив пояснити економіста Данила Моніна.
Усі напевно вже чули, що бюджет не виконується за доходами. Спробуємо розібратися, що відбувається і чого можна чекати в майбутньому.
Станом на 18 лютого можна побачити, що доходи, які надійшли від митних зборів на імпорт, вже на 5,5 млрд нижчі, ніж рік тому. Причин тут як мінімум дві:
- Різниця в курсі гривні. Якщо рік тому в цей період ми мали курс 27–28,5 грн/$, то цьогоріч поки що 24–25 грн/$.
- Тепла зима. Зазвичай у зимовий період «Нафтогаз України» закуповує газу на $1 млрд. Також закуповується вугілля. У 2020 році все інакше: зима видалася дуже теплою, і зараз у ПСГ ще залишається 16 млрд кубів газу. Це свідчить про те, що «Нафтогаз» до кінця року не закуповуватиме газ для потреб населення.
Ще одна кепська звістка для Мінфіну
Якщо рік тому Україна стартувала з росту зарплат на рівні 26–30% від 2018-го, то у 2020-му цей показник становить лише 13,9%. Це дуже низький рівень, який свідчить, що держава своїми діями з мінімізації інфляції та курсу придушила реальний сектор економіки.
Бюджет за доходами із зарплат був побудований виходячи з прогнозу їхнього зростання на рівні 15% у 2020 році. З огляду на такий старт, можна очікувати, що підсумкове збільшення зарплат до кінця року опуститься до позначки 10%. У такому випадку держава недорахується 25–30 млрд грн доходів з ПДФО та ЄСВ.
І хоча є надії, що в лютому будуть рекордні – за рахунок ревальвації гривні – збори з податку на прибуток за IV квартал, усе одно це не врятує бюджет. Порятунком його очевидно є девальвація гривні до рівня 27–28 грн/$.
А що ж Мінфін?
Якщо рік тому він турбувався, що необхідно правильно планувати курс національної валюти, то зараз – скромно мовчить. І зрозуміло чому. Досить поглянути на показники роботи відомства на ринку ОВДП за перші 50 днів цього року.
Мінфін продовжує залучати іноземців у гривневі ОВДП, які вже впали в ціні до 10% річних, заміщаючи свої виплати Національному банку.
Але це ще не все. 22 січня Міністерство фінансів залучило євробонди в розмірі 1,25 млрд євро і ними погасило свої внутрішні валютні зобов'язання. Так, Мінфін не випускав внутрішні валютні зобов'язання (хоча міг це зробити, і вони навіть дешевші, ніж зовнішні). Таким чином банки продали валюти ще на 13 млрд грн.
Тому можна говорити, що Мінфін надав підтримку міцному курсу гривні за перші 50 днів у розмірі $1 млрд. При цьому така позиція лише посилює проблему з доходами бюджету, але Мінфін свідомо на це йде.
Можна зробити висновок, що політика Мінфіну та НБУ, який готовий витрачати резерви на підтримку міцної гривні, поки спрямована виключно на задоволення прибутків фінансових спекулянтів, що вклалися в українські ОВДП.
Чого чекати надалі?
Негативний вплив курсового ефекту на доходи бюджету слабшатиме, оскільки рік тому в II кварталі курс вже був у межах 26 грн/$, а далі – ще нижчий. Але все ж з урахуванням уповільнення економіки на кінець року, якщо Мінфін і НБУ будуть наполягати на утриманні міцної гривні, оціночно бюджет може мати додатковий дефіцит у розмірі 50–70 млрд грн.
Що робити з імовірним збільшенням дефіциту бюджету?
Національний банк цього року може утнути той же «фінт», як і в 2019-му – коли він перерахував до бюджету на 17 млрд грн більше... за рахунок резервів, накопичених у попередні роки. Таким чином НБУ «визначить», що його прибуток за 2019 рік вищий на 15–20 млрд.
Крім цього, з великою ймовірністю «Нафтогаз України» можуть змусити перерозподілити в бюджет додатковий прибуток від $2,9 млрд, отриманих наприкінці 2019 року від «Газпрому». Адже малоймовірно, що отримані бонусні гроші будуть вкладені у збільшення власного газовидобутку.
Але в цьому і суть.
Зараз ми чітко спостерігаємо політику, коли державні чиновники працюють на користь дуже вузького кола одержувачів свого прибутку – на шкоду всьому реальному сектору і державному бюджету – з бенефіціарами переважно поза Україною.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
