Захворіло у світі
177,842,616
Померло у світі
3,849,768
Вилікувалось у світі
162,350,700
Захворіло в Україні
2,227,225
Померло в Україні
51,902
Вилікувалось в Україні
2,145,660
Риска під 2020-м: про що свідчать підсумки фінансового року

Риска під 2020-м: про що свідчать підсумки фінансового року

І які держустанови доклали руку до цих показників

Этот материал также доступен на русском
Риска під 2020-м: про що свідчать підсумки фінансового року
Фото: прес-служба НБУ

НБУ та інші профільні установи – Міністерство фінансів і Держказначейство – нарешті опублікували основні матеріали, що дають уявлення про підсумки 2020-го фінансового року. Mind попросив економіста Данила Моніна проаналізувати отримані цифри та пояснити, про які реалії для української економіки вони говорять (за звітами кожного з відомств).

«Картинка» від НБУ

Національний банк нарешті видав свій січневий інфляційний звіт і дав свою оцінку завершення 2020-го. Результати, м'яко кажучи, дивують.

Так, за оцінкою НБУ, падіння економіки в 2020 році склало всього 4,4% (за підрахунками автора – близько 5%). А ВВП, за прогнозами НБУ, в 2020-му становив 4079 млрд грн (з індекс-дефлятором за підсумками року на рівні 7,2%). Це навіть вище очікувань.

Експерти Українського інституту майбутнього наразі вважають, що індекс-дефлятор буде на рівні 7%. Але НБУ видав прогноз індекс-дефлятора на IV квартал на рівні 11%. В результаті дані НБУ за I квартал переглянуті кардинально: прогноз по номінальному ВВП виріс з 3925 млрд грн до 4079 млрд грн. Наш прогноз – 4018 млрд грн ВВП за підсумками 2020-го.

Черта под 2020-м: о чем говорят итоги финансового года


«Картинка» від Мінфіну

Державний борг становить 2551 млрд грн. Для порівняння, роком раніше він був 1998 млрд грн. Але читача не повинне лякати таке зростання державного боргу: на початку 2019 року цей показник становив 2168 млрд грн. Просто на початок 2020 року валютний курс був 23,5 грн/$, а в 2021 році – 28,1 грн/$.

У той же час таке збільшення держборгу збільшує його співвідношення з ВВП з 50,3% до 62,6%. При цьому 62,6% – це хороший результат на тлі кризи, що обрушилася на всі країни. Особливо, якщо враховувати, що Мінфін очікував на кінець року держборг на рівні 68% ВВП.

Рівень державних витрат склав гігантські 46,3% ВВП, а доходи – рекордні 41,0% ВВП. Для порівняння, в 2019 році держвидатки досягли 41,5% ВВП, а доходи – 39,3%.

За доходами в 2020 році  основне зростання припало на «зарплатні» податки: ЄСВ і ПДФО зросли з 6,9% ВВП до 7,2% ВВП. Акцизи збільшилися з 3,4% до 3,8% ВВП, а неподаткові доходи – з 5,4% ВВП до 5,7% ВВП. При цьому по неподаткових надходженнях основний ефект дали дивіденди «Нафтогазу» по Стокгольмському арбітражу (30+ млрд грн).

Наприкінці грудня держава провела взаємозалікову операцію на 42,5 млрд гривень (більше 1% ВВП), яка збільшила на цю суму як доходи, так і витрати держави. Тобто за фактом без неї обидва показники були б менш вражаючими: держвитрати – близько 45,3% ВВП, а держдоходи – близько 40,0% ВВП.

Ця операція полягала в тому, що Міненерго видало 32 млрд гривень «Нафтогазу України» за поставки ПСО. «Нафтогаз» погасив свій старий борг перед «Укрнафтою» і зробив передоплату, а «Укрнафта» сплатила старі податкові борги по ренті в розмірі 21,7 млрд грн. Також «Укрнафта» і «Нафтогаз» заплатили 8,7 млрд грн додаткових доходів по ПДВ на понад 12 млрд грн з податку на прибуток.

Загальний дефіцит бюджету в 2020 році склав 219 млрд гривень, або 5,4% ВВП. Тобто менше планових 7.5%, але більше прогнозованих раніше автором.

Фактично є підстави стверджувати, що частина отриманих в грудні валютних кредитів від МФО пішла на покриття дефіциту держбюджету. Адже згідно з даними Держказначейства, за підсумками року через ОВДП дефіцит був покритий лише на 152 млрд грн, а решта – через валютні кредити.

Збільшення дефіциту бюджету в основному пов'язано з однією статтею витрат –  «Медицина». Якщо до вересня-2020 витрати по ній перевищували витрати попереднього року всього на 8-9 млрд гривень, то за підсумками року перевищення склало 45 млрд.

Так, тільки в грудні на медицину було розписано 46 млрд грн або 1,15% ВВП. Разом загальні медвитрати держави в 2020-му склали 4,4% ВВП, що навіть вище, ніж закладено в план витрат на 2021 рік з урахуванням підвищення зарплат медикам на 30%.

При цьому по закупках медпрепаратів за 2020 рік значиться скромна цифра – всього 11 млрд грн. Тому очевидно, що основні витрати на медицину пішли на зарплати і премії медпрацівникам і на послуги Національної служби здоров'я. Саме тому – за рахунок додаткових виплат в державному секторі – в грудні на 3 млрд був перевиконаний план по зборах ПДФО та ЄСВ.

Є підстави для критики Мінфіну за неправильне планування сум з обслуговування боргів і за те, що відомство прописує неадекватні витрати на обслуговування боргу. Так, в 2020 році в плані було 145 млрд грн, хоча за фактом вийшов всього 121 млрд грн.

В 2021-му все повторюється: Міністерство фінансів, очевидно, знову невірно спланував свої витрати з обслуговування державного боргу: в Держбюджеті-2021 значиться сума в 161 млрд грн. За прогнозами автора цього матеріалу, буде потрібно не більше 144 млрд грн. Тобто резерв за цією статтею становить цілих 17 млрд грн – цілком достатньо, щоб запустити податок на виведений капітал з III кварталу 2021 року.

Але Мінфін, судячи з усього, і не ставив перед собою завдання зменшити рівень державних витрат на 2021 рік вони занадто роздуті. Багато державних відомств в кризу збільшили свої зарплати на 30%.

Витрати на економічну діяльність в 2020 році – з урахуванням видачі «Нафтогазу» бюджетних коштів на компенсації по ПСО – склали рекордні 6,4% ВВП. Це величезне зростання після 3,9% ВВП в 2020-му. Тому заяви Міністерства фінансів про те, що до Держбюджету-2021 воно заклало збільшення економічних державних витрат, м'яко кажучи, не зовсім відповідають реальності.

Реальні ж витрати на економічну діяльність в 2021-му році можна оцінити на рівні 4,6-4,8% ВВП.

Замість післямови

Якщо резюмувати, то загалом Україна пройшла кризовий 2020-й цілком раціонально. Так, грудень вніс трохи негативу. Але він, як не дивно, був підтриманий саме міжнародними фінансовими організаціями. Без них ми б мали ще менший дефіцит бюджету.

Основні показники економіки 2017–2020 і консолідовані доходи держави в 2017–2021 роках

Черта под 2020-м: о чем говорят итоги финансового года

Консолідовані витрати держави в 2017–2020 роках

Черта под 2020-м: о чем говорят итоги финансового года

Консолідовані доходи і витрати держави в 2017–2020 роках

Ось що реально лякає – так це шалена боротьба держави за доходи навіть в кризовий час. Коли всі країни давали пільги і гроші бізнесу – Україна в основному тільки «закручувала гайки» і збільшувала податки.

А Держбюджет-2021 занадто роздутий саме по державних витратах. І тому чекати хорошої динаміки при відновленні економіки в нинішньому році не доведеться. А шкода.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті