Бюджет-2021: наскільки реально його реалізувати

На сайті Верховної Ради 14 вересня з'явився текст проєкту закону про держбюджет на наступний рік. У Мінфіні проєкт назвали «бюджетом можливостей для розвитку». Наскільки реально втілити те, що він передбачає, розповів Mind економіст Данило Монін.

У більшості реалістичність виконання бюджету наступного року – завжди під питання. Особливо, коли йдеться про бюджет із великим дефіцитом. Тут же з'являються міфи, які легко розповсюджуються. Бо немає можливості перевірити інформацію. Проаналізувавши документ, можу сказати:

Зростання економіки

Наступного року зростання економіки – майже, найбільша невизначеність. Швидше за все, економіка відновиться, адже в ІІ кварталі 2020 року в Україні був жорсткий карантин. З іншого боку, відновлення може стартувати лише у ІІ кварталі 2021-го. Крім цього, дії глави Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данили Гетманцева і Мінфіну в податковій сфері швидше деструктивні по суті – загальна РРО-зація, бажання збитки підприємств обмежити 5 роками, підняття мінімальної зарплати, а отже, податків на МСБ на 25%.

Тому я більше схильний вірити в поквартальний прогноз НБУ з 4%-им підсумковим зростанням економіки 2021 року, ніж у прогноз Міністерства економіки щодо зростання в 4,6% ВВП. При цьому, вважаю, інфляція буде вищою – ближче до 10%. На це вплине як відновлення цін на енергоресурси, так і курс національної валюти з девальвацією. Курс 29,1 за долар, закладений у бюджеті на наступний рік, виглядає поки цілком реалістичним.

Про статті доходів

Запитання викликає виконання двох статтею доходів – від ПДФО і ПДВ. Мінфін порахував план збільшення від ПДФО формально на підставі зростання середньої зарплати, передбаченого Міністерством економіки. Але реалістичність цих показників – під великим сумнівом. Річ у тому, що Міністерство економіки заклало підняття середньої зарплати з 11 254 до 13 632 грн, або на 18,3%. А це збільшує доходи від ПДФО з 7,4% ВВП до 7,8% ВВП. Зазвичай у період посткризи, навпаки, зарплати зростають повільніше, ніж економіка, і поки мій прогноз зборів з ПДФО нижче, ніж у Мінфіну, на 10 млрд грн.

Мінфін прогнозує зростання доходів по ПДВ на 22%, порівнюючи з планом на поточний рік. При цьому Мінекономіки прогнозує зростання імпорту всього на 10,6%. Мінфін хоче різко збільшити збори по ПДВ за рахунок перекриття схем по внутрішньому ПДВ. Віри поки в це дуже мало. З іншого боку, зростання імпорту може бути вище за прогноз Мінекономіки – на рівні 13%. Насамперед за рахунок зростання середніх цін на енергоресурси наступного року. Тому щодо ПДВ мій прогноз на 14 млрд нижче плану Мінфіну.

Водночас у Мінфіну є резерви в доходах від акцизних податків, а також щодо неподаткових надходжень, особливо у власних доходах бюджетних підприємств. У результаті зведені доходи держави 2021 року, за моєю оцінкою, будуть вище на 17 млрд, ніж план Мінфіну.

Бюджет 2017–2021. 2020 МФУ-1 Бюджет Мінфіну листопад 2019. 2020 МФУ-2 – Бюджет Мінфіну квітень 2020. 2021 МФУ – Бюджет Мінфіну на 2021 рік. 2020(П), 2021(П) – Прогнози щодо доходів на 2020 и 2021 роки.

Про витрати 

Що стосується витрат, то тут ми бачимо просто бажання держави жити невідповідно до своїх достатків, тоді як домогосподарства й підприємства переходять на режим економії коштів. У 2020 році, незважаючи на заявлений бюджет із дефіцитом 300 млрд грн, ми, очевидно, будемо мати менший дефіцит. Адже за підсумками 8 місяців дефіцит зараз тільки близько 40 млрд грн. При цьому за більшістю статей гроші витрачаються на рівні 2019 року. Тільки економічна діяльність за  програмою президента «Велике будівництво» активно зросла за видатками. Я впевнений, міністр фінансів теж бачить цю ситуацію і відчуває, що бюджет буде з меншим дефіцитом.

За моїми прогнозами дефіцит 2020 року становитиме 212 млрд грн, або 5,3% ВВП замість 7,5% ВВП. Водночас ми бачимо, що поданий до Верховної Ради бюджет містить дефіцит на рівні 6,2% ВВП. Тобто маємо бажання не зменшувати дефіцит з 7,5%, як це записано в плані цього року, а його збільшувати, якщо відштовхуватися від прогнозу витрат цього року.

Освіта й медицина

Потрібно звернути особливу увагу на величезне зростання витрат на освіту та медицину. І воно насправді ще більше, ніж презентує Мінфін. За моїм поточним прогнозом, витрати на освіту й медицину  2020 року не будуть повністю використані на 20 млрд грн по кожному з напрямів. При цьому влада вирішила підняти зарплати вчителям і медикам з 2021 року на 30% при фактично нульовому номінальному зростанні економіки проти попередніх років. Така дія вимагає близько 85 млрд грн додаткових витрат, які абсолютно нічим не забезпечені, крім як величезним дефіцитом бюджету.

Про борги держави

У 2020 році на обслуговуванні боргів держава,  згідно з прогнозном, заощадить близько 20 млрд грн, частина в 163 млрд грн у бюджеті на 2021 рік виглядає завищеною. Проведені розрахунки показують, що обслуговування боргів становитиме на 20 млрд грн менше. Крім цього, за зовнішніми боргами Україні наступного року необхідно виплатити близько $3,5 млрд тіла і близько $1,6 млрд відсотків. Це менше, ніж торік. Тому є впевненість, що Мінфін здатний віддати зовнішні борги через залучення євробондів, які він планує залучати за ставкою 7,5% річних у валюті. На внутрішньому ж ринку необхідно буде залучити набагато більше. Але, за оцінками Мінфіну, середня ставка за запозиченнями буде низька – 8,84%.

 Про пенсії

Про Офіс президента й дороги

Про соцдоходи

Витрати держави 2017 –2021 роки. 2020 МФУ-1 бюджет Мінфіну листопад-2019. 2020 МФУ-2 – бюджет Мінфіну квітень-2020. 2021 МФУ – бюджет Мінфіну на 2021 рік. 2020 (П), 2021 (П) – прогнози по видатках на 2020 і 2021 роки.

Якщо ж подивитися на бюджет 2017–2021 років у процентах ВВП в динаміці, то можна казати, що економіка з поточною податковою системою здатна збирати близько 38–39% ВВП доходів. Держвидатки же залежать виключно від бажань політиків. Фактично за один рік ми отримали зростання державних витрат з 39,9% ВВП до 44,8%. І дефіцит 6,2%, який маємо в первинному плані. Хороша новина тут тільки в тому, що за розрахунками все-таки дефіцит буде трохи меншим – на рівні 4,9% ВВП. Але це все одно занадто багато.

Бюджет 2017–2021 років у відсотках ВВП

Яким буде остаточна версія бюджету тепер залежить від депутатів. Але очікувати скорочення дефіциту бюджету напередодні місцевих виборів  не доводиться. З іншого боку, якщо такий дефіцит бюджету збережеться на 2021 рік, то можна буде сміливо ховати більшість реформ, які обіцяв Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі до кінця 2024 року. Це й податок на виведений капітал, і пенсійна реформа. Адже буде проста відмовка – ми скорочуємо дефіцит бюджету, тому не час проводити реформи. І так до 2024 року.