mind
В очікуванні «спліту»: чому МВФ вимагає «зачистити» страхові за аналогією з банками

В очікуванні «спліту»: чому МВФ вимагає «зачистити» страхові за аналогією з банками

Що має змінитися і чому не всіх це влаштовує

Цей матеріал також доступний російською
В очікуванні «спліту»: чому МВФ вимагає «зачистити» страхові за аналогією з банками

Отримавши перший транш за новою програмою МВФ, Україна вже замислюється про наступний. Необхідність розраховуватися за валютними боргами змушує уряд робити іноді непопулярні, але потрібні реформи. Однією з нових вимог є прийняття так званого закону про «спліт» до президентських виборів. У разі якщо Рада ухвалить ці зміни (очікуване на сьогодні, 7 лютого, голосування по другому читанню не відбулося), регулювання діяльності страхових компаній перейде під контроль НБУ, чого багатьом страховикам не надто б хотілося. Чому ситуація розвивається саме так, спеціально для Mind пояснює Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU.

Ще в липні 2015 року президент Петро Порошенко подав до парламенту законопроект №2413а як невідкладний, але далі першого читання він не пройшов. Зараз регулюванням небанківських фінансових організацій, до яких належать і страхові, займається Нацкомфінпослуг. Але багато учасників ринку вважають, що цей орган не має ані достатніх повноважень, ані можливостей контролювати діяльність близько 2000 небанківських установ, з яких майже 300 – страхові компанії.

Що передбачає закон про «спліт»? Саме слово «спліт» означає розділення. В даному випадку це розділення повноважень Нацкомфінпослуг між НБУ, до якого має перейти нагляд за більшістю компаній, і Комісією з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), яка буде відповідальна за недержавні пенсійні фонди, фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю та адміністраторів усіх цих фондів. Таким чином в Україні на одного регулятора поменшає, але роль НБУ стане ще важливішою.

Чим зараз живе страховий ринок? Ситуація на небанківському фінансовому ринку наразі мало відрізняється від тієї, яка спостерігалася в багатьох банках до очищення банківської системи. Окремі страхові компанії ведуть відверто недобросовісну діяльність, гарячково збираючи гроші у вигляді страхових премій, а потім зникаючи. Страждають, як завжди, звичайні клієнти, які не можуть розраховувати на компенсацію так, як це працює, наприклад, у банківському секторі. Не допомагає і мораторій на перевірки, який суттєво звужує можливості контролю.

Реформа фінансового сектору залишається половинчастою, поки лише одна його частина – банки – перейшла на якісно нові стандарти роботи. Це стосується і розкриття кінцевих власників, і вимог до капіталу і ліквідності, і виведення з ринку шахраїв. Небанківські фінустанови лише нещодавно почали цей процес і знаходяться ще дуже далеко від його завершення.

До чого тут МВФ та НБУ? Одним із варіантів виходу з ситуації могло б бути посилення ролі Нацкомфінпослуг з розширенням можливостей регулятора, зокрема й фінансових. Але схоже, у МВФ не вірять, що це дасть результат. А результати, які продемонстрував Нацбанк, у фонді схвалюють і розраховують на схожий результат НБУ в небанківському секторі. Навіть у тексті меморандуму прописаний не просто «спліт», а прийняття конкретного законопроекту.

Чому страховики проти? Самі страховики побоюються повторення чистки, яка спіткала банки. Далеко не всі компанії зможуть відповідати вимогам до якості роботи, відповідно їхня кількість може різко скоротитися. У самому ж регуляторі запевняють, що не «різатимуть по живому» нових підопічних. Але в будь-якому випадку, якщо на ринку сьогодні існує багато недобросовісних компаній, то рано чи пізно вони будуть змушені залишити ринок.

На який результат варто розраховувати? Головне в цій усій історії – клієнти. Адже саме для їхніх потреб і функціонує цей сектор. У разі швидкого прийняття «спліту» і збереження поточного курсу Нацбанку, ми матимемо ситуацію, багато в чому схожу з банківським очищенням. На першому етапі спостерігатиметься невдоволення клієнтів тих компаній, які «луснуть», а результати у вигляді нормально функціонуючого сегменту економіки стануть очевидні лише через декілька років. Але оптимізму додає те, що проходити цей процес має набагато менш болісно, ​​адже не буде нових геополітичних і економічних шоків, а сам Нацбанк, є сподівання, врахував минулі промахи.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті