Зниження облікової ставки НБУ: скільки коштуватимуть кредити

Зниження облікової ставки НБУ: скільки коштуватимуть кредити

Який сценарій розвитку подій прогнозує регулятор

Цей матеріал також доступний російською
Зниження облікової ставки НБУ: скільки коштуватимуть кредити
Фото: pixabay

Нацбанк продовжив розпочатий у квітні цикл зниження облікової ставки, зменшивши її з 17,5 до 17%. Консервативно налаштований у попередні два роки, регулятор не поспішав послаблювати монетарну політику попри численні заклики до цього з боку політиків та учасників ринку. Проте цього року ситуація дещо змінилася. Так, у липні регулятор вперше оприлюднив своє бачення того, якою має бути облікова ставка у найближчому майбутньому. Згідно з базовим сценарієм, НБУ передбачає подальше її зниження до 8% впродовж наступних 2,5 року за умови стійкого зниження інфляції до позначки 5%.

І хоча такий прогноз – це лише очікування, а не зобов’язання, сигнал зрозумілий. Якщо вдасться вгамувати інфляцію, у 2020 році варто готуватися до серйозного зниження кредитних ставок у гривні.

Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, розповів Mind, як вплине ймовірне виконання прогнозу НБУ на розмір відсоткових ставок на кредитування і яким може бути подальший розвиток подій.

Чи справдиться прогноз НБУ?

Реальна процентна ставка – різниця між обліковою ставкою та інфляцією – в Україні одна з найвищих у світі. Впродовж попереднього року цей показник коливався між 7,9 та 9,4% і став одним із головних чинників, чому іноземні інвестори повірили в українські ОВДП, номіновані в гривні. Більше того, іноземці ризикнули і вклали понад 10 млрд грн у рекордні, шестирічні облігації, роблячи ставку на відсутність різких девальвацій за цей період.

Але такий успіх має і зворотний бік – висока реальна ставка означає дорожнечу фондування для бізнесу, а без зростання обсягів кредитування неможливий економічний розвиток. Запровадженням такої жорсткої монетарної політики НБУ ставить за мету знизити інфляцію. Так, у 2015 році Україна увійшла в топ найнещасливіших країн через високу інфляцію, що досягала 61% у річному вимірі. Згодом ситуація значно покращилася, і в 2019 році ми покинули непочесний клуб топ-20 країн, де споживчі ціни зростають найбільше. Але поки ще нема особливо чим пишатися. Мета – досягти 5% інфляції наступного року, що дозволить знизити рівень ставок у гривні до менше 10%.

Принаймні за таким сценарієм розвивалася ситуація у наших найближчих сусідів – Польщі, Чехії, Румунії. Наприкінці 1990-х років рівень ставок у цих країнах сягав 20%, однак вже в першій половині «нульових» їм вдалося значно сповільнити темпи інфляції і, як результат, знизився рівень ставок за кредитами.

Як це вплине на іпотечне кредитування?

Це дало поштовх кредитуванню, зокрема іпотеці. Заради справедливості варто сказати, що ні центральноєвропейські країни, ні Україну не оминула спокуса кредитів на житло в іноземній валюті. Велика кількість родин досі мають цю проблему.

У той же час видача іпотечних кредитів у національній валюті буде потужним індикатором одужання вітчизняної фінансової системи. Зараз, коли процентні ставки за такими кредитами становлять двадцять чи більше відсотків, купівля житла в кредит є нераціональною. Загальний обсяг наданих іпотечних кредитів складає близько 200 млн грн на місяць, що є мізерним у масштабах країни. Як правило, це позики на невелику частину від вартості житла, якої не вистачає.

Відновлення іпотеки дозволить не лише покращити умови життя молодих українців, батьки яких не можуть дозволити собі подарувати дітям квартиру, а й надасть банкам можливість заробити. Споживче кредитування, яке зараз зростає на 30% за рік, незабаром досягне свого максимуму. Банки не зможуть знаходити нових клієнтів для кредитів «на чайники» без суттєвого підвищення ризику неповернення.

Іншими словами, всі, кому потрібні кредити і хто може їх повернути, вже будуть із кредитним лімітом, і подальше нарощування кредитного портфеля стане неможливим. Тому банкам буде цікаво взятися за сегмент іпотеки, адже за показниками співвідношення боргу домогосподарств до ВВП ми ще дуже відстаємо від наших сусідів, тому й маємо простір для зростання.

Чи є підстави для оптимізму?

Різке зниження ставок, якщо воно таки відбудеться у 2020 році, позначиться й на інших галузях фінансового ринку, в першу чергу – на ОВДП, які вже перебувають в обігу. Зменшення облікової ставки зробить їх привабливими для перепродажу, адже зросте їхня ціна – між дохідністю облігацій у відсотках й ціною за штуку існує обернена пропорційність.

Звичайно, описаний вище сценарій – оптимістичний, хоча й абсолютно досяжний, якщо дивитися на сусідні країни. Безумовно, для його реалізації є вкрай багато ризиків. Однак на фінансових ринках оптимізм присутній, і, сподіваюся, закінчиться він ще не скоро.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті