Інфляція знижується: як ми відчуваємо динаміку зміни цін

Інфляція знижується: як ми відчуваємо динаміку зміни цін

Про те, що має значення для пересічного споживача в показниках інфляції

Цей матеріал також доступний російською
Інфляція знижується: як ми відчуваємо динаміку зміни цін

Голова Національного банку Яків Смолій на початку вересня зазначав, що внутрішні політичні ризики для зниження інфляції до цілі послабилися разом із початком роботи Верховної Ради нового скликання та формуванням нового уряду. За його словами, це відкриває можливість для активізації перемовин із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми співпраці. 

Які можливості така ситуація відкриває для українців і як позначиться зниження інфляції на гаманці пересічних громадян, пояснив Mind фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Щомісяця виходять свіжі дані про темпи приросту споживчих цін, але цікавлять вони лише експертне середовище й інколи політиків. Пересічні українці вкрай скептично ставляться до офіційних даних, якими вони б не були, – будь то більш як 61% у квітні 2015-го чи 8,8% у серпні 2019-го. А влітку, коли традиційно спостерігається дефляція за місяць, такі повідомлення ЗМІ викликають просто обурення: «Ви давно в магазині були?!». Існує декілька причин, чому ж це так.

Як ми відчуваємо динаміку зміни цін

Економічна наука довго розглядала людей як раціональних агентів, що чітко діють відповідно до математичних розрахунків. Але це далеко не так. Чи можете ви пригадати, яка ціна була в молока рік тому? Я – ні. В сучасному капіталістичному світі дуже нечасто ціни залишаються ідентичними протягом тривалого періоду. А різноманітні акції, знижки та пропозиції ще більше заплутують покупців. Ціну на окремі продукти, які доводиться постійно купувати, ще реально тримати в голові, але загальну динаміку цін так порахувати не можливо.

Окремі ентузіасти сімейного бюджету ведуть детальні записи про вартість покупок, а додатки та різні програми лояльності інколи дозволяють побачити чеки за зроблені покупки й порівняти з теперішніми цінниками. Але це скоріше виняток. За відчуттями, чек на касі став більшим за той самий набір покупок. Хоча інколи ми купуємо інші продукти, або більше за кількістю. Саме це і є завданням міріад невтомних маркетологів. 

Як насправді змінюються ціни 

«Стоп. Я купував картоплю по 10 грн минулої осені, а сьогодні вона вже 15 грн! Не вірю у вашу інфляцію». Якщо поглянути на деталізацію служби статистики, то ціни на окремі категорії товарів зростають куди швидшими темпами, ніж на інші. Наприклад, на овочі цього року. Поведінкова економіка каже нам, що втрати людина, як правило, сприймає вдвічі сильніше за виграш (саме тому й існують страхові компанії). Під втратою варто розуміти подорожчання продукту: коли людина вчора купувала дешевше, ніж сьогодні, це сприймається підсвідомо як втрата, й є відчуття ошуканості. Якщо ж ціна залишається незмінною, це важко помітити. Як правило, перших випадків куди більше, ніж других, адже інфляція – величина все ж додатна.

Повертаючись до прикладу з овочами. З початку року стрімко дорожчала цибуля через дефіцит, що склався. У якийсь момент ціна підскочила вчетверо, що породило величезну кількість обурення, статей в ЗМІ та «мемчиків». Але на полицях супермаркетів з’явився новий урожай, й ціна відкотилася назад. Але на це мало хто звернув увагу, у пам’яті відклалася несправедливість. Цибуля подешевшала, а осад залишився.

Про різний споживчий кошик

Реальний і бажаний. Який індекс би не складали, а інфляція міряється за індексом споживчих цін, це «середня температура по палаті». Щось подорожчало більше, щось менше, й отримали певне значення. При цьому особисто мій чи ваш споживчий кошик точно відрізнятиметься від покладеного в основу індексу. За рік подешевшали яйця, подорожчало молоко. Я мало їм першого, а більше другого. Відповідно мій набір покупок подорожчав сильніше за інфляцію.

У минулі роки гривня значно знецінювалася до іноземних валют, що одразу відображалося на полицях магазинів та цінниках. Імпортні товари фактично подорожчали пропорційно зростанню курсу, а товари внутрішнього виробництва – на дещо меншу величину. Отже, гривня втратила купівельну спроможність дещо менше, ніж подорожчав долар. Але які товари в магазинах вітчизняного походження? Переважно ті, які не викликають особливого захоплення при їх купівлі. Це хліб, крупи, овочі-фрукти (і то далеко не всі), яйця, вода та інші товари, які ми купуємо регулярно для задоволення базових потреб в їжі. Але психологічно ми орієнтуємося на товари та послуги, які приносять куди більше задоволення, – починаючи від хороших сирів і закінчуючи подорожами. Тобто на імпорт. І нехай товари першої категорії людина купує значно частіше та в більших обсягах, орієнтиром рівня цін будуть ті, що викликають позитивні емоції від їх купівлі (але негативні – від їх ціни).

Як вираховується інфляція

До цього ми говорили про причини, чому є відчуття, що зростання цін часто є вищим за інфляцію. Але й офіційний показник у 8,8% за рік – це дуже багато, хоч на перший погляд і невелика цифра. Вся магія у складених відсотках. Адже 10% в один рік й 10% у наступний разом дадуть вже 21% подорожчання, а не 20%. І що довший період часу ми беремо, то сильнішим буде ефект. Візьмемо економічно куди більш благополучну за нас єврозону, де річна інфляція є вкрай низькою – у середньому 2% на рік. З моменту свого запровадження євро втратив 35% купівельної спроможності. Для гривні цей показник за аналогічний період становить вже 86%.

Інфляцію включають до показників, якими вимірюють рейтинг нещастя, що люблять публікувати ЗМІ. Адже підвищення цін, особливо значне – вкрай негативне явище для споживачів. Тому найбільш актуальним є завдання зниження наявних темпів інфляції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті