Захворіло у світі
62,295,586
Померло у світі
1,453,128
Вилікувалось у світі
39,854,760
Захворіло в Україні
722,679
Померло в Україні
12,213
Вилікувалось в Україні
339,378
Як із політика зробити «зірку Facebook»

Як із політика зробити «зірку Facebook»

І скільки це коштує

Цей матеріал також доступний російською
Як із політика зробити «зірку Facebook»
Фото: pixabay

Нинішній політичний сезон можна цілком назвати «гонкою соцмереж». Можливо, багатьом кандидатам не дає спокою слава Барака Обами, якого ще у 2008 році називали «кандидатом Web 2.0» через його активне просування в онлайні. Але з політикою зараз пов'язаний кожен п'ятий пост у Facebook, якщо не більше. Про те, як українські політики набирають «передвиборні бали» за допомогою соціальних мереж і всіляких віртуальних активностей, спеціально для Mind пояснює Ксенія Омельченко, співзасновниця  та CEO агенції BASE Agency.

Бюджети на політичний digital у звичайний час обчислюються сотнями тисяч доларів. Наприклад, щоб один ролик побачили мільйон користувачів, доведеться витратити не менше $10 000. При цьому органічно забезпечити мільйонне охоплення політичним контентом практично нереально, якщо це не віральне («вірусне») відео.

У період активних передвиборчих кампаній бюджети на рекламу і просування в соціальних мережах зростають як мінімум удесятеро, хоча механіка залишається тією ж самою. Давайте подивимося, як політики набирають аудиторію в соцмережах і скільки це коштує насправді.

Збільшення кількості підписників на бізнес-сторінках. Якщо просувати сторінку кандидата «в лоб», то ціна підписника може коливатися від $0,5 до $1 і вище. Таку ціну ніхто не хоче платити, тому і використовують рекламні кампанії з посилом «Хочеш перемогти корупцію? Став лайк!». Користувачі можуть навіть не звернути увагу, що це сторінка політичного діяча, і лайкнути. Адже, по суті, це спрацьовує на ментальному рівні. Такі «прихильники» в середньому коштують $0,03–0,30.

Боти. Для багатьох політиків кількість досі має значення, і вони всіма силами намагаються збільшити чисельність аудиторії і лайків. На допомогу приходять боти – неживі користувачі та «ліві» сторінки. Профілі користувачів з Туреччини або Індії коштують дешево – близько $1,5–2 за 1000. «Вітчизняні» боти – удвічі дорожче.

Таким же чином накручуються лайки і коментарі. Зараз Instagram узявся за масову зачистку сторінок з ботами, і багато блогерів тисячами втрачають підписників. Плюс існує «тіньовий бан», який зменшує охоплення і видимість постів.

Giveaway. Кілька спонсорів скидаються на призи (наприклад, смартфон) для передплатників, а блогери проводять конкурс з розіграшем у себе в обліковому записі. Обов'язкова умова для участі з боку користувачів – підписка на аккаунти всіх спонсорів. Участь у «ґіві» може коштувати $300 і вище. За це організатори «ґівів» обіцяють 10 000–20 000–30 000 підписників. Потім, після розіграшу, половина з них «відпадає». Те, що такий метод – хороший спосіб «вбити» аккаунт – мало кого бентежить. Так, у якості спонсора «ґіву» нещодавно була помічена сторінка Юлії Тимошенко в Instagram.

Масфоловінг-маслайкінг. Програма-бот автоматично підписується на багатьох користувачів, ставить «лайки» їхнім фотографіям від імені сторінки політика, щоб привернути до неї увагу і отримати взаємну підписку. Так, цей метод ще живий. Робота подібних сервісів з автоматичної підписки на користувачів коштуватиме трохи менше $10/місяць для одного аккаунта. Але і результат від такого інструменту для політиків вкрай туманний.

Реклама у блогерів. Найпростіший спосіб обійти рекламні обмеження в «день тиші» – так звана нативна реклама на сторінках лідерів думок. Вони можуть просто ненароком, одним постом, натякнути аудиторії, за кого підуть голосувати «серцем». Тут уже все залежить від «вартості» самого блогера. Один пост у мікроблогера – 5000–10 000 (і до 20 000 в Instagram) підписників – може коштувати $150–200 і вище. Розкручені блогери попросять у кілька разів більше.

Реклама в пабліках і на бізнес-сторінках (посіви). На виборах у 2014 році один з міських пабліків (тоді ще в дозволеному «ВКонтакте») нативно, а часом і дуже активно агітував за певну політичну силу і кандидата. Онлайн досі залишається тією сферою, яку складно контролювати.

Псевдодрузі. Ще один «сірий» спосіб розширення аудиторії, уподобаний українським політикумом, пов'язаний з особистими сторінками. Створюються кілька сторінок у Facebook, дуже схожі на «живі». З реальними фото, активністю в аккаунті та великою кількістю друзів. До вас додається схожий аккаунт (найчастіше – з симпатичною дівчиною на фото). Ви дивитеся – ніби живий користувач, активно постить-репостить, є спільні друзі – додаю. А через тиждень ця сторінка рекомендує вам спочатку одного політика, потім другого. Ви можете навіть не помітити, як в один клік стали підписником його особистої сторінки.

Зміна облич. Є така механіка – покупка вже розкрученої сторінки або групи, а потім її перейменування в сторінку політичної сили/партії/спрямованості. Як із цими явищами боротиметься Facebook (і чи буде) – поки що під великим питанням.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті