Перепона чи захист: як фінансовий моніторинг допомагає бізнесу

Так як товар, перетворюючись на гроші, зникає як такий, то на грошах не залишається слідів того, як саме вони потрапили до рук власника і що саме в них перетворилося. Гроші не пахнуть, яке б не було їхнє походження.

Карл Маркс. Капітал

Дійсно, походження грошей відстежити досить складно, зрозуміти, чи були вони отримані в результаті ведення бізнесу, спадщини, продажу майна або ж злочинної діяльності. Часто злочинці та терористи шляхом фінансових операцій легалізують «брудні» гроші. Але якщо за часів Карла Маркса було неможливо визначити походження капіталів, то в наш час міжнародне співтовариство активно розробляє механізм контролю за легалізацією (відмиванням) злочинних доходів.

З цією метою створено механізм фінансового моніторингу, за допомогою якого останніми роками різні країни домоглися значних результатів у цій сфері. Наприклад, за останній рік у процесі фінансового моніторингу було виявлено декілька міжнародних схем відмивання грошей, у яких брали участь великі міжнародні банки (ABLV Bank Latvia, Pilatus Bank, Deutsche Bank, Danske Bank тощо). Примітно, що в цих схемах фігурують українські громадяни і компанії. Про те, яким чином фінмоніторинг може допомагати бізнесу та убезпечити його від сумнівних угод, спеціально для Mind розповіли співкеруючий партнер AVELLUM Амінат Сулейманова та юрист Вікторія Толочко.

Усі ці скандали з відмиванням грошей зазвичай мають широкий розголос, що є сигналом для інших банків. Тому, не бажаючи ризикувати своєю репутацією, банки все частіше звертаються до контролюючих органів, інформуючи про сумнівні банківські операції. Паралельно банки припиняють банківську операцію до закінчення розслідування ситуації відповідними контролюючими органами.

Наприклад, рік тому до нас звернувся керівник ліванської аграрної компанії (далі – «ліванська компанія») – він оплатив зерно загальною вартістю понад $1 млн, але прокуратура Латвії, країни продавця-посередника, заблокувала платіж. Своєю чергою продавець (далі – «латвійська компанія») не сплатив товар його власнику-вантажовідправнику (далі – «українська компанія»). Українська компанія відмовилася відпускати товар без оплати. Судно із завантаженим товаром не могло вийти з порту впродовж декількох тижнів.

Отже, склалася патова ситуація: ліванська компанія-покупець повністю виконала свої контрактні зобов'язання, поставивши судно і своєчасно сплативши товар, а українська компанія-відправник товару поставила товар на судно, але не отримала оплату.

Ситуація ускладнилася ще тим, що товар продавався на основі серії договорів, в якій наш клієнт був кінцевим покупцем, а латвійська компанія, судячи з усього, була шахраєм.

Наше розслідування показало: прокуратура Латвії проводила фінансовий моніторинг операції переказу грошей і заблокувала платіж, бо побачила ознаки відмивання грошових коштів. Як наш клієнт дізнався пізніше, рахунок латвійської компанії був відкритий лише за декілька днів до проведення платежу за товар.

Реальність така: платіж в розмірі понад $1 млн, який мав стати першою операцією на рахунку латвійської компанії з дня його відкриття, банк і прокуратура розцінили як відмивання грошей.

Що робити сумлінному покупцеві в такому випадку? Ситуація вимагала негайного вирішення: товар знаходився на судні, яке вже декілька тижнів простоювало в порту навантаження за рахунок нашого клієнта.

1. Необхідно було негайно зв'язатися з банком, щоб дізнатися причину затримки перерахування грошей.

Так клієнту стало відомо, що латвійська компанія відкрила рахунок зовсім недавно, і по ньому ще не було жодних операцій. Це вперше наштовхнуло нас на думку, що можливий факт шахрайства з її боку.

Пізніше ознак шахрайства стало ще більше. Наприклад, ми дізналися, що латвійська компанія продала товар клієнту за значно нижчою ціною, ніж та, за якою вона купила товар в української компанії, тобто собі в збиток. Також латвійська компанія і ще сотні інших компаній були зареєстровані за однією і тією самою адресою в Латвії. І на завершення, вона не відповідала на будь-які повідомлення клієнта.

2. На підставі цієї інформації ми наполегливо рекомендували клієнту проінструктувати свій банк про повернення платежу. Однак у зв'язку з підозрами у відмиванні грошей нашим клієнтом необхідно було надати в банк достатні та неспростовні докази законності платежу, щоб розблокувати кошти.

3. Паралельно необхідно було негайно звернутися до правоохоронних органів Латвії, щоб заявити про свій статус потерпілого і брати активну участь у процесі розслідування.

Клієнт зібрав документи для банку і правоохоронних органів, зокрема легалізовані постанови українських судів про арешт судна із завантаженим товаром. Ці документи підтвердили законний характер платежу за товар та реальність договору купівлі-продажу і товару. Кінець кінцем кошти були успішно розблоковані банком.

У зазначеному вище випадку фінансовий моніторинг захистив компанію від шахрайських дій її контрагента – фірми-одноденки. Водночас це не єдиний випадок у нашій практиці, коли фінансовий моніторинг допоміг бізнесменам.

Які ще бувають випадки? В одному з таких кейсів клієнт просто не знав, що уклав договір поставки з судновласником, який знаходився в списку санкцій OFAC (Office of Foreign Assets Control) за регулярні поставки в Сирію. Платіж клієнта був одразу ж заблокований OFAC, що запобігло зв'язку клієнта з особою зі списку санкцій і можливим негативним наслідкам – внесенню до списку санкцій і відповідальності за фінансування тероризму.

В іншому випадку фінансовий моніторинг захистив клієнта від шахрайства з боку невідомих осіб, які направили лист клієнту нібито від імені їхніх бізнес-партнерів з новими банківськими даними для платежу. Саме банк виявив, що одержувачем платежу була інша компанія, не пов'язана з договором купівлі-продажу, і вчасно заблокував платіж.

Однак не варто розраховувати лише на фінансовий моніторинг. Щоб запобігти подібним ситуаціям і захиститися від можливого шахрайства, не варто забувати про перевірку бізнес-партнерів до укладення з ними договорів, а також бути дуже уважними при отриманні листа з банківськими даними вашого бізнес-партнера.