Прозорий заробіток: що змушує український бізнес виходити з тіні
Про мотиви легалізації і про її вплив на подальший розвиток
Український бізнес росте майже без вливання зовнішніх інвестицій. Згідно з офіційною статистикою, у 2018 році капітальні інвестиції підприємств в українську економіку склали 526 млрд грн. На депозитах у банках знаходиться ще 933 млрд грн. Обсяг залучених кредитних коштів складає 10 млрд грн. У нерухомість інвестовано 50 млрд грн.
Порівняно з цими цифрами обсяг іноземних інвестицій, а це $690 млн чи близько 18 млрд грн, виглядає більш ніж скромно. Виходить, що інвестиції самого бізнесу в десятки разів перевищили обсяг коштів, залучених з-за кордону.
У що сьогодні вкладається український бізнес та як легалізація сприяє його зростанню? Про це голова правління Райффайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук розмірковував під час Mind Invest Club у Львові. Захід відбувся за підтримки компаній Avellna Gold та Klingspor.
У що вкладає український бізнес?
Стрибки девальвації – один із найбільших факторів «вимушених» інвестицій в Україну. За останні два роки 62% всіх інвестицій здійснювалися в банківському секторі. Адже банкам довелося проводити докапіталізацію у зв’язку з втратою капіталу, переважно з причини девальвації.
Разом із тим у індустрій, які мають кеш, добра перспектива для ефективних інвестицій в Україні. Переважно це українські компанії окремих галузей, наприклад, агро. Вони розвиваються, вони переймаються новими технологіями і більше вкладають у модернізацію процесів. Ми підтверджуємо, що капітальні інвестиції в обладнання тримаються на досить високому рівні: близько 32% зростання кожного року. З точки зору здоров’я компаній все добре. Хоча кількість компаній не збільшується і міжнародних нових багато вже не з’являється.
Зі свого досвіду ми також бачимо, що український бізнес «відбілюється». Клієнтами нашого банку наразі є 160 000 компаній – це ті, хто пройшов наш комплаєнс, а отже працюють легально і по-білому. Десь 20% компаній, які звертаються до нас по кредити, комплаєнс не спроможні пройти. Але загалом тенденція дуже позитивна. Бо ще три роки тому пропорція була протилежною: тільки 20% проходили перевірку, а 80% не відповідали вимогам KYC («знай свого клієнта»).
Чому компанії прагнуть «відбілитися»?
Український бізнес виходить із тіні не тільки тому, що банки «тиснуть». А тому, що з’являється усвідомлення, що перспектива великого бізнесу лежить у площині міжнародних операцій та прозорості.
Вимоги до прозорості фінансових операцій у всьому світі зростають. За проведення сумнівних (зверніть увагу на формулювання – не нелегальних, а саме сумнівних!) операцій європейське законодавство передбачає величезні штрафи. Фактор сумнівності – він суб’єктивний, і виник у міжнародному полі не тому, що банки так хотіли. Така реальність. Не має значення, чи це Svedbank, чи це Danske bank, чи це просунуті фінтехи в Естонії або Латвії – штрафи колосальні. Згадані фінтехи в балтійських країнах зараз закриваються (частина з них), бо не змогли адекватно побудувати прозорість операцій.
Комплаєнс чи відповідальний бізнес – це сьогодні фундамент для міжнародної кооперації, укладання угод. До підприємців приходить усвідомлення, що в тіньовому бізнесі високі маржі, але низькі перспективи. Як тільки компанія досягає, умовно кажучи, обсягів у два гаражі, де можна скласти сотню комп’ютерів, їй потрібен прозорий бізнес.
У рамках групи Raiffeisen ми вивчаємо досвід Чехії, Польщі, Словаччини, обмінюємося інформацією, як побудований бізнес, які перспективи. Ми бачимо такі тренди, як транскордонна торгівля (cross-boarding) – кордони бізнесу зникають. Купа компаній зі Львова та інших міст відкривають свої дочірні інституції за кордоном, за океаном. І нічого дивного тут немає.
Рівень сьогоднішніх контактів українського бізнесу є дуже високим. Українські підприємці зараз відкривають нові ринки самі, швидко, агресивно, через якість компанії та менеджменту (а особисто я дуже високої думки про якість українського менеджменту в різних галузях). Наші компанії конкурують на міжнародних ринках.
Але що нам треба? Нам треба лише додати більше можливостей фінансування операцій, і не завжди через кредити. Наприклад, у нас в Україні «на папері» є Експортно-кредитна агенція, і якби вона запрацювала, та ще й ефективно, це мало б великий ефект. Адже гроші в Україні дорогі, дешевими скоро не будуть, а механізм Експортно-кредитної агенції робить це заміщення можливим, а використання таких речей, як акредитиви чи гарантії, – дешевшим.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
