Судова реформа: які завдання має вирішити нова влада

Наприкінці червня голова Ради суддів України (РСУ), суддя Верховного суду Олег Ткачук повідомив про тиск із боку представників Адміністрації президента Володимира Зеленського на членів ради. Йшлося про намагання АП зірвати чергове засідання РСУ, що заперечили у АП.

У свою чергу президент неодноразово заявляв про незадовільні результати судової реформи.

Як же насправді просувається судова реформа після обрання нового глави держави і що планує робити в цій сфері нова влада, Mind розповів старший юрист практики вирішення національних судових спорів INTEGRITES Юрій Сивовна.

Прес-служба президента України нещодавно оголосила про створення експертної групи для оцінки результатів проведеної судової реформи. Головне завдання групи – розробити план дій для «невідкладного вирішення проблем функціонування судової гілки влади». За словами першого заступника голови Офісу президента (ОП) Руслана Рябошапки, ініціатива пов’язана з неконституційністю та незаконністю рішень, які виносять вже реформовані суди. А це, на його думку, свідчить про «провал» запущеної реформи.

Крім того, новообраний голова держави ліквідував Раду з питань судової реформи і створив натомість новий консультативно-дорадчий орган – Комісію з правової реформи. Зараз в ОП готують Положення про Комісію та пропозиції щодо її персонального складу.

Що це означає? Нова влада гучно демонструє свою незгоду з цілями, методами та поточними результатами реформи судів і декларує намір здійснити «ревізію». Наскільки глибинною вона буде і як позначиться на роботі судової системи? Залежить від того, наскільки успішно вдасться здолати побічні ефекти запущеної реформи. А братися за ці завдання доведеться в умовах, коли увага політикуму і суспільства прикута до майбутніх парламентських виборів.

Запуск роботи Вищого антикорупційного суду України (ВАС)

З політичної точки зору, для нового президента вкрай важливо запустити роботу ВАС. Його створення анонсувалося ще п'ять років тому, після Революції гідності. Тоді, на хвилі політичних закликів та низки гучних справ, суспільство швидко підхопило цю ідею як панацею від корупції в державі. Окрім виборців, що чекають на виконання обіцяного владою, є й інші стейкхолдери. І вони теж мають свої очікування.

Наприклад, в юридичних колах тривають дискусії щодо доцільності створення ВАС, адже корупційні злочини можуть розглядатись загальними судами, як це відбувається зараз. Якість судового розгляду, незалежність суддів, неможливість чинення на них будь-якого тиску – все це і мало стати результатом проведеної судової реформи.

Водночас є й представники політичного істеблішменту та інші особи, зацікавлені в гальмуванні повноцінного запуску ВАС.

Втім, суд сформовано. Навіть більше, відома дата початку його роботи – 5 вересня 2019 року.

Чи розпочне ВАС роботу вчасно?

Безперечно, створити та сформувати суд коштувало багато зусиль. Однак, якщо дивитися ширше, це лише половина справи. Антикорсуду, як і кожному державному органу, потрібна матеріально-технічна база. Судді потребують оснащених робочих місць, приміщень для роботи, місць проведення судових засідань. Для цього Кабмін передав у розпорядження Державної судової адміністрації два приміщення у Солом’янському районі Києва. Та вони виявились абсолютно непридатними для функціонування суду, бо потребують реконструкції та ремонту.

Як альтернатива пропонуються два інших приміщення, в яких раніше функціонував Печерський районний суд столиці. Але, за заявами голови Вищого антикорупційного суду України, ці об’єкти також є непридатними. У них можна розмістити лише частину суддів та працівників апарату суду, а приміщень для зберігання справ там немає.

Яка ж ситуація з приміщенням, наданим днями Фондом державного майна України Антикорупційному суду на проспекті Перемоги, 41, у Києві, з’ясується згодом.

Так, уже зараз є об’єктивний ризик, що ВАС може просто не розпочати свою роботу вчасно через відсутність елементарного матеріально-технічного забезпечення.

Хто працюватиме у місцевих загальних судах?

Щоб очистити судову владу та відновити довіру до системи правосуддя, реформою передбачене кваліфікаційне оцінювання суддів. Цікаво, що одразу після анонсу та закріплення оцінювання на законодавчому рівні приблизно 2000 суддів подали у відставку. Такий собі первинний бар’єр відбору.

До цього в судах вже гостро стояла проблема перевантаженості суддів справами, які знаходились у них на розгляді. Це породжувало інші проблеми, зокрема, збільшувалась тривалість розгляду справ, внаслідок чого судове рішення в деяких судах могло не ухвалюватися роками. Крім того, перевантажений суддя елементарно не має можливості якісно дослідити матеріали справи. У результаті це впливає на якість судових рішень та на дотримання гарантованого державою права доступу до правосуддя.

Ситуацію можна пояснити тим, що Вища кваліфікаційна комісія суддів у першу чергу приділяла увагу формуванню Верховного суду, Вищого антикорупційного суду України, Вищого суду України з питань інтелектуальної власності, апеляційних судів. Зараз настав час місцевих.

Для нової влади вирішення кадрового питання для місцевих судів має стати ключовим KPI судової реформи.  Зрозуміло, що органи, уповноважені на формування суддівського корпусу, чекають на кадрові зміни. Швидше за все, готуватиметься нова концепція щодо напрямків і методів реалізації реформи. Втім, брак кваліфікованих кадрів у судовій системі має бути подоланий якомога швидше та ефективніше.

І найголовніше – «ревізія» судової реформи має бути дійсно спрямована на захист прав та інтересів громадян та бізнесу в Україні, а не стати черговою спробою встановити контроль над судовою гілкою влади.