Захворіло у світі
5,682,389
Померло у світі
354,944
Вилікувалось у світі
2,337,385
Захворіло в Україні
21,905
Померло в Україні
658
Вилікувалось в Україні
7,995
Контрольовані іноземні компанії: скільки доведеться доплатити власникам офшорів

Контрольовані іноземні компанії: скільки доведеться доплатити власникам офшорів

Як українському бізнесу підготуватися до введення нового правила оподаткування

Цей матеріал також доступний російською
Контрольовані іноземні компанії: скільки доведеться доплатити власникам офшорів

Україна після довгої підготовки все ж таки на початку 2019 року ратифікувала MLI-конвенцію, якою вводиться в дію план Base erosion and profit shifting (BEPS). План передбачає низку кроків, які Україна зобов'язалася виконати в рамках протидії розмиванню бази оподаткування. Іншими словами, все ближче той день, коли бізнесу, що пішов у інші юрисдикції, доведеться доплачувати податки з прибутку в Україні.

Відзначимо, що в рамках підписаної конвенції НБУ і Мінфін вже розробили законопроект, який передбачає впровадження окремих кроків плану BEPS. Одним з перших планується закріпити виконання правила «Контрольованих іноземних компаній» (КІК).

Чого очікувати бізнесу від названих вище ініціатив, як підготуватися до їх впровадження і в чому полягає правило КІК, розповіла Mind юрист компанії ILF Ганна Стебаєва.

Українські підприємці давно звикли використовувати закордонні компанії: для контрактів з іноземними партнерами, для спрощення розрахунків, для захисту свого майна та інших цілей. Зараз у багатьох українців у бізнес-структурі є одна або декілька зарубіжних компаній.

Такі компанії працюють за правилами країни, в якій вони зареєстровані, незважаючи на те, що власник – українець. Компанія платить закордонні податки, ставки яких іноді менші, ніж в Україні. Наприклад, в Україні ставка податку на прибуток становить 18%, на Кіпрі – 12,5%, в Угорщині – 9%, а в офшорних юрисдикціях – 0%. Завдяки цьому компанії замість українських податків платили податки в країні реєстрації за нижчою ставкою. До недавнього часу наша країна ставилася байдуже до цього питання.

Що зміниться для бізнесу з іноземною компанією?

Але світова спільнота почала боротьбу за прозорість оподаткування між країнами. І одне із завдань на шляху до цього – припинити використання іноземних компаній тільки для зменшення податків, які сплачує бізнес. Так з'явився план Base erosion and profit shifting (BEPS) – план дій з протидії розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування, прийняті ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку).

План BEPS складається з 15 кроків. Кожен крок – це опис окремої податкової проблеми і пропоновані шляхи її вирішення. Детальніше про кожен з них можна почитати на сайті ОЕСР. Україна теж приєдналася до плану BEPS, але поки частково. Але якщо країна не виконає ці первинні вимоги BEPS, ми можемо опинитися в так званому сірому списку для світової спільноти. Останнє негативно вплине на український бізнес, наприклад, великі закордонні компанії не захочуть працювати з бізнесом з «сірої» зони, щоб не ризикувати своєю репутацією; більшість світових банків менш охоче обслуговуватиме бізнес власників з такої зони і т. д.

Україна поступово виконуватиме план BEPS. І перша зміна, що очікується в найближчий час – введення правила «Контрольованих іноземних компаній» (Controlled foreign Companies (CFC/КІК).

Правила КІК належать до нового принципу обміну податковою інформацією між державами, банками і податковими органами. Держави хочуть знати про контрольовані іноземні компанії своїх громадян – платників податків, та якщо через них штучно зменшують податки – донараховувати їх. Головний принцип правила КІК всюди однаковий: прибуток КІК дооподатковує та держава, податковим резидентом якої є особа, що контролює компанію, пропорційно її частці в ній.

Кого торкнеться правило КІК в Україні?

Мінфін спільно з НБУ минулого року розробив і оприлюднив проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування». Сьогодні цей законопроект в центрі уваги політиків, банкірів і підприємців – усі намагаються зрозуміти, як це працюватиме, і кому вже давно слід почати готуватися до КІК.

Пояснимо, кого торкнуться зміни в Україні, коли цей законопроект буде прийнятий.

Отже, особою, що контролює зарубіжну компанію, вважається:

  1. Власник (акціонер) компанії з пакетом акцій 50% і більше.
  2. Власник (акціонер) компанії з пакетом акцій 25% і більше, якщо у компанії є ще українські власники (акціонери), і їм всім сумарно належить 50% і більше акцій компанії.
  3. Особа, яка самостійно або разом з іншими резидентами України фактично контролює зарубіжну компанію. Мається на увазі, що це людина, яка:
  • дає інструкції виконавчим (керівним органам) компанії;
  • розпоряджається банківським рахунком і може блокувати операції;
  • має довіреність з широким переліком повноважень, якщо вона видана більш ніж на один рік і не передбачає обов'язку погоджувати дії з органами управління компанії;
  • вказана як бенефіціар компанії при відкритті банківського рахунку;
  • та інше.

Якщо резидент України підпадає хоча б під один критерій з попереднього розділу, йому необхідно буде:

  1. Задекларувати всі свої КІК в українських податкових органах.
    Це обов'язкова дія, навіть якщо у зарубіжній компанії немає прибутку або вона не веде господарської діяльності.
  2. Задекларувати суму скоригованого прибутку таких компаній.
    Скоригований прибуток – це прибуток до оподаткування за звітний період. Такий прибуток додається до загального доходу людини, яка контролює КІК (пропорційно її частці участі в компанії). І вже із сукупного доходу вона повинна буде платити податок за ставкою 18%. Але сума ПДФО зменшується на суму корпоративного податку, який компанія фактично оплатила в країні своєї реєстрації.

Наприклад, український громадянин володіє 100% акцій зарубіжної компанії в країні Х. Компанія за звітний рік заробила прибуток $1000 і заплатила корпоративний податок за ставкою країни Х в 17% – $170. Власник бізнесу декларує в Україні дані своєї компанії та її скоригований прибуток у $1000. З цієї суми він має заплатити ПДФО за ставкою 18% – $180, але за вирахуванням корпоративного податку, фактично сплаченого в країні Х, тобто $180 мінус $170. І виходить, що в Україні він повинен заплатити $10.

Чим менше ставка корпоративного податку в країні реєстрації вашої компанії, тим більша сума податку, яку власник компанії заплатить в Україні.

Важливо знати і про наслідки невиконання цих вимог. Наприклад, за неподання декларації КІК протягом 30 днів після останнього дня її подачі передбачений штраф в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за кожен календарний день прострочення. Якщо брати 2019 рік (мінімальна зарплата на 1 січня 2019 року – 4173 грн), то кожен день неподання обійдеться у 20 865 грн, а місяць – 646 815 грн. Також, наприклад, штраф за незазначення суми прибутку КІК у декларації може досягати 25% від суми прибутку цієї КІК, і т. д. Крім штрафів, не можна забувати і про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України).

Як підприємцям підготуватися до змін

Експерти припускають, що правила КІК почнуть діяти в Україні вже з 2020–2021 року, якщо законопроект буде прийнятий Верховною Радою в найближчому майбутньому.

Поки проект знаходиться на розгляді у ВРУ, підприємцям важливо не упустити момент і підготуватися. Так, бажано проаналізувати структуру бізнесу, щоб зміни не застали зненацька.

Цілком можливо, ви зрозумієте, що зарубіжна компанія, у світлі нових умов, не зможе виконувати ті функції, які ви покладаєте на неї зараз. І якщо це так, то вона, можливо, створюватиме вам непотрібні проблеми.

Краще не затягувати з вирішенням долі зарубіжної компанії, а зайнятися нею, поки для цього є час і можливість.

Пропонуємо невеликий чекліст для прийняття рішення щодо КІК:

  1. Чи підпадає ваш бізнес під правило КІК?
  2. Які суми донарахувань податку можуть бути?
  3. Чи доцільно далі використовувати зарубіжну компанію або її слід ліквідувати? (Пам'ятаєте, що використання деяких іноземних компаній може стати невигідним і навіть призвести до додаткового податкового навантаження для бізнесу?)
  4. Чи варто поміняти структуру компаній і роботи бізнесу?
  5. Можливо, варто створити нову структуру, яка не підпадатиме під правила КІК у розрізі донарахування податків?

Ситуація кожного бізнесу індивідуальна, тому загальноприйнятих, стандартних «пігулок від КІК» поки немає. Кожен бізнес обирає свою стратегію: хтось ігнорує, а хтось розробляє  індивідуальний план дій, щоб підготуватися до моменту на випадок прийняття КІК.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті