Незаконне збагачення: які норми пропонує запровадити президент Зеленський

Незаконне збагачення: які норми пропонує запровадити президент Зеленський

І про що не згадав глава держави у новому законопроекті

Цей матеріал також доступний російською
Незаконне збагачення: які норми пропонує запровадити президент Зеленський
Фото: pixabay

Початок 2019 року видався гарячим для борців із корупцією, адже на початку лютого Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу (КК), яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення. Пізніше президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект щодо повернення відповідальності за такі злочини, з урахуванням усіх зауважень КС. Проте згодом цей документ було відкликано.

Новообраний президент Володимир Зеленський вирішив виправити ситуацію і вніс свій варіант законопроекту на цю тему.

Про те, які саме норми пропонує запровадити глава держави і наскільки вони будуть ефективними у боротьбі з корупцією, розказав Mind адвокат Ігор Багрій, керуючий партнер Bires Law Firm.

Після визнання неконституційними відповідних положень Кримінального кодексу України скасовано правовий механізм притягнення осіб до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, хоча запит на запровадження відповідальності за таки дії у суспільства існує.

Тому не дивно, що президент Володимир Зеленський пропонує відповідні зміни до законодавства. Так, він зареєстрував на початку липня 2019 року законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».

Яку відповідальність запроваджує законопроект?

Цим документом глава держави пропонує відновити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, та запроваджує абсолютно новий інститут примусового стягнення в дохід держави необґрунтованих активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідальність, що передбачена проектом, умовно залежить від вартості активів, дати їх придбання, та розміру доходів, отриманих особою, уповноваженою на виконання функції держави або місцевого самоврядування.

Так, у разі набуття активів, вартість яких більш ніж на 12 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (понад 11,5 млн грн) перевищує її законні доходи, вказана особа нестиме кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 368⁵ Кримінального кодексу України – карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У разі набуття активів протягом трьох років до дня набрання чинності вказаного проекту, що у 500 і більше разів перевищує прожитковий мінімум (960 500 грн) для працездатних осіб, а також після набрання чинності закону, якщо вартість активів перевищує суму у 960 500 грн, але не перевищує межу у 11,5 млн грн, буде застосовуватись стягнення активів за цивільним позовом про визнання їх необґрунтованими в дохід держави без притягнення до кримінальної відповідальності.

Яких чиновників не торкнеться законопроект?

Корупційні активи, набуті за три роки до дня набрання чинності закону, взагалі не підлягають і не можуть бути об’єктом стягнення.

Звернення стягнення на необґрунтовані активи не є сьогоденною новелою. Чинне цивільно-процесуальне законодавство вже містить норми, які також надають можливість органам прокуратури ініціювати перед судом питання про визнання активів необґрунтованими (ст. 290 Цивільного процесуального кодексу). Але на відміну від зазначених положень, вказаним проектом закону не передбачена обов’язкова наявність вироку суду для таких випадків.

Для визнання активів необґрунтованими в позовному провадженні буде достатньо довести, що активи, набуті чиновником або за його рахунок, за згодою чи за його розпорядженням, передано третім особам; встановити розмір отриманих ним доходів, а також довести,  що різниця між вартістю активів та доходів, отриманих в законний спосіб, складає більш ніж 960 500 грн.

Особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення лише у разі, коли вартість набутих активів буде більшою на понад 11,5 млн грн, ніж отриманий дохід. На відміну від поняття незаконного збагачення, яке було скасовано і передбачало доказування незаконності набуття активів у власність суб’єктом корупційного правопорушення, положення проекту встановлюють обов’язок доказування обставин, що підтверджують перевищення вартості активів над отриманими доходами. Нова стаття 368⁵ КК України формально не порушує принципу презумпції невинуватості. Якщо раніше чиновник мав доводити законність придбання активів (якщо не доведе – в'язниця), то тепер вже сам факт різниці на суму понад 11,5 млн грн – злочин.

Крім того, вказаний антикорупційний закон не зачіпатиме інтереси тих можновладців, які за час перебування у владі мали можливість придбати коштовне майно та легалізувати грошові кошти у своїх деклараціях. У разі його прийняття документ буде розповсюджуватись тільки на чиновників, що набули активи після набрання чинності закону.

Так, проектом впроваджується механізм цивільно-правової відповідальності до особи, яка набула спірних активів протягом трьох років до дня набрання ним чинності. Проте, зазначені норми у подальшому можуть бути визнані неконституційними, адже припинення права власності на вказаний актив та подальше його стягнення в дохід держави суперечить положенням ст. 58 Конституції України. 

Що «забули» врегулювати законопроектом?

З іншого боку, незрозуміло, чому запропонований проект про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Можливо, забули?

Також забули доповнити норми КК і про спеціальну конфіскацію майна. У той же час  вказана стаття про незаконне збагачення більшою мірою торкнеться саме топ-чиновників, а тому важливо доповнити статтю конфіскацією майна.

Проектом також визначено підслідність за незаконне збагачення за Національним антикорупційним бюро України (НАБУ). Відомості про кримінальне правопорушення за незаконне збагачення детективи НАБУ мають право вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою заявника про вчинення корупційного правопорушення, та самостійно, у разі виявлення ознак вказаного злочину. Встановлення і доведення вини у скоєні кримінального правопорушення за незаконне збагачення чиновників – це одна справа, де доказуванню підлягає встановлення обставин набуття прав власності на актив, встановлення його вартості та розмір отриманих доходів. З цим начебто складнощів не повинно бути.

Складніше з доведенням факту незаконного збагачення в ситуації, коли такі активи оформлено на сторонню фізичну або юридичну особу. Цим законопроектом не передбачається запровадження інструментів та механізмів, які б надавали реальні можливості виявляти вказані активи та системно боротися з легалізацію доходів,  отриманих у неправомірний спосіб. Одним з таких інструментів могло бути поступове запровадження обов’язкового декларування своїх доходів та витрат всіма громадянами держави незалежно від сфери їх діяльності. Передумовою загальнообов’язкового декларування є подання нульової декларації. Даний крок і був би першим на шляху повноцінної боротьби з корупцією.

Проектом закону усуваються протиріччя між Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) та правоохоронними органами. Відсутність неналежного контролю декларацій з боку НАЗК не буде перешкодою діяльності органів досудового розслідування, які мають право на етапі досудового розслідування або позовного провадження встановити та довести суду необґрунтованість активів, або вчинення особою корупційного правопорушення.  Крім того, НАБУ наділяється правом звернення до суду, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) – здійсненням представництва під час судового розгляду справ з визнання необґрунтованості активів, набутих суб’єктами декларування. Концентрація таких повноважень у руках фактично одного антикорупційного органу наділяє його можливостями ефективної боротьби з корупцією та явищами, що її породжують.

А з іншого боку, враховуючи наявність корупції в самих антикорупційних органах та відсутність належного процесуального контролю зі сторони прокуратури та суду, надання повноважень може призвести до систематичних зловживань ними.

Чи стане документ ефективним у боротьбі з корупцією?

Системою противаг зловживання органами, які здійснюють боротьбу з корупцією в державі, повинен стати автономний та незалежний від будь-кого (в тому числі й від самих антикорупційних органів) суд. Конкретно в нашому випадку така роль відведена Вищому антикорупційному суду України. Лише його незалежність і буде гарантією дотримання права громадян на захист від безпідставних переслідувань. 

Запропонований законопроект у разі його прийняття наділяє антикорупційні органи достатніми важелями для вжиття заходів, спрямованих на подолання корупції в державі, та надає законодавчу можливість у проведенні стягнення активів, здобутих за рахунок отриманих від здійснення корупційної діяльності коштів. Чи буде реальна боротьба з корупцією, чи лише її імітування в більшості випадків – залежить не від наявності законодавчої можливості, а від волі на її здійснення.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті