Ставка на відповідальність: як привабити іноземного інвестора

Ставка на відповідальність: як привабити іноземного інвестора

Чому українському бізнесу варто переходити до принципів сталого розвитку і до чого тут монетизація

Этот текст также доступен на русском
Ставка на відповідальність: як привабити іноземного інвестора
Фото: pixabay

Днями керівники понад 180 американських компаній, що входять у групу Business Roundtable, підписали спільну «заяву про призначення корпорацій». Її основна ідея полягає в тому, що компанії повинні не тільки задовольняти інтереси своїх інвесторів, але і працювати над створенням «економіки, що служить усім американцям».

Відтепер «принципи корпоративного управління», які Business Roundtable публікувала з 1978 року, передбачають, що корпорації мають «перевершувати очікування» клієнтів і бути для них корисними; інвестувати в співробітників, їхню освіту і перепідготовку; підтримувати чесну і етичну роботу з іншими компаніями; підтримувати спільноти, в яких працюють компанії, і навколишнє середовище. Пункт про важливість збільшення «акціонерної вартості компаній» у новому списку значиться останнім.

Отже, пріоритети великих іноземних корпорацій у веденні бізнесу змінюються. Український бізнес також намагається бути в тренді і дотримуватись принципів сталого розвитку. І ті компанії, які приділяють цьому питанню достатньо уваги, вже можуть похвалитись монетизацією цих здобутків.

Які бонуси ховаються під терміном «сталий розвиток» та «соціальна відповідальність» для українського бізнесу, розповіла Mind засновниця агенції змін Responsible Future, консультантка зі сталого розвитку Клавдія Шевелюк.

Дедалі більше світових корпорацій декларують свою прозорість і звітують про свій вплив на суспільство і довкілля. І йдеться не тільки про репутацію. Для міжнародних компаній соціальна й екологічна відповідальність є частиною довгострокового розвитку й успіху бізнесу.

Хоча ще донедавна головним пріоритетом був фінансовий капітал, а людський і природній – тільки доповнювали поширену економічну модель, націлену насамперед на прибуток і задоволення інтересів власників, акціонерів. Нині принципи сталого розвитку, якими керуються провідні компанії світу й які поступово запроваджують представники українського бізнесу, дозволяють забезпечити баланс між усіма зацікавленими сторонами: інвесторами, працівниками, постачальниками, клієнтами тощо. Ба більше, природа й екологія навколо підприємства також «зацікавлені» в отриманні дивідендів.

Чому іноземні компанії обирають соціальну відповідальність та сталий розвиток?

Прогресивні шведські консультанти з питань сталого розвитку радять: «Якщо вам так важко уявити, чому ваш бізнес має піклуватися про навколишнє середовище, уявіть, що на зборах акціонерів одним з акціонерів є дерево. І намагайтеся подумати, які в нього інтереси відносно вашого бізнесу і його діяльності».

Європейський бізнес чітко усвідомлює, що справжній успіх полягає у задоволенні інтересів усіх зацікавлених сторін, а не вимірюється лише фінансовими показниками.

Якщо проаналізувати найприбутковіші компанії за останні півстоліття, ми побачимо переважно компанії з нафтогазового сектору – ті, які навчились вичерпувати надра землі та будувати на цьому величезні корпорації. 

Водночас керівники саме цих корпорацій сьогодні несуть відповідальність за 71% викидів парникових газів у атмосферу, що спричиняють кліматичні зміни. Про це свідчать результати дослідження, що їх оприлюднила BigThink з посиланням на Carbon Disclosure Project. Десятиріччями такі компанії безвідповідально черпали і продавали природні ресурси, а бізнеси і люди безвідповідально їх використовували, зпалювали. Отже, усі ми – і виробники, і споживачі – відповідальні за катастрофічні наслідки для планети. Проте й досі користуємося, наприклад, бензиновими і дизельними авто, не усвідомлюючи свій «внесок» у небезпеку для майбутніх поколінь.

Ось чому впродовж останніх п’яти–семи років такі питання, як вичерпність природних ресурсів і кліматичні зміни, стали гарячими для всіх лідерів світу. Вони стоять на порядку денному в кожній компанії, яка веде зовнішньоекономічну діяльність. Їх обговорюють лідери держав і бізнесів на Міжнародному економічному форумі в Давосі та вони є пріоритетними для ООН, зокрема в рамках 17-ти Глобальних цілей сталого розвитку. Під реалізацією Порядку денного ООН у галузі сталого розвитку до 2030 року підписалась і Україна.

Як відповідальність виглядає на практиці

Тим часом провідні технологічні компанії не просто вимірюють свій вплив на довкілля і суспільство, вони беруть на себе зобов’язання працювати так само з відповідальними партнерами, стимулюють своїх співробітників і клієнтів переходити на альтернативні джерела енергії.

Наприклад, Apple оголосила про майже дворазове збільшення числа постачальників, які взяли на себе зобов’язання повністю забезпечити своє виробництво екологічно чистою енергією. Завдяки цьому партнерству Apple прагне до 2020 року використовувати у своєму ланцюгу постачань 4 ГВт чистої енергії, збільшивши свій прогноз потужності ще на 1 ГВт. Компанія також вирішила, що всі її приміщення по всьому світу повністю мають бути переведені на поновлювані джерела енергії.

 Чи можна монетизувати соціальну відповідальність?

Загалом компанії, які лістингуються на міжнародних фондових біржах, чітко розуміють: чим вище індекс ESG (Environment, Social, Governance), тим вище котируються їхні акції і тим привабливіші вони для інвесторів.

Ніхто не хоче більше інвестувати і розвивати «сірий» бізнес – добре розпіарений, утім руйнівний для довкілля.

Сьогодні інвестори, як ніколи раніше, беруть до увагу звіти компаній не тільки за економічними, а й за соціальними й екологічними показниками.

До речі, близько 90% найбільших компаній світу звітують, серед іншого, й за стандартами GRI (The Global Reporting Initiative/стандарти соціальної відповідальності).

Отже бізнес усвідомлює цю необхідність, встановлює сталі цілі й звітує – він розуміє, що вже завтра це впливатиме не тільки на відносини з інвесторами, а ще й на довіру споживачів, на вартість бренду і успіх бізнесу в цілому. Дійсно, компаніям варто серйозно задуматися над цим, адже за рік-два міленіали становитимуть 40% від усіх споживачів.

І хоча в Україні приватний сектор законодавчо не зобов’язаний звітувати за нефінансовими показниками, дедалі більше компаній встановлюють довгострокові цілі в економічному, соціальному і екологічному контексті, запроваджуючи політику сталого розвитку як складову бізнес-стратегії. На щастя, відповідна тенденція спостерігається і серед великих, і серед малих підприємств у нашій країні – від банків і медійних груп до регіональних виробників одягу і дерев’яної пакувальної тари. Безперечно, ті українські компанії, що дотримуються принципів сталого розвитку, отримають конкурентні переваги вже сьогодні. Іншим – час замислитись над перевагами сталого розвитку і подальшим форматом ведення бізнесу, щоб залишитись конкурентоспроможними вже у найближчому майбутньому.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло