Покращення 3.0: чи зменшиться тиск на підприємців

Питання щодо зменшення тиску на бізнес з боку контролюючих органів – не нове і, попри прагнення будь-якої влади його вирішити, і досі залишається актуальним. У той же час новообрана Верховна Рада вже взялася й за цю сферу.Так, днями народні обранці підтримали у першому читанні законопроект щодо зменшення тиску на бізнес (№1080). Наскільки цей документ у разі його прийняття стане дієвим «інструментом» для подолання вищезазначених проблем, пояснив Mind юрист DLA Piper Україна Артем Крикун-Труш.

10 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» № 1080.

Які норми пропонується скасувати

Законопроект пропонує виключити з Кримінального кодексу України статтю 205 «Фіктивне підприємництво», яка передбачає кримінальну відповідальність за створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Наразі розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні за наведеною статтею процесуально дуже легко. Це дає змогу органам правопорядку використати для тиску на бізнес такі інструменти кримінального процесу як обшук, виїмка первинної документації, допит посадових осіб підприємства, арешт активів тощо. А після цього ще й використати здобуті докази поза межами кримінального процесу під час вирішення податкових спорів, що спотворює суть і мету кримінальної відповідальності.

Чому потрібні зміни

Так, вказана стаття дуже часто використовується органами правопорядку для створення доказової бази під час притягнення до фінансової відповідальності за порушення норм податкового законодавства.

Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за цією статтею (наприклад, допит керівника підприємства) та відповідний вирок суду використовуються як обґрунтування донарахування грошових зобов’язань платникам податків.

Наприклад, допит керівника фіктивного підприємства долучається контролюючим органом до судової справи при вирішенні податкового спору. Ним обґрунтовується той факт, що нібито операції платника податку з його контрагентом не мають реального характеру. І суди беруть такий доказ до уваги, вирішуючи спір на його основі не на користь платника податку. Хоча норми процесуального законодавства встановлюють, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили та суд не може обґрунтовувати свої рішення показаннями, які не дослідив безпосередньо.

Так само для доказування факту нібито нереальності операцій платника податків використовувався й вирок у кримінальних провадженнях за 205 статтею. При вирішенні податкових спорів суди надають такому вироку преюдиціальне значення та роблять помилковий висновок про нереальність операцій платника податку з його контрагентом в цілому, не досліджуючи конкретні операції за конкретний період діяльності.

Про ухилення від сплати податків

Крім того, законопроект пропонує підняти планку у розмірах ненадходження коштів в Примітці до статті 212 Кримінального кодексу України «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)».

Примітка дає визначення таким поняттям як «значний розмір», «великий розмір» та «особливо великий розмір» суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, що має вагомий вплив на кваліфікацію злочину та відповідно його тяжкість.

Що зміниться із прийняттям законопроекту:

Якщо зараз кримінальна відповідальність починалася з 960 000 грн, то, у разі остаточного прийняття законопроекту, найнижча межа становитиме трохи більше ніж 2,8 млн грн.