«Зеленка» й «порожняк»: чому припинення контрабанди на митниці стало боротьбою з вітряками

У 2018 році обсяг тіньового імпорту товарів в Україну досяг $11,9 млрд. У 2021-му оборот може перевищити $17,2 млрд. Такі дані і прогнози дослідження групи макроекономістів Ukraine Economic Outlook. Їх озвучили на круглому столі «Контрабанда на ринку побутової техніки та електроніки – руйнівний вплив на галузь, економіку країни і кінцевого споживача». Mind вибрав найцікавіші цифри, факти та думки.

Динаміка тіньового обороту. За даними Ukraine Economic Outlook, обсяги контрабанди, що впали у 2014–2015 роках, почали стрімко зростати з 2016-го. У топі країн-постачальників – Польща, РФ і Німеччина.

Дослідники зазначають, що пропорційно збільшуються й недонадходження до держбюджету. «Завдяки» контрабанді в 2016 році казна втратила $2,7 млрд, у 2017-му – $3,1 млрд, у 2018-му – $3,7 млрд. «Доходи бюджету від зовнішньої торгівлі формуються не лише з митних зборів (27,1 млрд грн, або 3% доходів держбюджету у 2018 році), але й з імпортного ПДВ. Наприклад, торік із 374 млрд грн надходжень податку на додану вартість – 295,4 млрд грн, або 79%, прийшло за рахунок ПДВ з імпорту. Спільно з митами й імпортним акцизом – це 40,2%, або майже половина доходів держбюджету», – пояснюють автори дослідження.

Торік серед «лідерів» у списку контрабандних товарів опинилися обладнання та електроніка (21,4% від загального тіньового обсягу), хімія та ліки (14,3%), транспорт (10,6%).

Основні «таємні стежки». За підрахунками Ukraine Economic Outlook, ключова схема – недостовірне декларування (40,3% від загального обороту). Суть схеми проста: заниження ваги, митної вартості, декларування товарів не під їхнім товарним кодом або найменуванням та використання товарів групи «прикриття» (наприклад, замість побутової техніки декларується керамічна плитка).

Другий за оборотом канал – «зеленка» (20,6%). Товари доставляються не через пункти пропуску на кордоні, а полями, лісами, підземними тунелями, по річках, дронами тощо.

Також у «лідери» потрапила схема «порожняк» (9,5%). Це оформлення транспортних засобів із товарами як «порожніх». Детально про всі нелегальні канали Mind писав раніше.

Як закрити лазівки? Пропозиції авторів дослідження. Для ліквідації недостовірного декларування держава може укласти договори про 100%-ний обмін інформацією з основними торговими партнерами і країнами зі спільним кордоном на прикладі грузинського досвіду. Одночасно на кордоні мають працювати сканери для перевірки вантажу.

Для припинення використання «зеленки» пропонується ціла низка заходів. Наприклад, обладнати проблемні зони кордону системою прихованого цілодобового спостереження. Кількість таких ділянок насправді незначна, і вони добре відомі.

Також потрібно ліквідувати «приватні кордони»: раніше прикордонна земля продавалася місцевою владою приватним особам під сільськогосподарське використання. «Пізніше ці ділянки перетворилися на перевалочні пункти контрабандистів, які захищені від прикордонників законодавством про приватну власність», – пояснюють автори дослідження.

Для зниження морської контрабанди (коли вантажний корабель заходить у територіальні води України, робить зупинку, під час якої розвантажується невеликими катерами на 80–90%) потрібно розширити повноваження митників. Зараз вони не можуть без особливих підозр перевірити судно, яке ще не зайшло в порт.

На думку фахівців Ukraine Economic Outlook, щоби прикрити «порожняк», потрібно обладнати всі митниці сканерами, які допоможуть перевіряти завантаженість транспортних засобів і вносити відповідну інформацію до спеціальної єдиної інформаційної системи, а також звіряти фактичні характеристики товару з тими, що декларуються перевізником. А при прибутті фури на регіональну митницю для розвантаження має відбуватися повторна процедура сканування й перевірка, чи не було зроблено підміни вантажу або його відвантаження в дорозі.

Позиція великих ритейлерів та імпортерів електроніки. Присутні на круглому столі представники Comfy, «Фокстрот», «БСХ Побутова Техніка», Samsung Electronics одностайно заявили, що не вірять в реформу митниці.

«Потрібно припинити розмови про боротьбу з корумпованими митниками. Це марна трата часу й ресурсів. Спеціально трохи перебільшую, але боротьба з контрабандою лише на митниці – боротьба з вітряками. Найчесніші нові співробітники митниці максимум через три місяці продадуться людям із валізами доларів. Боротися з окремими схемами контрабанди теж марно. Якщо якомусь каналу прикрутили гайки (наприклад, через поштові відправлення), то вигоду отримав не бюджет країни, а інший канал контрабанди», – вважає голова наглядової ради Comfy Геннадій Вербиленко.

Як цей «оптимістичний» прогноз оцінює новий очільник Державної митної служби, поки невідомо. Запрошений на круглий стіл Максим Нефьодов не дійшов до заходу.

Великі гравці пропонують сконцентруватися на внутрішньому контролі збуту тіньового імпорту. Вони впевнені, що контрабанду знищить прийняття парламентом законопроектів 1053-1 і 1073. Нагадаємо: ці документи вже підтримані парламентом у першому читанні. Вони викликали шквал критики від малого бізнесу через норми про обов'язкове застосування касових апаратів усіма продавцями, збільшення штрафів та запуск механізму кешбек – права покупця поскаржитися в контролюючий орган на невидачу фіскального чека й натомість отримати 100% вартості товару.

«У першу чергу потрібно приймати закони, які не дозволять продавати контрабандні товари усередині країни. Треба зробити фіскалізацію. Так, це болючий крок: українці продавали контрабанду вже більше двох десятків років. До цього звикли, виростили великі компанії, які через Польщу зі зниженням митної вартості ввозять товари, вигодували тисячі податківців-митників. Але прошу депутатів якомога швидше прийняти потрібні закони. Країна зміниться за три роки», – упевнений керівник групи компаній «Фокстрот» Валерій Маковецький.

З ним солідарний Геннадій Вербиленко. «Корінь зла – у некерованій внутрішній торгівлі. Якщо товар продали без РРО – фактично операція не відбулася. Тому потрібно сфокусуватися на впровадженні умов, за яких контрабанда була б нікому не потрібна, тому що її не можна продати всередині країни», – зазначає голова наглядової ради Comfy.

Примітно, що ще в травні 2017 року набула чинності постанова Кабінету міністрів №231. Документ зобов'язав усіх продавців, зокрема і ФОП, продавати побутову техніку й електроніку через РРО. Однак обсяги контрабанди відтоді лише зросли.

За словами гендиректора асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софії Арасланової, в останні два роки 30–40% продавців продовжили реалізувати електроніку без РРО. «За підрахунками експертів, якщо фіскалізація запрацює на повну потужність, білий ринок розшириться на 3–5%. Це мільярди гривень», – вважає експерт.

Голова наглядової ради Comfy наголошує: потрібні не точкові рішення, а одночасний запуск комплексу заходів. «Три кити, які дозволять подолати контрабанду, – застосування касового апарату, контроль його використання за допомогою кешбеку і контроль ланцюжка проходження товару від інвойсу до покупця. І тоді продавати контрабандний товар буде дуже ризиковано в нашій країні, а митниця припинить бути одним із бажаних місць працевлаштування», – резюмує Геннадій Вербиленко.

Mind направив запити топ-менеджерам інтернет-магазинів, які були відсутні на круглому столі, але можуть мати власне бачення щодо шляхів вирішення проблеми. Наразі видання не отримало відповіді.