Туманні комунікації: хто не зміг про смог
Про помилки влади при висвітленні «проблеми СО» і про те, як потрібно було вчинити
Останні два тижні Україну лихоманить від новин про забруднення повітря чадним газом (СО). Mind зібрав версії Кабміну, Гідрометцентру, екологів і геофізиків на цю тему в одному матеріалі «Дихайте – не дихайте: що сталося з повітрям в Україні».
На тлі обговорень у соціальних мережах, розрізнених версій, які намагаються зібрати журналісти, точкові запевнення влади в тому, що все гаразд, не витримують жодної критики – адже за вікном той самий туман. Довіри до влади як не було після Чорнобильської трагедії, так немає і зараз. При цьому влада і не намагається виправити ситуацію.
Як треба було б діяти за таких обставин і як вчасно «гасити пожежу» в суспільстві, розповів Mind директор комунікаційного агентства PointeR Agency Олександр Селін.
Навіщо владі налагоджувати комунікації
Правильна комунікація дозволяє заповнити ті інформаційні прогалини, які так чи інакше будуть заповнені – якщо не вами, то кимось іншим. І тільки від вас залежить, хто говоритиме від вашого імені – ви або сторонні люди.
Шкода, що менеджерів на держслужбі це анітрохи не лякає. Тому що традиційно в Україні комунікацію не вважають чимось важливим. Та й суспільство в цілому не особливо вимогливе в цьому питанні до держструктур.
Як працюють соцмережі
Уже тиждень у Києві та на «околицях» реєструють практично «китайські» показники забруднення повітря. Так тут і реєстратор не потрібен, смог і дим не те що видно неозброєним поглядом – через них самих мало що видно.
Першими запанікували користувачі додатків типу AirVisual і передплатники SaveEcoBot у Telegram. Люди почали ділитися побоюваннями, робити припущення, висувати версії, «городити» конспірологію. Уже на цьому етапі необхідно було розпочати активну комунікацію. При цьому брифінги, прес-конференції та прес-релізи – не зовсім те, що найкраще підходить для ситуації, що виникла.
Потрібно розуміти, що в разі виникнення та поширення «конспірологічних» версій довіра до офіційних джерел різко падає – «влада приховує правду». При цьому зростає довіра до «незалежних» джерел і «очевидців».
Такі канали комунікації бажано використовувати нарівні з офіційними або принаймні не ігнорувати їх.
Як не втратити обличчя перед електоратом
Фахівці зі зв'язків з громадськістю знають, що сьогодні суспільство замкнене в «інформаційні бульбашки». Тобто інформаційне поле складається з безлічі дрібних тематичних каналів, майданчиків, спільнот. Це паблік типу «підслухати в Жмеринці», канали в месенджерах, наприклад такі, як «цікаві Позняки», «РК Новий дім» і т. д. А також аудиторія певних лідерів думок, які можуть як «розігнати» хвилю, так і «згасити» її.
Щоб замість вас не говорив хтось інший, досить просто почати давати інформацію. Розсилка спеціально підготовленого тексту (з урахуванням формату таких майданчиків) у канали та паблікі не вимагає додаткових грошей. Також нічого не варто попросити інших ділитися цією інформацією. Відстежити блогерів, які «підхопили» хвилю, теж неважко – на них усі самі посилаються, «шерять» їхній контент.
Зібрати їх і звозити в геофізичну лабораторію або навіть на найближчу станцію стеження можна за день. У результаті ви отримаєте очевидців, яких і просити не треба буде – вони самі з радістю поділяться і інформацією, і фотодоказами.
А найголовніше – ви покажете суспільству «людське обличчя» і будете спілкуватися з ним каналами, яким воно довіряє. А значить, ви не будете просто кричати в порожнечу, а вам будуть вірити – саме це є найважливішим у правильній комунікації.
Але поки одні «городять» конспірологію, а інші відмовчуються, рівень довіри до влади піщинка за піщинкою падає вниз – і в результаті на її місці залишиться лише порожнеча.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
