Свої не дадуть: що не так з кредитуванням бізнесу в Україні

Свої не дадуть: що не так з кредитуванням бізнесу в Україні

І чи завжди слід радіти санкціям, накладеним на банки

Цей матеріал також доступний російською
Свої не дадуть: що не так з кредитуванням бізнесу в Україні
Фото: Shutterstock

У своїх виступах урядовці економічного блоку як мантру повторюють тезу, що Україна потребує іноземних інвестицій у реальний сектор. Але загальновідомо, що іноземні інвестори йдуть слідом за внутрішніми. А попри економічне зростання на 4,2% за три квартали 2019 року, кредитування банками корпоративного сектору економіки зменшується. Цей парадокс потребує переосмислення. Фінансовий експерт Анатолій Дробязко пропонує аналіз наявних фактів, тенденцій і перспектив.

Кадровий резерв

У ІІІ кварталі 2019 року вперше за багато років збільшилася на 550 осіб кількість банківських працівників. Раніше, з 2013 по 2019 роки, цей показник зменшився з 242 000 до 132 600 осіб, тобто на ринок безробітними вийшло 110 000 людей.

Чисельність  працівників банківської системи згідно зі статистичною формою №900 у 2013–2019 рр.

Свої не дадуть: що не так з кредитуванням бізнесу в Україні

Частина з них знайшла місце у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, багато хто мав перекваліфікуватися. Зворотній зв'язок суспільства – падіння престижності банківських спеціальностей для вступу у вишах, абсолютно негативні повідомлення у ЗМІ про банкірів та банки.

Кількість банків, що мають ліцензію НБУ на проведення операцій на ринку у 1995–2018 рр.

Свої не дадуть: що не так з кредитуванням бізнесу в Україні

Макропоказники, зобов’язання та облікова ставка

Макропоказники покращуються. Національний банк України зменшив облікову ставку до 15,5% при поточній споживчій інфляції 6,5%, що майже відповідає запланованим річним показникам. Валютні резерви збільшено до $21,4 млрд, обмінний курс гривні з початку року зміцнився на 12,4%.

У 2019 році (дуже важкому за виплатами) Україна дисципліновано обслуговувала свої міжнародні зобов’язання, зменшивши сукупний державний борг до 58,1% від ВВП.

У фаховому середовищі посилилася дискусія щодо темпів падіння облікової ставки НБУ з 18%, але враховуючи те, що банки не користуються кредитами рефінансування НБУ як інструментом ресурсної підтримки, зменшення облікової ставки не має прямого впливу на кредитний ринок.

Депозити

Поступово повертається довіра вкладників до банківської системи. Так, кошти в гривні за 10 місяців збільшилися на 23,4 млрд грн, причому, за жовтень – на 4,7 млрд грн. Обсяги валютних вкладів з початку року зросли на $777 млн та 166 млн євро. Головний недолік цього ресурсу для банків у тому, що він є короткостроковим: понад 70% – це поточні кошти та депозити до шести місяців.

Бізнес також збільшив ресурсну базу в банках: за 10 місяців кошти юридичних осіб збільшилися на 8 млрд грн, $1,2 млрд та 420 млн євро. Ці показники вказують на пожвавлення економіки.

Кредити

Сегмент споживчого кредитування домогосподарств у гривні за 10 місяців зріс на 28,8 млрд грн. Це відбувається на тлі тенденції до зменшення на $250 млн заборгованості за кредитами, що видані у валюті, де надання нових кредитів у ВКВ заборонено з 2009 року.

При цьому результати сегменту корпоративного кредитування ставлять під сумнів ефективність політики, яку проводить регулятор. Кредитний портфель у гривні за 10 місяців зменшився на 25,7 млрд грн, у доларі США – на 1,1 млрд при збільшенні кредитування у євро на 493 млн. Саме навколо цього ринку і відбулася фахова дискусія.

Відношення кредитних портфелів юридичних і фізичних осіб до ВВП 1997–2019, %

Свої не дадуть: що не так з кредитуванням бізнесу в Україні

Динаміка інвестиційного кредитного портфеля юридичних та фізичних осіб у 2013–2019 рр., млн грн

Свої не дадуть: що не так з кредитуванням бізнесу в Україні

Головні проблеми

Перша проблема, яку треба розв’язати, – негативно класифіковані активи банків.

За даними Мінфіну, на 1 липня цього року обсяг непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі становив 581 млрд грн (частка у портфелі – 51%). Із вказаної суми NPL на держбанки припадало 415 млрд грн (71% від загального обсягу NPL).

За перше півріччя цього року держбанки зменшили прострочену заборгованість на 3,5 млрд грн; списали заборгованості за рахунок резервів на 2,9 млрд грн; здійснили реструктуризацію NPL на 10,6 млрд грн (47%, або 5 млрд грн, – за законом України «Про фінансову реструктуризацію»).

Обсяг непрацюючих (дефолтних) позик у кредитному портфелі юросіб у ПриватБанку становив 215 млрд грн (частка в портфелі – 95%), в Ощадбанку – 86 млрд грн (65%), в Укрексімбанку – 70 млрд грн (53%), в Укргазбанку – лише 6 млрд грн (14%).

Щодо непрацюючих кредитів фізосіб, то в Укрексімбанку їх було 2 млрд грн (89%), в Укргазбанку – 4 млрд грн (56%), Ощадбанку – 5 млрд грн (45%), в ПриватБанку – 27 млрд грн (38%). Як вихід з глухого кута, 16 жовтня у Верховній Раді був зареєстрований законопроєкт №2272 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку». Банки за участі держави отримають можливість передавати безнадійну заборгованість в управління ФГВФО виключно з метою продажу фондом такої безнадійної заборгованості на відкритих торгах (аукціоні), порядок проведення яких регламентується нормативно-правовими актами фонду.

Раніше такий механізм продажу безнадійних активів не застосовувався, тому що за завдані банкам збитки за законом мали відповідати позичальники або банкіри. Практики знають, що після надання кредитних коштів іде нарахування відсотків, з яких податкова відраховує податки, які треба платити безвідносно того, чи обслуговує боржник свої зобов’язання. І зупинити цей механізм можна лише через суд. Тому банкірам безпечніше обліковувати збитки на балансі банку, нараховуючи протягом тривалого терміну неіснуючі доходи, ніж їх продати з дисконтом.

За законопроєктом, банк за участю держави забезпечує правовий захист керівників відповідного банку, у тому числі шляхом надання правової допомоги адвокатами та іншими фахівцями в галузі права, у разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному чи кримінальному провадженні, що пов’язані з прийняттям рішень щодо передачі майна таких банків в управління ФГВФО.

Ця ініціатива є не безспірною: через аукціони ФГВФО багато позичальників доби «банкопаду» з великим дисконтом відкупили свої борги. Теза, що в Україні за боргами платять лише боягузи, в цьому випадку спрацювала. Але для розв’язання поточної боргової кризи треба використовувати різні інструменти. Важливо не допускати таких боржників до банківських ресурсів у майбутньому, про що повинен піклуватися інститут єдиного кредитного реєстру, який запрацював в НБУ в 2018 році.

Але боргова криза – не єдина перешкода на шляху відновлення кредитування. До кошика проблем належать і регуляції НБУ щодо пов’язаних осіб, які виписані неоднозначно і дозволяють інспекторам на перевірках трактувати положення на власний розсуд, що є об’єктом для зловживань з боку перевіряльників.

Але найбільший страх банків – інструкції фінансового моніторингу, за якими стоять величезні штрафні санкції. У багатьох випадках банкам дешевше відмовити в кредиті, ніж потім мати проблеми з перевіряльниками. Фактично ці регуляції відсікають малий та середній бізнес від банківського кредитування, бо банки несуть відповідальність не лише за чистоту бізнесу своїх клієнтів, але і їхніх партнерів, які обслуговуються в інших фінустановах. Тому малі за обсягом кредити розглядати нерентабельно – краще безризиково кредитувати державу.

Свої не дадуть: що не так з кредитуванням бізнесу в Україні

Окремим питання є перехід НБУ до банківського нагляду на основі ризиків. Наприклад, банк за портфелем, що склався, згідно з умовами тестування, повинен мати капітал, що дозволить бути в нормативах, якщо: наступного року відбудеться зміна обмінного курсу до 43 грн/$; 60% позичальників перестануть платити за процентами, а ще через рік зникнуть усі застави за кредитами. Куди може подітися нерухомість, не поясняють, але готують банківську систему до того, щоб вона була працездатна на випадок майбутнього сценарію 2014 року.

Ринок «білих» позичальників (що задовольняє інструкціям НБУ, наче вони живуть в іншій країні) в Україні дуже обмежений. Банки з іноземним капіталом можуть запропонувати ресурси на рівні 12–14% у гривні (що мало залежить від ставки НБУ). При цьому в сусідніх Чехії та Польщі українським бізнесменам, що налагодили експорт продукції до ЄС, пропонують відкривати підприємства на пільгових умовах (заради створення нових робочих місць) із кредитуванням у європейських ставках.

Великі холдинги вийшли за запозиченнями на світові ринки IPO і заставою земельного банку в Україні. Це до слова про заборону продажу українських земель іноземцям – на практиці вона давно існує. Крім того, в найбільших кар’єрах їздить іноземна лізингова техніка тимчасового ввезення. Найбільші холдинги платять іноземним лізинговим компаніям.

Тому очікувати в найближчій перспективі кредитного буму, зокрема підтримки малого і середнього бізнесу, не доводиться.

Короткий висновок

Якщо урядова програма економічного зростання розраховує на ресурсну підтримку з боку банків, де уже зараз є ресурс (вкладається в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ), необхідна фахова дискусія між працюючим бізнесом і НБУ щодо аналізу регуляторної політики. Адже вона поки що бездумно калькується з лекал міжнародних організацій – без аналізу корисності для національної економіки.

ЗМІ, у свою чергу, з великим задоволенням пишуть про штрафи, накладені на банки за результатами фінмоніторингу, не замислюючись над тим, скільки таким чином «вбивається» реальних робочих місць, що генерували ВВП для країни.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті