Банківська система України вистояла протягом пів року війни. Що робити далі?

Банківська система України вистояла протягом пів року війни. Що робити далі?

Що відбувається з коштами на рахунках та на які аспекти зважати регулятору

Банківська система України вистояла протягом пів року війни. Що робити далі?
Фото: depositphotos.com

За шість воєнних місяців громадяни та банківська система України психологічно пристосувалися до нової реальності. І хоча на цьому шляху доводиться долати низку нових викликів, загалом банки продемонстрували неабияку стійкість, а громадяни – довіру до них. Після шокових в емоційному та безпековому плані березня-квітня, із травня-2022 намітилася тенденція до стабілізації роботи вітчизняного банкінгу. Як же саме змінилася поведінка фізичних і юридичних осіб за останні чотири місяці, про що говорить динаміка накопичення коштів на рахунках і зміни у кредитному портфелі, та на що слід зважати Національному банку України при формуванні своєї подальшої політики, спеціально для Mind дослідив член Українського товариства фінансових аналітиків ДННУ «Академія фінансового управління» Анатолій Дробязко.

Поведінка фізосіб. Якщо у червні із підвищенням облікової ставки гривневі залишки коштів фізичних осіб у банківській системі збільшилися, то ослаблення офіційного обмінного курсу у липні змінило ставлення населення до гривні. А розмови щодо рівня індикаторів бюджетної резолюції на 2023 рік, де середнє значення обмінного курсу закладається на рівні 50 грн/$, призвело до того, що фізичні особи почали переводити вільні кошти у гривні у вільно конвертовану валюту, навіть із відстрочкою її отримання на три місяці.

Банківська система України вистояла протягом пів року війни. Що робити далі?

Якщо ж говорити про кредитний портфель фізичних осіб, то він зменшується місяць до місяця. У валюті фізособи не кредитуються з 2009 року, тому в цьому сегменті поруч із плановим погашенням довгострокових кредитів має місце і списання збитків за рахунок сформованих резервів. Що стосується гривні, то видно, що загальна активність банків в цьому сегменті падає.

Банківська система України вистояла протягом пів року війни. Що робити далі?

Поведінка юросіб. Юридичні особи з метою збереження вартості своїх обігових коштів почали виходити з гривні у валюту ще від початку року. Але із відкриттям експорту через морські порти у серпні залишки обігових коштів у гривні дещо збільшилися.

Банківська система України вистояла протягом пів року війни. Що робити далі?

Що стосується динаміки кредитних портфелів, то активність банківського кредитування зменшується. У травні банки за урядовими програмами підтримки бізнесу – особливо сільського господарства – активізувалися у гривні.

Але невизначеність останніх місяців негативно впливає на кредитні апетити клієнтів і на бажання банків вкладатися в активні операції. Аналіз динаміки портфелів у розрізі банків вказує на те, що бізнес може залучити ресурси в основному тих банків, у капіталі яких бере участь держава.

Банківська система України вистояла протягом пів року війни. Що робити далі?

Як керувати системою за такої ситуації? Від самого початку повномасштабної війни банківські інститути проявили себе з найкращої сторони. Громадяни при цьому сприйняли як належне стабільну роботу банків – особливо у лютому і на початку березня.

Але настав час розпочати фахову дискусію щодо того, яку частку на ринку з точки зору фінансової безпеки повинен мати іноземний капітал, і яка частка має належати державним банкам. Одне з головних питань – яка відповідальність лежить на банках не лише у стабільні часи, а й у період військових, соціальних і фінансових криз.

Міжнародні фінансові інститути протягом багатьох років вимагають зменшити частку державних банків в Україні з 50 до 25%, що записано в урядовій стратегії розвитку банківської системи до 2025 року і зафіксоване в меморандумах з МВФ. Але чи можна робити це в умовах військової агресії? Чи змінюють поточні події погляд уряду України на вимоги міжнародних фінансових організацій?  Адже за урядовою стратегією зростання частки іноземних банків на ринку планується не завдяки вливанню нового капіталу в діючі іноземні банки, а за рахунок продажу часток в діючих державних банках, що майже не впливає на капіталізацію ринку. Ці питання загострюються на тлі знецінення гривні, а разом із нею – рівня капіталізації банків у валютному вимірі.

Про що це все говорить? З огляду на означену динаміку можна зробити декілька головних висновків.

Банківська система виконує свою основну функцію – забезпечення обігу національної грошової валюти.

Девальваційні тренди національної валюти ведуть до накопичення проблем, пов’язаних із капіталізацією банків. Поглиблюють ці проблеми позичальники кредитних коштів.

Хотілося б вірити, що Нацбанк на період війни візьме мораторій і не застосовуватиме жорстких заходів впливу щодо капіталізації банків. Головним критерієм банківської спроможності повинні на цей період стати показники ліквідності та дисципліни проведення банківських розрахунків.

Війна не закінчиться швидко, тож банківська система має забезпечити безперебійний грошовий обіг у всіх сегментах: безготівкові розрахунки суб’єктів господарювання, розрахунки карткового бізнесу, готівковий обіг і обіг іноземної валюти на внутрішньому ринку і за міжнародними платіжними системами.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло