Чи справдив НБУ очікування суспільства за три воєнних роки
Про що свідчить динаміка депозитно-кредитних ринків і що ще слід зробити державі
В умовах війни банківська система України працювала стабільно, не допустила паніки серед кредиторів й утримала стабільний грошовий обіг. За оцінками регулятора, у 2024 році банківський сектор перебував у задовільному стані – капіталізований, ліквідний, прибутковий, майже незалежний від зовнішніх ринків капіталів. Тож цього року попри всі труднощі банківська система показує високу прибуткову діяльність. Водночас монетарна політика Національного банку України (НБУ) зазнає критики щодо фактичного перерозподілу фінансових ресурсів банків. Спеціально для Mind член Українського товариства фінансових аналітиків Анатолій Дробязко проаналізував динаміку депозитно-кредитних ринків і те, наскільки ця динаміка відповідала очікуванням пересічних українців.
Якщо порівнювати параметри фінансової кризи 2014–2016 та 2022–2024 років, то по основних фінансових індикаторах поточну ми проходимо краще. Аналіз динамічних рядів індексу споживчих цін, обмінного курсу гривні й облікової ставки показує, що споживчі ціни більше дестабілізуються після девальвації обмінного курсу гривні, ніж реагують на динаміку облікової ставки.
Динаміка облікової ставки НБУ (%), індексу споживчих цін, CPI (%) та обмінного курсу гривні UAH/USD у 2014–2024 роках
Багаторічні розрахунки свідчать, що ослаблення гривні проти долара США та індексу споживчих цін на інтервалі часу еквівалентні. Це наслідок сталої структури витрат виробництво товарів споживчого кошика та залежності України від товарів критичного імпорту.
Зараз Україна залежить від зовнішнього фінансування, а отже, від співробітництва з МВФ. «Ліки», які рекомендує МВФ при провадженні режиму інфляційного таргетування центральним банком, – це підняття облікової ставки й проведення політики позитивного рівня ціни грошей над інфляцією.
Висока ціна на гроші пригнічує зростання економіки. Поточна обережна поведінка НБУ щодо зменшення облікової ставки у 2024 році вказує на невпевненість регулятора щодо подальшої цінової стабільності ринків. Облікова ставка за 2024 рік змінилася з 15,0% до 13,0% при низьких темпах інфляції 2023 року. Обмінний курс гривні у 2024 році девальвував на 9–11% залежно від ринків. Поточний індекс споживчих цін з весни зріс удвічі – до 9,7% у листопаді й може стати двозначним у грудні.
В Україні є пряма коротка в часі кореляція між динамікою обмінного курсу й індексом споживчих цін, так перехід НБУ обмінного курсу в першій половині року з рівня 37–38 грн/$ до 41–42 грн/$ підштовхнув інфляційні процеси у другій половині.
НБУ у 2024 році «стоїть на розтяжці» низки негативних процесів й очікувань. У разі зменшення облікової ставки та відповідно дохідності депозитних сертифікатів НБУ зайва ліквідність підвищить попит на валюту. Відповідно буде девальвація гривні, після чого гіршими стануть інфляційні очікування ринків.
З іншого боку, НБУ та Мінфін грають у ризиковану гру девальвації обмінного курсу задля економії валютних резервів на поточні бюджетні витрати. Але цим провокуються зворотні проблеми зі зростанням внутрішніх цін на імпорт, який впливає на ціни товарів національного товаровиробника, що потребуватиме підвищення облікової ставки з відповідними наслідками для процентних ставок кредитування реального сектору. Тому регулятору треба запроваджувати непопулярні адміністративні заходи.
За 10 місяців 2024 року банки отримали 125 млрд грн прибутку до оподаткування. Попри негативний інформаційний потік 2024 року, ресурсна база за цей період мала тенденцію до зростання у всіх основних сегментах ринку.
Що відбувається з банками?
Якщо залишки на рахунках у гривні мають лінійний тренд на збільшення, то валютні залишки на рахунках реагують на воєнні події й очікування. За балансовими даними станом на 1 листопада 2024 року кошти суб’єктів господарювання у гривні збільшилися на 55,2 млрд грн (+5,9%). У валютному сегменті кошти в доларах США збільшилися на 95,5 млн (+1,5%) та в євро на 424,1 млн (+13,5%). Поступово збільшується питома вага залишків коштів у бізнесу та розрахунків у євро.
Залишки коштів фізичних осіб у гривні збільшилися на 54,6 млрд (+7,7%), водночас у доларах США зменшилися на 42,9 млн (-0,5%) та в євро збільшилися на 252,9 млн (+13,5%). Зазначу, що приріст коштів банківської системи у гривні менший за поточний рівень споживчої інфляції.
Порівняння динаміки коштів юридичних і фізичних осіб у гривні у 2022–2024 роках (млн грн)
Порівняння динаміки коштів юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті у 2022–2024 роках ($ млн)
Скільки кредитів беруть українці?
Кредити юридичних осіб у гривні. На початку 2022 року уряд активізував програму «5-7-9%» переважно для сільського господарства. Після цього експерименту з’явилися інші програми, наприклад, «єОселя» та інші. Отже, Мінфін став одним з основних учасників, що визначають динаміку трансмесійного грошового механізму.
У 2024 році кредитування суб’єктів господарської діяльності збільшилося за 10 місяців на 56,8 млрд грн (12,3%), тоді як ринок кредитів у валюті зменшився в доларах США на 219,7 млн (-4,7%) та в євро на 95,8 млн (-5,2%). Водночас слід зазначити, що деякі банки в цьому процесі вивели своїх валютних клієнтів із-під ризику девальвації валютного курсу.
Кредити у гривні СГД в період 2022–2024 років (млн грн)
Ринок кредитування фізичних осіб у 2024 році мав позитивну динаміку – збільшився на 54,4 млрд грн (25,6%). Портфель валютного кредитування фізичних осіб для внутрішнього ринку заборонений, тому старі кредити продовжували або гаситися, або списуватися з балансу внаслідок завершення юридичних процедур – у доларах США на 33,4 млн (-21,8%) та в євро на 0,3 млн (-4,4%).
Кредити у гривні фізосіб у період 2022–2024 роках (млн грн)
Наскільки популярні ОВДП і депсертифікати?
Однак, порівнюючи динаміку кредитування суб’єктів господарювання (+10%) з вкладеннями банків у ОВДП (+16%), можна зробити висновок, що банкам вигідніше мати справу з державою, ніж із реальним сектором. І хоча за 2024 рік ринок депозитних сертифікатів НБУ зменшився на 17%, цей процес радше є реакцією на збільшення вимог регулятора до управління ліквідністю, ніж переорієнтацією банків на кредитування реального сектору.
Динаміка портфелів ОВДП та ДС НБУ, а також кредитного портфелю юридичних осіб у 2022–2024 роках (млн грн)
Доля вкладень банків у державний сектор (державні облігації, кредити органам державної влади, депозитні сертифікати НБУ) перевищила вкладення у реальний сектор економіки. У 2022–2024 роках банківська система отримує ресурс міжнародних донорів України і є стабільною. Отже, платежі не впали, клієнтські рахунки обслуговуються, кредитування оживає там, де кредитор розуміє, що є сили для захисту своїх прав. Наприклад, з фізичними особами, або користуючись державними гарантіями.
Через інструмент депсертифікатів Нацбанк адсорбує надлишок грошової маси, що вилучена з обігу та не створює додаткового девальваційного тиску на валютному ринку. Обсяги ДС НБУ у 2024 році мають тенденцію до зменшення. Нехай не так швидко, але населення збільшило питому вагу строкових вкладень.
Кореляція між темпами девальвації обмінного курсу гривні до долара США та індексом споживчих цін у 2024 році майже пряма. Відносну стабільність курсу Нацбанк підтримує завдяки масштабним інтервенціям. Внаслідок фінансової допомоги міжнародних партнерів міжнародні резерви тримаються на пристойному рівні. НБУ анонсував пом’якшення обмежень на валютні операції, що, на мій погляд, є передчасним.
Що слід змінити?
Стимулювання кредитування потребує суттєвих інституційних змін. Необхідне створення Національного банку реконструкції і розвитку, який би генерував довгостроковий ресурс у ВПК. Необхідне створення банку, який би викупив безнадійні кредити, що втрачені у зв’язку з війною, – це розв’язало б проблеми у кредитуванні. Також потрібно створити державне страхування майна від воєнних ризиків і систему регіональної підтримки місцевого бізнесу за прикладом японського повоєнного досвіду.
Держава повинна системно просувати експорт на нові ринки та забезпечувати захист інтересів експортерів за кордоном. Тому замість фокусування на чотирьох великих державних банках, які конкурують між собою на обмеженому ринку, треба зосередитися на вдосконаленні стратегії спеціалізації їхньої діяльності та довести до кінця ідею продажу часток капіталу банків іноземним інвесторам.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
