Захворіло у світі
31,880,241
Померло у світі
976,640
Вилікувалось у світі
21,983,692
Захворіло в Україні
188,106
Померло в Україні
3,757
Вилікувалось в Україні
83,458
Одним миром: про що свідчить мирова угода «Укрнафти» з «Укртрансгазом»

Одним миром: про що свідчить мирова угода «Укрнафти» з «Укртрансгазом»

І чому за «дружбу» двох компаній заплатить населення

Цей матеріал також доступний російською
Одним миром: про що свідчить мирова угода «Укрнафти» з «Укртрансгазом»
Фото: УНІАН

«Нафтогаз України» й «Укрнафта» вирішили конфліктне та спірне питання, що стосувалося обсягів газу в підземних сховищах. Навіть більше, компанії заклали підвалини майбутніх плідних і взаємовигідних відносин. Про це 3 лютого повідомив на своїй сторінці у Facebook виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. Що передбачає ця угода, чому її досягнуто саме зараз та які підводні камені вона таїть у собі, спеціально для Mind пояснює експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

Про що насправді домовилися? Усе виглядає добре і милозвучно лише у паралельній реальності ідеальної України. Справжня українська реальність пропонує нам інший сценарій, у якому «Нафтогаз» фактично відмовився від судової боротьби за спірні обсяги газу із «Укрнафтою» у ПСГ та вимагає від держави компенсації продажу газу населенню за неринковою ціною (15 млрд грн).

Також «Нафтогаз» купує авансом в «Укрнафти» 2 млрд куб. м газу за заниженою, а не ринковою ціною загальною вартістю 14,6 млрд грн.

Що залишається «Укрнафті»? «Укрнафта» зробить лише одну хорошу річ – погасить податковий борг сумою 30 млрд грн. Ніби й добре, але причина появи такого боргу – не у газі, а в іншій виробничій діяльності «Укрнафти» – нафтовій. Тобто «Нафтогаз» допомагає міноритарним акціонерам «Укрнафти» вирішити проблеми, які виникли у їхній господарській діяльності.

Як стало можливим, що держава фактично пасує перед міноритарними акціонерами і не захищає власні інтереси? Напрошується аналогія із судом проти «Газпрому», де «Нафтогаз» займав непримириму позицію і не хотів йти на мирову аж до політичного рішення Зеленського – Путіна. А зараз «Нафтогаз» відмовляється від подальшої судової суперечки, підтримки уряду в цьому питанні, не переглядає роботу керівництва «Укрнафти».

За що саме судилися? Судові суперечки «Нафтогазу» й «Укрнафти» стосувалися видобутого «Укрнафтою» газу, який за законом компанія мала продавати населенню. «Укрнафта», а точніше – її міноритарні акціонери на чолі із Ігорем Коломойським, не хотіли продати «задешево» газ. І – за документами – закачували його у ПСГ. «Нафтогаз» відібрав і використав цей газ. Дискусійне і неоднозначне питання: чому «Укрнафта» мала право претендувати на ринкову ціну газу, а державна компанія «Укргазвидобування» – ні.

Як таке могло статися? Наступний ланцюжок цієї історії – продаж нафти компанією «Укрнафта» для низки фірм, які пізніше збанкрутували. Зв’язки компаній із групою «Приват» Коломойського можуть вказувати на те, що мова йшла про цілеспрямовану «схему» виводу коштів із компанії. І саме це стало причиною зростання податкового боргу.

Проте, без надійних помічників у такій справі нічого не вдієш. А тому Коломойський заручився підтримкою спершу голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва у 2014–2016 роках, а далі вже більшу роль відігравав комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Питання боргу «Укрнафти» настільки важливе для Коломойського, що за наявною інформацією воно було частиною глобальних переговорів України та Росії щодо транзитного договору, Донбасу, обміну, Мінських домовленостей. Якщо узагальнити, то жорстка чотирирічна позиція Вітренка щодо Стокгольмського арбітражу розбилася об кригу реальності, яка давала зелене світло угоді «Нафтогазу» і «Укрнафти». У цьому контексті також слід розглядати позицію Коломойського щодо Росії, яка вже давно змінилася на більш лояльну.

І якщо з політичними аспектами зрозуміло, то за економічні умови «мирової угоди» доведеться заплатити всім мешканцям України, оскільки саме з бюджету «Нафтогаз» планує отримати 15 млрд грн і саме державна компанія «Нафтогаз» заплатить 14,6 млрд грн за 2 млрд куб. м газу.

Якими будуть економічні наслідки цього рішення? Стосовно перших 15 млрд грн, то «Нафтогаз» претендує на компенсацію за постачання газу населенню і ТКЕ на умовах ПСО, тобто ціною нижче ринкової. Подальше викликає низку запитань.

Перше – немає механізму ймовірної компенсації. А тому така процедура просто не є можливою. Друге питання важливіше – «Нафтогаз» продавав газ для населення і ТКЕ, який отримував від «Укргазвидобування», де собівартість і затрати не формують ціну вище 4000 грн за 1000 куб. м. Тобто «Нафтогаз» пропонує державі фактично «просто так» заплатити компенсацію, оскільки вважає ринковою ціну газу, яку компанія заплатила міжнародним трейдерам.

Ці кошти – 15 млрд грн – мають піти на виплату «Укрнафті» за 2 млрд куб. м газу, які раніше «Нафтогаз» відібрав із ПСГ. Тільки от «ринкова» ціна цього газу є завищена – 7500 грн за 1000 куб. м. При цінах цього сезону (2019–2020) – ринкова вартість цього обсягу газу не перевищує 12 млрд грн. Тобто компанія на голому місці переплачує 3 млрд грн міноритарним акціонерам на чолі з Ігорем Коломойським.

А взагалі обсяги спірного газу стосуються періоду, коли тариф на газ для «Укрнафти» регулювала НКРЕКП за умовами затрат, які несла «Укрнафта». І за орієнтовними підрахунками вартість такого спірного газу не може перевищувати 3000–3500 грн за 1000 куб. м. Спір стосується 2006 року, і ринку газу тоді в Україні не було. І ринкової ціни також не було. У такому випадку «Нафтогаз» переплачує «Укрнафті» 8 млрд грн.

До того ж «Нафтогаз» закачав у цьому сезоні рекордні запаси газу, і тому компанії потрібно цього газу «позбавлятися». Але і тут є питання. «Нафтогаз» закупив цей газ за ціною $200 або 5000 грн. Тобто, віддавши «Укрнафті» європейський газ, він отримає збитки – орієнтовно 5 млрд грн.

Стосовно купівлі газу «авансом» в «Укрнафти», то тут виникає питання доцільності такого кроку. По-перше, на ринку може бути вигідніша ціна, ніж та, яку готовий платити «Нафтогаз». А тут знову йде мова про ціну 7500 грн за 1000 куб. м. Сумарно «Нафтогаз» купить 2 млрд куб. м.

І європейські трейдери, і «Газпром» готові пропонувати газ за ціною нижче $200. Економічна логіка підтримки міноритарних акціонерів «Укрнафти» на чолі з Коломойським не проглядається. «Укрнафта» вже готується до збільшення видобутку газу, наростивши його у 2019 році на 7,5% – до 1,16 млрд куб. м. Попередні 15 років компанія лише знижувала видобуток газу – з 3 до 1 млрд куб. м.

Що у підсумку? Невтішною є пасивна реакція наглядової ради «Нафтогазу» на чолі з Клер Спотісвуд на мирову угоду «Укрнафти» і «Нафтогазу», яка більше нагадує схему.

Нарешті найголовніше. Проти «Укрнафти» не завершенні розслідування щодо продажу нафти фіктивним компаніям і виводу коштів. Причини накопичення податкового боргу – також тема для окремого розслідування. За таких умов підписання і реалізація мирової угоди – це не що інше як «окремі домовленості» менеджменту «Нафтогазу» і міноритарних акціонерів «Укрнафти». Поспіх також пояснюється завершенням контракту в голови «Нафтогазу» Андрія Коболєва і можливим кардинальним перезавантаженням НАК.

Тому завдання «Укрнафти» і «Нафтогазу» – встигнути «прокрутити» мирову угоду до квітня. Завдання ж держави та уряду – призупинити виконання мирової угоди до завершення розслідування справ щодо «Укрнафти».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті