Коронавірус vs бізнес: що там з валютною виручкою у експортерів
Про обмеження НБУ щодо запізнення із зарахуванням валютної виручки і що робити експортерам під час карантину
Наслідки від поширення коронавірусу у світі вже неминучі як для багатьох держав світу, так і для бізнесу. Проте комерційні компанії зараз відчувають не тільки вплив зовнішніх чинників на власну діяльність. Попри бажання влади підтримати бізнес і ухвалення відповідних законів, деякі діючи норми не додають оптимізму бізнесу і досі, зазначають експерти.
Адвокат, старший юрист INPRAXI LAW Роман Кобець, розповів Mind, як обмеження, запровадженні Нацбанком у сфері валютного регулювання, відбиваються на українських експортерах, чим може допомогти зарахування зустрічних вимог і як діяти останнім в умовах карантину.
Лібералізація валютного законодавства – беззаперечний крок вперед для українських експортерів. Однак перехідний період нестабільної економіки триває, а заразом продовжують діяти і обмежувальні заходи Національного банку України.
Для українського експортера, який постачає продукцію за кордон за зовнішньоекономічним контрактом, встановлюється граничний строк розрахунків за контрактом у 365 календарних днів з дня митного оформлення продукції. У випадку, якщо протягом вказаного терміну з експортером не розрахуються, окрім неотриманих коштів для нього додатково нараховується пеня за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних коштів. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних коштів.
Відтак українські експортери зацікавлені якомога швидше отримувати оплату від нерезидента за поставлений за контрактом товар або ж мати альтернативні механізми закриття експортних договорів і уникнення сплати пені.
Одним з таких альтернативних механізмів закриття експортних договорів є зарахування зустрічних вимог.
Як працює зарахування зустрічних вимог
У випадку якщо з експортером не розрахувались за контрактом, однак експортер перед цим же контрагентом має заборгованість за іншим контрактом, він може ініціювати зарахування зустрічних вимог. Для цього необхідна лише відповідна заява. Як наслідок – обидва контракти закриті.
Однак з 2016 року Національний банк України запровадив заборону для банків знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог. А тому, незважаючи на те, що експортні договори були закриті та відсутній обов’язок контрагента розрахуватись за ним, при податковій перевірці контролюючі органи зазвичай все одно нараховували пеню за порушення строків зарахування валютної виручки. Обґрунтовували тим, що припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог не є підставою для зняття експортної операції з контролю, а відтак – і для переривання строку зарахування валютної виручки.
Тривалий час суди підтримували позицію податківців. А тому механізм закриття експортних договорів зарахуванням майже не використовувався.
Ситуацію змінила постанова Верховного Суду від 31 січня 2020 року №1340/3649/18, в якій суд відступив від попередніх висновків та сформував нову позицію. Так, ВС зазначив, що резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій. Припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.
Тобто Верховний Суд дійшов висновку про можливість закриття експортних договорів зарахуванням зустрічних вимог незважаючи на наявність заборони банкам знімати такі операції з контролю.
Ложка дьогтю
Незважаючи на таку довгоочікувану для експортерів правову позицію Верховного Суду, на сьогодні закриття експортних контрактів зарахуванням не можна вважати безризиковим. Справа в тому, що позицію Верховний Суд сформулював, виходячи з законодавства, яке діяло до прийняття нового закону про валюту і валютні операції і на сьогодні є нечинним.
Були прийняті нові акти, які регулюють ті самі питання, однак вже з новими формулюваннями. А тому з великою долею вірогідності податкові органи вважатимуть, що позиція Верховного Суду щодо законності закриття експортних договорів зарахуванням зустрічних вимог не застосовується до нового законодавства. А тому з даного питання – далі ще буде.
Ризики нарахування податковою штрафних санкцій при закритті експортного договору зарахуванням все ж таки залишаються. Приймати вказаний ризик чи ні – це вже управлінське рішення власника бізнесу або відповідальних осіб.
У випадку ж, якщо після податкової перевірки контролюючий орган все ж таки ухвалить податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій, то судові перспективи оскарження такої пені достатньо високі.
Актуально на період карантину
Якщо контрагент не розраховується за експортним договором у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, то на період дії форс-мажору зупиняється 365-денний строк зарахування виручки. Відповідно, зупиняються і строки нарахування пені. Однак для зупинення строків необхідно підтвердити форс-мажор відповідною довідкою уповноваженого органу країни контрагента (в України це сертифікат Торгово-промислової палати України).
Якщо ж контрагент не надає відповідну довідку, то для зупинення строків нарахування пені необхідно звернутися до суду чи міжнародного комерційного арбітражу з позовом про стягнення заборгованості. З моменту прийняття позову – строк зупиняється.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
