Коронавірус vs бізнес: чому саме зараз варто купувати книжки

Авіація, туризм, ринки цінних паперів – від спалаху COVID-19 потерпають, мабуть, усі галузі бізнесу. Культура – не виключення. Навіть більше, вона – одна з найвразливіших, бо опиняється наприкінці переліку пріоритетів як у населення, так і у владників.

Що відбувається у цій сфері через запровадження тривалого карантину, який напередодні Кабмін продовжив до 24 квітня, і як може розвиватись ситуація розповіла Mind генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова. 

Скасування заходів

З моменту виявлення перших випадків захворювання на коронавірус нового типу європейські й американські музеї, театри, філармонії та концертні зали позачиняли свої двері. Організатори стали повідомляти про перенесення чи скасування масових культурних подій: музичних фестивалів, модних показів, книжкових ярмарків.

Не відбудеться цього року Livre Paris, головна літературна подія Франції, на яку чекала вся Європа. Не буде і Болонського книжкового ярмарку, який щороку відвідували українські видавці, аби продати авторські права на вітчизняні твори та обрати новинки західних колег для перекладу українською.

Щотижня у Publishers Weekly звітують про падіння продажів, зменшення попиту на книжки на глобальній платформі Amazon, про скорочення виробництва. Проте ситуація на Заході все ж якісно відрізняється від українських реалій.

Перебування на карантині/у вимушеній відпустці/безробіття для мешканців розвинених країн Євросоюзу та Сполучених Штатів означає вимушену, тимчасову зупинку активної діяльності. Разом з тим, це додаткова можливість для саморозвитку, дозвілля в сімейному колі.

Уряд ЄС та США субсидує бізнес, підтримує громадян. В Італії та Франції на час пандемії скасували «комуналку». Уряд Сполучених Штатів виділяє $1000 допомоги кожному громадянину заради запобігання безробіття. Крім того, США виділяють ще $100 млрд – на оплату лікарняних та страхування від безробіття. Мешканці Німеччини, Іспанії можуть розраховувати на значну соціальну допомогу.

В Україні такої системи соціальної підтримки немає. Тож не дивно, що наші співгромадяни під час тотальної економічної кризи думають не про те, як із користю провести вільний час, а про те, як прогодувати родини.

Видавці вже відчувають падіння онлайн-продажів щонайменше на 30%. І це незважаючи на значні знижки на весь асортимент, безкоштовну поштову доставку замовлень, за яку насправді платить сам продавець.

Книгарні зачиняються. Авторські тури письменників та презентації нових книжок – поза законом та поза здоровим глуздом. Видавнича галузь на паузі. Так само, як і інші. Проте книготворці, як ніхто, відчуватимуть на собі довготривалі наслідки кризи вже після того, як вона мине.

Майбутнє української культури

Видавничий бізнес не входить до списку найбільш рентабельних і дуже інвестиційних. Від моменту виникнення ідеї створення книжки до моменту отримання перших прибутків з її продажів минає приблизно два роки. Тому у книготворців зазвичай немає значних ресурсів, накопичених обігових коштів, які дозволили б просто перечекати кризу.

В такій ситуації виживуть найсильніші гравці. Невеликі видавництва, які виробляють якісну, але малотиражну літературу, вже зараз, наприкінці березня, вичерпують свої ресурси. У квітні вони вже не матимуть чим платити заробітні плати людям. Чи зможуть вони відновити роботу після завершення кризи – питання.

На жаль, це питання залишається, здається, останнім пріоритетом для влади.

Недивно, адже таким воно було і у кращі часи. Асоціація книговидавців і книгорозповсюджувачів вже звернулась до прем’єр-міністра із відкритим листом. Він містить прохання про надання податкових пільг та короткострокових кредитів на відновлення виробництва.

Залишається сподіватись, що голос бізнесу у міністерстві почують, бо мова не тільки про руйнацію цілої галузі, але й про загрозу культурному, інтелектуальному, духовному розвитку українців, без якого не може повноцінно існувати ані нація, ані держава.

Що можуть вдіяти самі видавці?

Опинившись у скрутній ситуації, український бізнес, тим не менш, не здався. Так, вітчизняний видавець не має такого величезного асортименту електронних та аудіокнижок, як наші американські та європейські колеги, який міг би компенсувати втрати від продажів паперових видань.

Проте він має гнучкість та вміння адаптуватись до обставин. Нині книготворчий, як, мабуть, і весь інший бізнес, концентрується на онлайні. Видавці влаштовують презентації книжок та зустрічі із авторами на YouTube, конкурси та флешмоби у соціальних мережах, активізують e-mail-розсилки та використовують усі можливі інструменти, які раніше залишались невивченими або другорядними.

Певною мірою криза стала каталізатором до діджиталізації бізнесу. А інтернет перетворився якщо не на Ноїв ковчег для всіх, то, принаймні, на рятувальну шлюпку для декого. Хочеться вірити, що тих, хто на ній «випливе», буде достатньо, аби зберегти українську культуру, а в майбутньому продовжити її просування і всередині країни, і зовні.