Корисний non-fiction: як навчитись правильно читати книжки
І як домогтися тих результатів, про які пишуть у книжках
У Львові тільки-но відгримів 26 BookForum: місце, де книгомани можуть не лише придбати улюблені книжки, а й поспілкуватися з видавцями та авторами. Mind також долучився до спілкування на книжкову тему. Так, генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова розповіла про те, як навчитись читати книжки із користю. Цього разу йдеться про жанр художньої літератури без вигадки – non-fiction.
Про літературні новинки книжкового форуму дізнавайтесь із матеріалів Mind – з огляду книжок, та окремих творів на тему як самоосвіти, так і технологій, які застосовуються, зокрема, у соцмережах під час військових дій.
Як відомо, українці здебільшого полюбляють саме non-fiction, а не художню літературу, бо хочуть отримати користь від читання.
Є категорія людей, які, купуючи книгу про емоційний інтелект, правила ведення переговорів чи інші, очікують, що їхнє життя докорінно зміниться, коли вони її прочитають. Проте, якби кожна людина, яка купила книгу про певне вирішення проблем, після прочитання пішла їх вирішувати, ми б жили зовсім в іншому світі. То чому такі зміни трапляються не з усіма?
Книга має зацікавити, адже саме інтерес і є головною мотивацією. У книзі має бути щось таке, що захопить і змусить читача думати трохи інакше про той чи інший бік свого життя. Після чого з’являться сили і бажання випробувати ті поради на собі: а раптом спрацює?
Водночас як ми би не вміли підбирати літературу для наших читачів, існує декілька «але», на які маємо зважати.
- Книги авторів з інших країн варто адаптувати до українських реалій. Якщо в книзі йтиметься про американський досвід, то це може лише відвернути читача. До прикладу, якщо мама ділиться досвідом, як варто домовлятися з дитиною стригти газони, то в української мами виникне лише одне питання: «Які газони?!». І вона закине книжку, бо вирішить, що там взагалі немає нічого релевантного її історії.
- Відслідковування українських реалій. Також важливий вибір теми. Україна – це певний окремий світ, де є свої актуальні та наболілі теми. Варто шукати саме такі.
Та окрім суто видавничої професійної точки зору, звісно, є і психологічний бік. Коуч Заліна Базоєва вважає, що це нормально, коли люди не імплементують те, що прочитали в книжках: якби все було так просто, психологи, коучі, зокрема й самі автори книг, вже давно залишилися б без роботи – тільки-но їх книги побачать світ.
Як зазначає Базоєва, зробити книгу рушієм змін не так просто, як би нам того хотілось. Але це можливо.
Тож як читати з розумом?
Щоб справді стати кращою версією себе, потрібно для початку зрозуміти, яка версія існує на сьогоднішній день і куди «ця версія» хоче прямувати далі.
Саме тому:
- Обираючи книгу, запитайте себе: «Яка моя мета прочитання цієї книги? Що я хочу змінити/зрозуміти/дізнатися?» Чим конкретніше буде відповідь, тим кращим буде результат.
- Тема книги = проблема, яку варто вирішити/завдання людини. Бажано, щоб вони збігалися.
- З обраною згідно з п. 2 книгою, варто ретельно працювати. Закладки, конспекти, перечитування зіграють вам на руку в питанні результативності читання.
- Не сподівайтеся на універсальні рецепти «від А до Я»! Їх не існує. Адаптуйте певні ідеї з книг під себе: комбінуйте, пробуйте. Так ви знайдете те, що працює саме для вас.
Проте як би видавництво не намагалось обирати релевантний та авторитетний контент, нова звичка не сформується за 7–21 день. Для впевненого закріплення звички потрібно від трьох місяців регулярної практики. І краще вбудовувати звички поступово, а не все відразу: сила волі може виснажити вас, якщо нею зловживати.
Якщо ж ви таки вирішили змінювати своє життя за допомогою ідей з книги, хочу назвати ще декілька факторів, які точно допоможуть.
- Ваше старе оточення має тягнути вас догори. Інколи не сила волі, а саме коло вашого спілкування визначає результат.
- Відслідковуйте прогрес. Зміни – це гра в довгу. Озброївшись ідеями/звичками/паттернами з книги, вносьте маленькі їх складові у свій графік. Коли ви бачитимете прогрес, вам буде простіше рухатися далі. Проте, є і інший бік медалі.
- Майте варіант на випадок «коли щось піде не так». Сьогодні не встигли зробити заплановане? То що, опустите руки чи завтра продовжите так, наче нічого не трапилось? Пропоную обирати саме другий варіант.
Звісно, не забувайте, що читати можна і для розширення свого бачення світу, отримання порції натхнення чи нових ідей, задля ширшого розуміння людської поведінки тощо. Це також – про користь. Не на користь будуть занадто високі очікування кардинальних змін лише від одного прочитання книги. Давайте подивимось правді в очі: для того, щоб вивчити англійську, недостатньо читати – треба практикуватися, щоб навчитися танцювати – треба танцювати... Для того щоб щось змінити в житті – треба змінювати. Книга – джерело знань та натхнення. А от діяти чи ні – вже ваша відповідальність.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
