Коронавірус vs бізнес: як державна допомога бізнесу впливає на конкуренцію

Президент Володимир Зеленський днями виступив за надання кредитних канікул для малого та мікробізнесу, які найбільше постраждали від карантинних обмежень.

Зі свого боку прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що вже створені всі передумови для роботи оновленої програми «Доступні кредити 5–7–9%», також додатково фіналізується програма «Нові гроші», за якою підприємці матимуть можливість отримати кредити під дуже низький відсоток.

Крім того, раніше зазначалось, що наразі вже діє програма рефінансування кредитів для малого та мікробізнесу під 0% із терміном погашення тіла кредита через рік. 

Яка процедура надання державної допомоги, до чого тут питання конкуренції і  яка роль відведена Антимонопольному комітету (АМКУ), розповів Mind партнер Marchenko Partners Олександр Алєксєєнко. 

Карантин колись закінчиться й бізнеси, які опинилися на грані, повертатимуться до життя. Проте для цього багатьом необхідна буде значна державна допомога.

До цього часу мало хто в Україні стикався із законодавчим регулюванням питань державної допомоги, а застосовував його на практиці й поготів. Проте воно існує в Україні вже не перший рік та з різним ступенем успіху впроваджується в діяльність центральних та місцевих органів влади.

Відповідальним за контроль над державною допомогою в країні є Антимонопольний комітет. Саме на нього покладено функцію наглядача, який має слідкувати кому та з якою метою центральні та місцеві органи влади надають публічні фінанси, наскільки це може зашкодити конкуренції та й загалом наскільки така допомога є допустимою.

У кризу роль контролю за державною допомогою збільшується, адже держава зазвичай виділяє значно більше підтримки ніж у «мирний» час. Така підтримка може відчутно впливати на конкуренцію у посткризовий період.

Як допомогти бізнесу​ – досвід ЄС

У ЄС уже понад місяць як перейшли до надання безпрецедентного обсягу державної допомоги бізнесу. Ще 12 березня для Данії було затверджено першу, пов’язану з COVID-19, програму компенсацій збитків організаторам великих масових заходів (до 12 млн євро).

На сьогодні Єврокомісією було затверджено вже понад 100 заходів державної допомоги (обсягом від 200 000 євро до 300 млрд євро) та очевидно, що їхня кількість ще зростатиме. Абсолютна більшість із них стосувалися загальних програм допомоги бізнесу та менш як 10 із них – індивідуальної допомоги для конкретних компаній (у тому числі SAS у Данії та Швеції, Air France та Renault – у Франції).

За правилами ЄС, уряди країн-членів можуть надавати державну допомогу бізнесам лише з дозволу Єврокомісії. Цього разу вона спрацювала дуже оперативно та за лічені дні (а не майже місяць, як було під час останньої фінансової кризи), ще в середині березня, розробила та прийняла Тимчасову рамкову регуляцію щодо державної допомоги для підтримки економіки під час COVID-19.

У документі урядам країн ЄС надані чіткі алгоритми щодо того, які програми державної допомоги можуть бути дозволеними та затвердженими за прискореною процедурою. Це:

• прямі гранти,
• авансові платежі та податкові пільги;
• кредитні гарантії;
• пільгові кредитні ставки;
• гарантії та кредити, що надаються через фінансові інституції;
• короткострокове страхування експортних кредитів.

Національні програми державної допомоги не гармонізовані по всьому ЄС, що несе серйозні ризики належного функціонування ринків. Гучно пролунали заяви лоукост-авіаперевізника Ryan Air щодо неприйнятності державної допомоги урядів для Air France та Lufthansa.

У Євросоюзі все частіше лунають думки, що державну допомогу, принаймні в певних секторах, треба надавати саме на європейському рівні, адже не всі члени ЄС зможуть надати однаковий рівень підтримки власним національним бізнесам, що очевидно спотворить конкуренцію в рамках ринку ЄС.

Як Україна підтримуватиме своїх

Очевидно, що можливості української держави не можна порівнювати з країнами ЄС і вона не зможе суттєво допомогти в цій кризі всім місцевим бізнесам. Проте, як нерідко буває в Україні, проблема може полягати не лише у відсутності достатніх коштів для прямої допомоги бізнесу, а у спроможності влади ефективно використовувати навіть наявні ресурси.

Насправді, парламент та уряд уже зробили певні кроки щодо державної підтримки мікро- та малого бізнесу. Проте такі заходи в переважній більшості не були селективними та не можуть суттєво спотворити конкуренцію.

Однак є очікування, що держава знайде ще додаткові можливості фінансово або опосередковано допомогти певним прошаркам та сегментам українського бізнесу. Мова може йти про допомогу вже середньому бізнесу та навіть певним представникам великого бізнесу зі сфер, яким карантином було завдано нищівного удару. В такому разі раціональне витрачання публічних фінансів та спотворення конкуренції може набути вже зовсім іншої ваги.

Про роль АМКУ у наданні допомоги бізнесу 

Про заплановану державну допомогу середньому та великому українському бізнесу досі відомо дуже мало.

Останній уже давно заявив, що готовий забезпечити прискорений розгляд повідомлень про державну допомогу, спрямовану як проти розповсюдження коронавірусу, так і на забезпечення критично важливих сфер діяльності.

Як надавачам, так і отримувачам допомоги слід враховувати вимоги відповідних законодавчих норм з самого початку, адже ризики необхідності повернути державну допомогу через скарги конкурентів уже не є новими для України.

Урядова програма кредитування бізнесу

Запущена урядом через українські банки ще до початку карантину програма пільгового кредитування 5–7–9%, що передбачає безпрецедентні умови кредитування для мікро- та малого бізнесу, загалом побудована так, що не має створювати ризиків суттєвого спотворення конкуренції для бізнесу.

Проте ризики можуть уже очікувати на банки – партнери такої програми, адже вони можуть отримати непряму вигоду. Банки мають продемонструвати, що вони насправді є лише фінансовими посередниками програми та дійсно передають переваги саме отримувачам допомоги. Такий хід справ має призвести до збільшення обсягу фінансування, більш ризикованого портфеля, м’якіших умов забезпечення кредитів, менших комісій банків.

Про допомогу в межах індустріальних парків

Від бізнес-спільноти вже лунають заяви про очікуваний після закінчення карантину перезапуску індустріальних парків та окремих економічних зон. Функціонування таких механізмів стимулювання ділової активності доволі тісно переплітається з питаннями державної допомоги та при правильному та виваженому підході може принести економіці набагато більше користі, ніж пов’язаного із цим спотворення конкуренції.

У цьому напрямку АМКУ вже має напрацювання та досвід щодо допустимості державної допомоги в межах реалізації проєктів індустріальних парків.

Про допомогу на покриття заробітних плат

Що стосується субсидій на часткове покриття заробітних плат співробітників, яких інакше доведеться звільнити, то очевидно, що держава не зможе дозволити собі таких витрат у всіх сегментах постраждалої економіки. Як демонструє європейська практика, такі заходи навіть щодо обраних галузей або бізнесів можуть бути допустимими, проте потребують насправді детального обґрунтування та оцінки.

Хто отримує державну допомогу

Схоже на те, що COVID-19 з усіма своїми наслідками для економіки не залишає вибору державі, окрім як нарешті приділити належну увагу контролю за державною допомогою бізнесу. Так, держава, аби короткостроковою допомогою не зашкодити бізнесу в середньо- та довгостроковій перспективі, має упорядкувати нову допомогу, яку органи державної влади та місцевого самоврядування регулярно надають, проте не погоджують з АМКУ. 

Увага до теми державної допомоги в кризовий час може нарешті посприяти упорядкуванню допомоги, що існує, і яку вже тривалий час отримують українські компанії без належної уваги до цього ані надавачів, ані отримувачів, ані АМКУ.

Державна допомога, особливо в кризові часи, має надаватися дійсно тим, кому вона потрібна, а також у розмірі та на умовах, які не дають можливості суттєво спотворити конкуренцію. Якщо ж держава в цій ситуації гратиме не за вже встановленими нею самою правилами, то бізнесу доведеться займати більш активну позицію та відстоювати свої інтереси в АМКУ та судах.