Пожежникам зась, або Як страхування цивільної відповідальності може бути корисне бізнесу

Перевірки бізнесу під час карантину поки «на паузі». Проте ситуація зовсім скоро може змінитись. Але в  законодавців зараз є можливість дійсно знизити тиск на бізнес і запровадити нові і прийнятні для бізнесу та держави «правила гри». На початку червня Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроєкт №3361 щодо запровадження перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності.

Які норми запровадить документ у разі його остаточного прийняття і чим він буде корисним для бізнесу розповів Mind адвокат, к.ю.н., старший партнер TOTUM LF Юрій Хапко.

Хто має опікуватися безпекою громадян

Перевірки дотримання правил пожежної безпеки сумнозвісно відомі майже всім українським підприємцям. Як повідомляє сама Державна служба надзвичайних ситуацій України, майже на кожному з перевірених підприємств виявляють порушення, та попри на штрафні санкції з кожною наступною перевіркою порушення не зникають. Тож постає питання ефективності боротьби за безпеку громадян саме в такий спосіб, чи можливо перевірки переслідують зовсім іншу мету?

У багатьох країнах світу від системи штрафів намагаються відходити та зняти з держави каральну функцію.

2 червня 2020 року Верховною Радою України було прийнято за основу проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» №3361, він покликаний дати бізнесу можливість уникнути проведення перевірок додержання вимог пожежної безпеки, при цьому не нехтуючи життям та здоров’ям громадян.

Що передбачає законопроєкт

Можливим виходом, на думку законодавця, можуть стати договори страхування цивільної відповідальності перед третіми особами за шкоду, що може бути нанесена при експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки.

Проєктом закону передбачено, що в разі надання суб’єктами господарювання, іншими юридичними особами із середнім та/або незначним ступенями ризику центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, договору добровільного страхування цивільної відповідальності, періодичність проведення їх планових перевірок збільшується на строк дії договору страхування відповідальності, але не більше шести років – для суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб із середнім ступенем ризику та не більше десяти років – для суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб із незначним ступенем ризику.

Це означає, що в разі наявного договору добровільного страхування суб’єкти з низьким ступенем ризику зможуть уникнути планових перевірок протягом десяти років, а з середнім ступенем ризику протягом шести років.

Для підписання такого договору необхідно звернутися із заявою в страхову компанію, на підставі якої вона проведе оцінку території та/або об’єкта нерухомості на відповідність вимогам техногенної та пожежної безпеки (аудит техногенної та пожежної безпеки) і складе відповідний акт. Форма акту затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, за погодженням із органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Зазначений акт враховуватиметься при визначенні страхової суми, проте законопроєктом передбачено, що для суб’єктів із середнім ступенем ризику вона має складати не менше ніж 3000 мінімальних заробітних плат (що станом на червень 2020 року складає 14 169 000 грн), а для суб’єктів із незначним ступенем ризику – не менше ніж 2000 мінімальних заробітних плат (що станом на червень 2020 року складає 9 446 000 грн).

Яка функція лишається в держави

Після підписання договору добровільного страхування (форма якого також має бути затверджена), страховик і суб'єкт господарювання подають інформацію про укладення договору страхування відповідальності суб'єкта господарювання центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Проте варто мати на увазі, що такі послаблення стосуються лише планових перевірок, у разі наявності підстав для проведення позапланової перевірки варто чекати на візит інспектора.

Тож маємо надію, що цей законопроєкт є лише першою ластівкою в дерегуляції бізнесу та переведення частини контролюючих функцій держави на систему страхування.