IT-імміграція в Україну: опис процедури та трохи юридичного скептицизму

Мінцифри вже вдруге робить гучні заяви про запуск в Україні процедури пільгової імміграції для закордонних айтішників. Вперше це зробив у лютому заступник міністра Олександр Борняков на своїй сторінці у Facebook. Ніякими офіційними документами ця гучна та поширена на просторах інтернету заява так і не була підтверджена. В’ячеслав Саприкін, адвокат, юрист ЮК Legal House, розповідає, що відбувається та про що варто знати.

21 липня вже на сайті міністерства з’явився пресреліз про запуск імміграційних квот. Ми уважно вивчили все, що каже міністерство, та чинні нормативні акти щодо цього питання – і готові розповісти, чи справді все так райдужно та красиво.

Україна страждає на дефіцит кваліфікованих кадрів у IT-сфері – ця теза здивувала та заполонила інформаційний простір ще на початку року.

Багато країн долають таку проблему шляхом залучення висококваліфікованих іноземних спеціалістів. Для них запроваджуються спрощені умови для швидкого і безпроблемного отримання дозволу на роботу та проживання. Серед найвідоміших світових програм є «блакитна карта» (blue сard) у країнах ЄС та «зелена карта» (green card) у США (хоча ця карта розповсюджується не лише на фахівців).

Кабінет Міністрів України вирішив не відставати від загальносвітових трендів та підтримав залучення іноземних IT-спеціалістів на спрощених умовах, ухваливши відповідне розпорядження.

Заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков вже встиг наректи це явище «жовто-блакитною картою».

Що потрібно знати компаніям

Про шо потрібно знати компаніям, які прагнуть залучити до роботи іноземних фахівців? Перш за все – про квоту в 5000 фахівців. Це означає, що уряд запровадив граничну межу кількості іноземних спеціалістів, яких можна залучити на спрощених умовах.

Ця кількість також розподіляється за регіонами (Київ – 2500, Харківська область – 700, Дніпропетровська область – 600, Одеська область – 600, Львівська область – 600). Збільшення кількості іммігрантів у подальшому, щоправда, не виключають.

Про переваги «карти» та процедуру її отримання

Міністерство цифрової трансформації у офіційних пресрелізах описує всі переваги і пільгові умови для IT-спеціалістів:

• отримання посвідки на постійне проживання (одразу на 10 років);
• працевлаштування на тих самих умовах, що й для громадян України;
• не ставати залежним від конкретних термінів перебування в Україні, до конкретного місця роботи та посади (навіть створювати власний продукт!);
• імміграція разом з родиною;
• можливість відкриття ФОП.

Про що говорить законодавство

Процедура імміграції в Україну наразі регулюється законом «Про імміграцію». І саме цей нормативно-правовий акт визначає умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства. Також діє постанова Кабінету Міністрів України ще від 2002 року с чисельними змінами «Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень».

І все, про що говорять зараз у профільному міністерстві, не підкріплюється жодним офіційним документом, окрім єдиного права Мінекономіки перевіряти документи щодо відповідності рівня кваліфікації вимог, які висуваються до працівників, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України.

Навіть більше, для іноземних ІТ-фахівців, які будуть працевлаштовані за імміграційними квотами, розроблені спеціальні кваліфікаційні вимоги, які є достатньо прискіпливими. Але і ці вимоги розмістили на сайті у вигляді посилання на google docs. Скажіть, як можна серйозно ставитись до такого типу «документа», коли в ньому вже перше слово написано з помилкою?

Процедура імміграції

Як запевняють у Мінцифрі, іноземні спеціалісти, що вже мешкають в Україні, можуть подати необхідний пакет документів (а він включає не лише стандартні документи, а і ті, що підтверджують кваліфікаційні вимоги для кожної конкретної професії) у територіальний підрозділ Державної міграційної служби за місцем своєї реєстрації. Фахівці, що перебувають за межами нашої країни, – у консульські установи України за кордоном.

Після цього міграційні органи проводять перевірку іноземця і ухвалюють рішення про надання чи відмову у наданні дозволу на імміграцію (термін розгляду документів у середньому забирає 3–4 місяці, однак у певних випадках може бути продовжений – аж до року!).

Якщо спеціаліст успішно проходить перевірку, то отримує дозвіл на імміграцію на один рік. А вже потім може клопотати про посвідку на постійне проживання (на 10 років) та реєструвати своє місце проживання.

Що потрібно для запуску процедури

Щоб усі обіцяні переваги дійсно запрацювали, потрібно законодавчо закріпити всі зміни (зокрема й перелік необхідних документів, кваліфікаційні вимоги і повну процедуру).

Затвердження лише нових квот недостатньо для повного запуску IT-імміграції в Україні. Адже на сьогодні незрозуміло, як вирішуватиметься, які саме спеціалісти зможуть пройти за даною квотою. І невже це відбуватиметься просто у ручному режимі?

Сподіваємося, що за благими намірами не приховують новий корупційний канал з легалізації іммігрантів, і така ініціатива дійсно полегшить залучення висококваліфікованих дефіцитних IT-спеціалістів в Україну.