Збитки від своїх: як уникнути махінацій топ-менеджменту у великій компанії
І чому без регулярного аудиту фінзвітності не обійтися
Для успіху в бізнесі необхідне поєднання щонайменше двох важливих чинників: вдалої фінансової моделі (із забезпеченням необхідного обсягу продажів) і контролю з боку акціонера – проведення незалежного аудиту, процедури форензік, внутрішнього аудиту компанії тощо. Невиконання першої умови спричиняє нівелювання основного завдання в бізнесі – отримання прибутку. А без цього він є аморальним. Невиконання другого – призводить до втрати акціонерами зароблених грошей і контролю над підприємством.
Як уникнути всіх цих прикрих наслідків, спеціально для Mind пояснює старший партнер Vigilant Forensic Boutique, член наглядової ради Global Spirits, ТМ Хортиця, Артем Ковбель.
Україна належить до країн із перехідною економікою. Згідно зі щорічним дослідженням ACFE (Association of certified fraud examiners) – асоціації дипломованих фахівців із боротьби з шахрайством, саме країни цієї категорії більшою мірою схильні до ризиків шахрайства в діловому середовищі. Причина – слаборозвинена система внутрішнього контролю та загалом відсутність культури безпеки на підприємствах.
Також наша країна знаходиться в 7-й групі в карті ризиків, складеній Експортно-кредитними агентствами (ЕКА), за кількістю дефолтів, оголошених місцевими компаніями. Це означає, що угоди в межах експортного фінансування з контрагентами з України є найризиковішими. Тобто при імпорті, наприклад, обладнання серед українських компаній трапляється найбільша кількість так званих NPL (дефолтних випадків по невиплаті кредитів).
Експортно-кредитні агентства ранжують позичальників за групами ризиків. 7-я група – це група, ризики в якій найбільші. Зокрема, серед них зазначаються високий рівень корупції в країні, сильна середньорічна інфляція та інші чинники, які впливають на ймовірність невиконання контрагентом своїх зобов'язань.
Щорічно бізнеси по всьому світу втрачають від 5% до 15% виручки внаслідок недобросовісних дій всередині компанії. В Україні ж цей показник сягає 30–40%.
Хто зазнає збитків?
Від шахрайства найчастіше потерпають власники бізнесу, що виходять за межі операційного контролю. Найбільша загроза виходить від топ-менеджерів – генеральних директорів/фінансових директорів і міноритарних акціонерів, які перебувають в операційному контролі бізнесу. Саме на них найчастіше спрямована процедура форензік і аудит фінансової діяльності.
Розглянемо конкретний приклад. Актив однієї з компаній – торгово-розважальний центр – став «лійкою» для зливу коштів за межі бізнесу, чим було завдано непоправної шкоди основному акціонерові. Згодом аудит діяльності цього ТРЦ викрив низку шахрайських схем, результатом яких і стало виведення грошей та інших активів.
Цей кейс є показовим: реалізовані схеми можна назвати класикою. Вони настільки банальні, що, здавалося б, застосувати їх настільки прямо та відверто – суцільна необачність. Але почасти саме простота є головними козирем у рукаві шахрая – адже нікому й на думку не спаде запідозрити топ-менеджерів у таких тривіальних махінаціях.
Як виводяться гроші?
Нижче розглянемо основні схеми виведення грошей на прикладі історії з ТРЦ.
Схема # 1:
Податкові ями – виведення грошей за допомогою використання компаній-одноденок через придбання в них послуг та сплати грошових коштів (ГК) за товари/послуги без їх фактичного постачання/надання.
Ця схема характерна для більшості бізнесів. Для того щоб мінімізувати або уникнути ризику її реалізації, необхідно:
- не виходити з операційного контролю бізнесу;
- з метою контролю найняти зовнішнього аудитора та фінансового контролера, без якого не відбувається жодна оплата;
- вибудувати багаторівневий ланцюжок узгодження платежів у компанії.
Схема # 2:
Створення фіктивного боргу підприємства (кредиторської заборгованості) шляхом проведення безтоварних операцій, у межах яких підприємству надаються послуги без їх фактичного виконання. Про це може свідчити відсутність у найменуванні КВЕД, які мали право надавати ці послуги.
У переліку типів послуг підприємства повинні бути позначені послуги, які таке підприємство може надавати. Коли підприємство надає тип послуг, яких немає в переліку, вони можуть мати характер фіктивних/безтоварних.
У такий спосіб формується кредиторська заборгованість. Далі вона перевідступається юрособі, підконтрольній міноритарному акціонерові, який одночасно є директором потерпілого підприємства. Потім перед цією юрособою гаситься кредиторська заборгованість. Це прямо свідчить про недобросовісний характер дій із боку міноритарного акціонера.
Ця угода мала на меті заниження фінансового результату підприємства задля зменшення його нерозподіленого прибутку й позбавлення мажоритарного акціонера дивідендів, відведення в сторону (на пов'язані особи) грошового потоку. Також ця операція націлена на отримання додаткового контролю над підприємством шляхом формування зобов'язань на підконтрольній юрособі. У результаті при виникненні претензій із боку третіх осіб активи – всі або їхня частина – могли б бути заарештовані та стягнуті.
Схема # 3:
Будівельні роботи. У період реконструкції об'єкта були проведені роботи з його розширення та модернізації. Але кошториси складалися з явним завищенням вартості, подекуди в сотні разів.
Матеріали були закуплені втридорога, не за ринковими цінами. Роботи з реконструкції теж оцінювалися з перевищенням допустимих меж у рази. Проектну вартість підрядних робіт також було неабияк завищено.
Схема # 4:
Здача площ ТРЦ за заниженими орендними ставками. Результати проведеної незалежної оцінки показали, що розцінки на оренду були значно занижені. Більш того, деякі з площ здавалися за заниженими цінами директору підприємства та його родичам.
Крім того, у процесі аудиту було виявлено низку помилок, що спричинили донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість підприємства.
Чим усе скінчилося?
Проведений аудит виявив, що компанії було завдано збитків на десятки мільйонів доларів, що дорівнює недоотриманому прибутку основного акціонера. Це згодом дало йому підстави ініціювати низку кримінальних справ. Зокрема, за ст. 190 Кримінального кодексу «Шахрайство» І ст. 191 «Зловживання службовим становищем».
Підіб’ємо короткі підсумки
Щоб уникнути/мінімізувати ризики шахрайства в компанії, власнику необхідно:
- від самого початку грамотно вибудовувати систему корпоративної безпеки в компанії;
- не виходити з операційного контролю, адже такий вихід дорівнює втраті бізнесу;
- перебувати не над бізнесом, а в ньому;
- встановити чіткі метрики, за якими визначатиметься ефективність бізнесу;
- постійно працювати над удосконаленням системи внутрішнього контролю в себе в компанії;
- найняти зовнішнього аудитора та щорічно проводити аудит фінансової звітності, закупівель і продажів;
- проводити спонтанні перевірки.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
