Перевірка на чесність: три кейси боротьби з фінансовим шахрайством під час війни

Війна – перевірка на чесність і прозорість абсолютно для всіх бізнес-процесів та їхніх учасників. А відсутність базових систем фінансових контролів у компаніях, незалежно від їх розміру, почасти призводить до недобросовісних дій із боку третіх осіб і збитків на десятки, а інколи сотні мільйонів доларів. Як підтвердження Артем Ковбель, аудитор, партнер, Crowe Erfolg ASIS, ACFE, ASCP спеціально для Mind описав три реальні історії про те, як нехтування фінансовою гігієною у бізнесі призвело до важких фінансових втрат.

Кейс #1: «Бухгалтер – шахрай»

Компанія: виробник у сфері деревообробки.

Сума збитку: 38 млн грн.

Підозрюваний: головний бухгалтер.

Відповідальний: власник компанії.

Схема:

1. Виведення коштів на підконтрольні ТОВ та ФОП головного бухгалтера.
2. Навмисне викривлення фінансової звітності з метою приховування реальних збитків від власника компанії.

Тип скоєного фроду: незаконне викривлення фінансової звітності (англ. – Financial statements distortion or simply – cooking of the book).

Деталі. У цьому кейсі головною помилкою власника стало те, що він довірив ведення всіх процесів головному бухгалтеру і ніяк не контролював та не перевіряв, а просто сліпо довіряв.  Тож він просто вийшов з операційного контролю та не керував власним бізнесом.

Зараз автор цього матеріалу особисто проводить процедуру форензик для розуміння остаточної суми завданого збитку та схем із виводу коштів та відчужених активів.

Відкрито кримінальну справу. Бухгалтер перебуває під слідством.

Інкриміновані статті:

1. «Шахрайство» (ст. 190 гол. 4 ККУ);
2. «Незаконне привласнення майна» (ст. 191 ККУ);
3. «Підробка документів» (ст. 368 ККУ).

Короткий висновок. Нерідко внутрішні проблеми в бізнесі стимулюють виникнення зовнішніх проблем, а саме – візитів  податкової чи/та правоохоронних органів. Наприклад: крадіжки запасів компанії у великих розмірах можуть призвести до донарахування ПДВ. Або навмисне виведення коштів за межі компанії, що були надані їй у вигляді гранту, можуть кваліфікуватися як їх нецільове використання.

Тому превентивні заходи просто необхідні. Особливо під час війни, коли інстинкти самозбереження загострюються, і особи, що вчиняють недобросовісні дії задля забезпечення власної фінансової стабільності, готові навіть жертвувати своєю репутацією та робити неочікувані речі.

Кейс #2. «Удаване примирення»

Компанія: виробних у галузі важкого машинобудування.

Сума збитку: $10 млн.

Підозрюваний: партнер у бізнесі.

Відповідальний: власник компанії.

Схема:

1. Спотворення фінансового результату компанії шляхом незанесення трансакцій в облік.
2. Завищення собівартості продукції.
3. Підвищення норм списання продукції та їй реалізація за сірими схемами.

Тип скоєного фроду: викривлення фінзвітності. До речі, це «найдорожчий» фрод, зважаючи на світову статистику.

Деталі. Оскільки бухгалтерський облік частково знаходився на аутсорсингу зовнішнього підрядчика, то є підозра, що з ним була встановлена домовленість про викривлення фінзвітності. Ось чому дуже важливо завжди залучати на аутсорсинг відомі компанії, адже бренд дорівнює репутації, репутація гарантує прозорість, яка у свою чергу гарантує якість наданих послуг.

Підґрунтя цього кейсу полягає в тому, що власник вийшов з операційного контролю та почав розвивати паралельний бізнес, тому що в першій компанії всі процеси здавалися налагодженими. СЕО мав частку в бізнесі для того, щоб він був мотивованим, були укладені стабільні багаторічні контракти з покупцями та постачальниками продукції. Тим часом колишній СЕО вирішив, що бізнес уже належить йому: «Так беріг, що вважав за своє».

Основний власник звернувся з проханням допомогти в перевірці фінансової звітності, але паралельно вступив у перемовини з колишнім СЕО. Після місяця перемовин аудит начебто не знадобився, тому що раніше заховані прибутки знайшлись, отже, партнери порозумілись.

Прогноз: власник повернеться з тією самою, але більш запущеною проблемою за рік.

Короткий висновок. Такі нерозпочаті проєкти я називаю «заживо похований конфлікт», адже він може знов набрати силу в майбутньому в найбільш несподіваний момент. Саме тому такі компанії треба перевіряти з особливою скрупульозністю. А з такими псевдопартнерами укладати SHA – shareholder’s agreement (акціонерну угоду), так би мовити «шлюбний контракт» у бізнесі з метою мінімізації наслідків невирішеного конфлікту в майбутньому.

Кейс #3. «Партнери на папері»

Компанія: будівельний бізнес.

Сума потенційного збитку: 6 млн євро, у майбутньому – можливо буде збільшена.

Підозрюваний: партнер у бізнесі.

Відповідальний: власник компанії.

Схема:

1. Виведення коштів інвестора за рахунок завищення витрат при купівлі будівельних матеріалів.
2. Розкрадання будівельної техніки.
3. Викрадення готівки.

Тип скоєного фроду: незаконне відчуження активів. Фінальна сума потенційного фроду остаточно не визначена, триває процедура форензик, але точно зрозуміло, що шахрайство є.

Деталі. З початком війни в нашій країні, у зв’язку з масовим виїздом людей за кордон та наявним воєнним станом, більшість будівельних компаній зупинили будівництво, а власники цих компаній фактично заморозили кошти, адже попит на житло впав. Та категорія забудовників, яка залучала інвесторів до будівництва, фактично сіла на шпагат: з одного боку інвестор вимагає будівництва та здачі житла, з іншого – відсутній попит, з третього – вартість матеріалів зросла вдвічі. Така ситуація змусила деяких забудовників викручуватися подеколи таким недобросовісним способом – шахрайськими діями.

Короткий висновок. Якщо ви вклали кошти в якусь справу до початку війни, то зараз саме час звірити годинники та провести чекап усього бізнесу. Варто пам’ятати, що в екстремальних умовах бізнес-партнери, менеджери та інші співробітники можуть вести себе алогічно – несподівано присвоювати активи чи кошти компанії заради виживання своєї родини. Тож слід будувати систему контролів і взаємовідносини з партнерами за принципом: «Довіряй, але перевіряй».