Почати із себе: як лікувати українську економіку

Почати із себе: як лікувати українську економіку

Як громадяни можуть стимулювати зростання та до чого тут екологія

Цей матеріал також доступний російською
Почати із себе: як лікувати українську економіку
Фото: pixabay

Міжнародна рейтингова агенція S&P Global Ratings підтвердила довгострокові суверенні рейтинги України в іноземній і національній валюті на рівні «B». Фахівці очікують, що ВВП України знизиться на 6% 2020 року й зросте на 4% у 2021-му. 

Своєю чергою Кабінет Міністрів більш оптимістичний у прогнозах щодо національної економіки. Згідно з основними показниками проєкту державного бюджету на 2021 рік, очікується зростання ВВП на рівні 4,6%, а споживча інфляція на рівні 7,3%. 

Проте, як усьому світу, так і Україні, не вдалося уникнути впливу пандемії в цьому році, що також відіб'ється на результатах за поточний рік. Як допомогти українській економіці і які інструменти має країна для зростання, розповів Mind менеджер відділу інвестицій та ринків капіталу KPMG в Україні Максим Тарасенко

Якщо раніше причиною кризових явищ були певні дисбаланси в економіці, то наразі ми вперше зіткнулися з падінням економіки через вірусне захворювання. Одним із напрямів її відновлення має бути формування культури купувати українське.

У минулому світ зазнав чимало економічних криз. Чого варта тільки «велика депресія» 1929–1930 років чи так звана велика рецесія 2008–2009 років. Але теперішня криза є унікальною не тільки через складність прогнозування, але й через її неекономічну причину – вірусне захворювання COVID-19. 

Спільним із попередніми кризами є тільки масштаб впливу на економіку, Світовий банк очікує падіння світової економіки на рівні 5.2%, що перевищує показники 2009 року (1,7%).

Кабмін України говорить про падіння української економіки на рівні 4–8%. Закономірно, що найбільше постраждають малий та середній бізнес, роздрібна торгівля непродовольчими товарами, готельно-ресторанний бізнес, сфера обслуговування та розваг, промисловість. Єдиний сектор, який може збільшити свою економічну роль внаслідок кризи, це – охорона здоров’я.

Вперше з 2015 року реальні доходи населення зменшились. Тож більшість українців змушені скоротити свої поточні витрати та відкласти на невизначений строк великі покупки та витрати (наприклад, ремонт). Це сприяє зменшенню споживання і, як наслідок, спаду економіки.

Антикризові заходи

Для мінімізації негативного впливу кризи більшість країн впроваджують стимулювальні заходи, адресну фінансову допомогу підприємцям та населенню. Мільярди доларів направлені на стимулювання споживання. Наприклад, федеральна резервна система США з початку пандемії анонсувала викуп федеральних облігацій та облігацій штатів на $1,25 трлн у межах політики кількісного пом’якшення. Для населення ще в березні уряд США анонсував разову грошову допомогу – приблизно $1200 на 1 особу.

Німеччина розробила та провадила план на 130 млрд євро для стимулювання власної економіки. Він включає зниження податку на додану вартість, одноразові виплати населенню на дітей, впровадження додаткових податкових пільг для населення та підприємств. Крім цього, Німеччина направить близько 500 млрд євро на пільгові кредити та гарантії по кредитах підприємств для фінансування їхньої ліквідності та поточної діяльності.

Пакет заходів для стимулювання економіки та заплановані суми допомоги в Україні суттєво відрізняються від того, що відбувається в цих державах. Розроблена Кабінетом Міністрів України «Програма стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19» не містить у собі чітких цифр щодо обсягів допомоги економіці.

Однією із пропозицій щодо підтримки економіки є впровадження програми державних гарантій на 30 млрд грн, з яких переважна частина буде направлена «Укравтодору», ще близько 5 млрд грн – на малий та середній бізнес. НБУ запровадив довгострокове рефінансування (до 5 років) для підтримки кредитування. Обсяг такого рефінансування поки що складає 7 млрд грн (або приблизно $260 млн).

Взаємодія споживача та бізнесу

Чи можливо зменшити вплив кризи на українську економіку без значних грошових вливань? Теоретично, так. Основою будь-якої економіки є споживання на внутрішньому ринку, і стимулювання споживання може допомогти зменшити негативний ефект від кризи.

Виникає питання, як це зробити, коли доходи населення падають, а в держави відсутні додаткові кошти для стимулювання економіки. Відповідь насправді проста – змінити споживацьку поведінку.

Українські споживачі, обираючи товар, передусім дивляться на ціну та країну виробника. Перевагу віддають імпортному товару (після підписання асоціації з ЄС товари «народного споживання» подешевшали). Наприклад, імпорт товарів харчової промисловості, одягу, меблів та іграшок 2019 року склав $7 млрд, або 4,6% від ВВП країни.

При споживанні імпортних товарів лише частина грошей прямує в економіку країни (наприклад, сплачені податки або заробітна плата персоналу), а додана вартість товару залишається у виробника. Тоді як кошти, спрямовані на споживання вітчизняних товарів, декілька разів обертаються в економіці і мають так званий мультиплікаційний ефект.

Кошти направляються на виплату заробітної плати, податків та реінвестування у виробництво, тобто закупівлю матеріалів для виробництва, і на модернізацію самого виробництва. Зі свого боку постачальники матеріалів також спрямовують кошти, отримані від виробників, у виробництво, а працівники витрачають частину своєї заробітної плати на споживання інших товарів.

Є логічним, що наслідки COVID-19 змушують більшість країн світу зменшувати обсяг імпорту задля стимулювання власного виробництва. Україна не повинна бути винятком, але важливою складовою переходу на вітчизняні товари має бути якість товарів. Не можна обмежувати доступ до якісних товарів, особливо коли немає вітчизняних аналогів.

Зменшення споживання імпортних товарів хоча б на 10%  – це додаткові $700 млн (0,5% від ВВП) в економіку, а зважаючи на мультиплікатор, таке заміщення імпортних товарів вітчизняними дало б декілька відсотків зростання ВВП України.

Що потрібно для зростання економіки 

Компанії та держава повинні демонструвати українцям, чому вигідно купувати українське і як купівля вітчизняного товару опосередковано впливає на гаманець кожного через «ланцюжок покупок».

Необхідно поступово, наприклад через освітні програми, міняти споживацьку поведінку, щоб населення робило осмислений вибір покупок. Оскільки для споживачів ціна має суттєве значення, у період кризи також потрібно знижувати ціну там, де це є доцільним.

Компанії повинні ставити споживача в основу бізнесмоделі, орієнтуватися на його потреби та здійснювати відповідні зміни. Наприклад, впроваджувати екопакування, оскільки зараз існує попит на таку продукцію. 

До речі, щодо екології. Це ще один крок до відновлення вітчизняної економіки. У 2019 році Україна імпортувала склобій, макулатуру та пет-пляшки на $112 млн. Можна сказати, що ми викинули на сміття сировину, яку можна було здати на переробку, та гроші, що заплатили країнам, які сортують сміття.

В Україні 95% відходів потрапляє на звалища й лише 5% сортується або спалюється. Тому впровадження культури поводження з відходами – це не тільки екологічне питання, а також можливість для розвитку галузі переробки сміття, яка може перетворитися на багатомільярдну індустрію.

Найцікавіше, що населенню для цього не потрібно витрачати додаткові кошти, достатньо просто віднести вторинну сировину до найближчого пункту приймання, замість того щоб викидати все в сміття.

Чи існує чарівна пігулка, яка може «вилікувати» українську економіку від кризи? Напевно, що її немає. Але, коли бізнес та держава спільно, шляхом консультацій та компромісів, шукатимуть вихід, більше шансів, що  відновлення економіки відбуватиметься більш швидкими темпами.

Адже формування культури свідомого споживача, який купує українське, розуміючи, що ці кошти стимулюють розвиток економіки, є однаково важливим як для бізнесу, так і для антикризових державних менеджерів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті