Натхнення для ФОПів: про ідеї оподаткування для ІТ-бізнесу від Мінцифри

Натхнення для ФОПів: про ідеї оподаткування для ІТ-бізнесу від Мінцифри

Що не так у пропозиції Мінцифри і як можна зробити по-іншому

Цей матеріал також доступний російською
Натхнення для ФОПів: про ідеї оподаткування для ІТ-бізнесу від Мінцифри
Фото: pixabay

Міністерство цифрової трансформації у перших числах січня анонсувало нову пропозицію з приводу оподаткування фізичних осіб-підприємців (ФОП). Так, Мінцифра пропонує ввести єдиний податок для юридичних осіб без обмеження обігу на рівні 4–7%.

У міністерстві називають це «найкращою ідеєю», яка дозволить створити індустрію, де працюватимуть не 200 000 юридично не пов'язаних між собою ФОПів, а повноцінні прозорі компанії.

Плюси і мінуси цього починання проаналізував для читачів Mind економіст Данило Монін.

Чого домагається законодавець

Основною метою ініціативи Міністерства цифрової трансформації є перехід на легальну схему роботи компаній у сфері інформаційних технологій (ІТ) замість розбивання компаній на безліч ФОПів.

Мінцифри пропонує ввести податок з обігу в розмірі 4–7% від виручки компанії. Для співробітників передбачені наступні умови оподаткування: нульова ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), 1,5% військового збору і єдиний соціальний внесок (ЄСВ) на рівні двох мінімальних заробітних плат. Без податку на прибуток.

З одного боку, похвально, що Міністерство цифрової трансформації стурбоване тим фактом, що компанії розбиваються на безліч ФОПів через величезне навантаження на фонд оплати праці та порівняно низьку маржу в аутсорсинговій моделі нашого IТ-бізнесу.

Вдохновение для ФЛП: об идеях налогообложения для ИТ-бизнеса от Минцифры

З іншого – подібна схема має вади, про які й піде мова.

Що очікує «спрощенку»

Очевидно, що всі пропозиції, які надходять від нової команди, націлені на методичне знищення спрощеної системи оподаткування.

Це простежується в окремих законодавчих ініціативах – наприклад, про введення загальної «РРО-зації» (запровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або касових апаратів. – Mind), що призводить до підвищення адміністративних витрат для всіх дрібних підприємців.

Також пропонується посилити правила використання прибутку «спрощенцями» – законопроекту №1210. Детально про це Mind писав у матеріалі «Удар по кишені: яку податкову реформу запланувала влада». Тепер дісталися і до IТ-сектора – частину 3-ї групи хочуть перевести на загальну систему.

Крім того, вкрай сумнівною виглядає спроба ускладнити загальну або спрощену системи оподаткування. Адже мета, озвучена президентом, передбачала, що податки повинні бути «простими і зрозумілими». У даному ж випадку ми маємо лише збільшення обсягу Податкового кодексу, а також закону про ЄСВ, в якому спеціально для IТ доведеться виписати окремі правила.

Вдохновение для ФЛП: об идеях налогообложения для ИТ-бизнеса от Минцифры

Дивують і обмеження переведення IТ-компаній на пропонований режим оподаткування. Наприклад, експорт має становити не менше 75% і фонд оплати праці 75% – від реалізації. Подібні обмеження можливі виключно для аутсорсингової моделі праці. Так, така модель наразі розвинена в країні.

Система оподаткування має стимулювати передусім розробку продуктів, а не продаж людино-годин за кордон.

Продуктові компанії не зможуть задовольнити цих обмежень і опиняться в неконкурентному стані. Те саме можна сказати і про всі компанії, що працюють на локальний ринок, – вони опиняються в неконкурентному стані.

А що з іншими податками?

Навіть більше, зовсім незрозуміла і логіка з військовим збором та ЄСВ. Якщо ми хочемо просту систему, то чому б не обмежитися зведеним єдиним платежем у 7–10% від обігу? Держава на рівні своїх процедур може самостійно розділити ці платежі на різні фонди. Тим паче що готується до запуску проект єдиного казначейського рахунку.

Причиною оптимізації, безумовно, є занадто високі податки на розумову працю. Водночас держава намагається зібрати відразу багато прямих податків. Так, якщо IТ-сектор та інші подібні фахівці витрачатимуть гроші в Україні, то вони заплатять 20% ПДВ плюс акциз.

У результаті є тільки одне важливе питання: які податки повинні бути у сфері послуг у принципі?

Наприклад, у Китаї багато років працювала ставка податку на комерційну діяльність, яким обкладався сектор послуг, – 5% з обігу, без обмеження останнього. Упевнений, що запуск подібної схеми в Україні був би революційним і міг бути застосований не лише до IТ-сфери.

Тому пропозиції Міністерства цифрової трансформації вимагають доопрацювання. Адже основна мета таких законодавчих ініціатив – стимулювати в Україні нову креативну економіку, створення високої доданої вартості. І IТ-сфера – не єдина галузь, яка може забезпечити досягнення цієї мети.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті