Захворіло у світі
59,192,123
Померло у світі
1,396,673
Вилікувалось у світі
37,914,015
Захворіло в Україні
647,976
Померло в Україні
11,263
Вилікувалось в Україні
299,358
Pro&Contra: що не так із діяльністю АРМА

Pro&Contra: що не так із діяльністю АРМА

Та що можна було б змінити

Цей матеріал також доступний російською
Pro&Contra: що не так із діяльністю АРМА
Фото: pixabay

Нещодавно Mind опублікував інтерв'ю тимчасово виконуючого обов'язки голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Віталія Сигидина. Питання, яких ми торкнулися під час цієї бесіди, стосувалися в основному нинішньої та подальшої долі «токсичного» майна, переданого в управління агентству. А також того, наскільки діяльність АРМА можна вважати прибутковою для держави, і що треба зробити, щоб вона такою була насправді. Ці теми відгукнулися аудиторії та експертному співтовариству нашого видання. Зокрема, Віталій Власюк, керуючий партнер юрфірми ePravo, що два роки входив до складу Громадської ради при АРМА, зажадав висловити власне бачення згаданої проблематики та навіть озвучити деякі контртези до висловлених в інтерв'ю з т.в.о. голови агентства.

Про методи управління активами

Питання управління чи реалізації активів, переданих до АРМА в управління, складне і теоретично, і практично. Адже йдеться про фактичне позбавлення особи права власності до вироку суду. І якщо у випадку зі швидкопсувними речами пояснити їхню реалізацію (з подальшим зарахуванням коштів, які можна буде повернути власнику) ще можливо, то як бути з об’єктами більш окресленими – категорично не зрозуміло. Адже цілком імовірно, що арешт скасують – і власник захоче отримати своє майно назад.

Проте втручання законодавця просто-таки необхідне, адже покладатися на дискрецію очільників АРМА небезпечно: продадуть й оком не змигнуть, як це сталося з землею «Ашана».

Тим цікавіше читати тезу Сигидина про судову практику, яка суперечить передбаченому законом праву АРМА обирати між реалізацією й управлінням. Віталію треба визнати, що судова практика склалася не всупереч, а завдяки діяльності АРМА. Власне, колишній головний юрист АРМА Андрій Потьомкін максимально конкретно формулює право АРМА на реалізацію: «Продаючи активи до їх конфіскації, АРМА діє законно, проте, з високою вірогідністю, не конституційно. Крапку в цьому питанні може поставити лише Конституційний Суд України». Мабуть, саме тому вони продали й землю «Ашана».

Про залучення правоохоронців

Втім, на кожному з етапів АРМА цілком вправі просувати питання закріплення у відповідній ухвалі про передачу їй майна, зокрема, права реалізувати актив. Потрібно активніше працювати та налагоджувати якісну комунікацію з правоохоронцями й судами, особливо в регіонах.

Останні, до речі, взагалі перебувають поза увагою керівника АРМА: функціонал відсутній, повноважень нуль, штати працівників не розширено, діалог з центром уривчастий. Досі є області, у яких АРМА не управляє жодним активом. Для чого утримувати регіональні представництва в такому вигляді – незрозуміло.

Про розшук вкрадених активів

Щодо тези про головне завдання АРМА, хочеться нагадати Віталію, що таким є розшук вкрадених активів. На другому місці – управління арештованими активами, яке мусить приносити дохід (це пряма вимога закону). Якщо й говорити про якесь збереження майна – а така проблема існує, то це має бути щось дуже-дуже обмежене, у виняткових випадках і найменш збитковим для бюджету шляхом.

Власне, давайте поговоримо про виявлення і розшук активів. Хтось чув за останній рік про відшукання вкрадених колишніми чиновниками мільйонів, що осіли десь на Кіпрі чи в Лондоні? Особисто я не чув.

За 2019 рік, як це зазначено у звіті Сигидина, АРМА направила цілих 62 міжнародних запити, водночас отримала таких – 19. Про що звернення, що сталося з ними далі, скільки конкретно і яких активів було виявлено саме в іноземних юрисдикціях – про це ані слова. Ймовірно, нічим похвалитися. Це при тому, що в нас регулярно змінюється політична еліта й з України постійно виводиться капітал, зокрема – сумнівного походження.

Про «Межигір’я»

Минулого року силами Громадської ради АРМА було встановлено контакт із потенційно ефективним управителем «Межигір’я». Було проведено низку робочих зустрічей з тодішнім головою АРМА, представлено реалістичний бізнес-план, сформульовано дорожню карту дій для обох сторін.

Про «дотаційність об’єкту» чи то «повний спектр прав землекористувача» якось не йшлося. Але далі трапилося раптове засідання тендерного комітету АРМА під головуванням все того ж Потьомкіна та передача комплексу в управління маловідомій ТОВ «Скомпані». Громадська рада висловила публічний ультиматум, тендер скасували, договір управління (уже підписаний!) – розірвали.

А «Межигір’ям» продовжила управляти команда «уповноваженого народом коменданта» Дениса Тарахкотелика: розвитку для об’єкту – нуль, доходів для держави – нуль, прозорості – нуль. І нове керівництво АРМА, за вже більш ніж рік не зробила анічогісінько для зміни статус-кво. Сигидин каже, що земля – в держвласності. Чудово, а що зроблено для розв'язання цієї проблеми? Якими були конкретні кроки? І чим це заважало б управителю?

Ще раз про землю «Ашана»

Та оборудка стала можливою, зокрема, тому, що її провернули в рекордні строки – за п'ять днів. Відповідь Сигидина на запитання, чому конкурс по об’єктам АІС тривав лише шість днів: «Це не проблема!». Дійсно, це ж на цілий день довше, усі точно мали змогу придивитися, прицінитися, розробити програму з управління кожним з чи то 200, чи то 126 об’єктів. 

Дуже сподобалася фраза про «добру волю власників арештованих активів»: звісно, ми не можемо розраховувати на захоплення власників від факту, що їхніми об’єктами управлятимуть чужі люди. Проте переконаний, що АРМА цілком могла б будувати з ними виважений і прагматичний діалог. Але не тоді, коли її руками активи (елеватори, хлібзаводи, медіахолдинги тощо) фактично передаються в руки конкурентів. Яка вже тут «добра воля»?!

Короткі загальні підсумки

За 2019 рік на АРМА було витрачено приблизно 160 млн грн. Дохід від управління активами склав «аж» 10 млн грн. Голову досі не обрано. Законопроєкти не проголосовано. Інституту фандерів не впроваджено. Робота з територіальними підрозділами не ведеться. Підписників на офіційний телеграм-канал АРМА аж 200. «Межигір’я» – без змін, генерує «брудний кеш».

Від нового скликання Громадської ради при АРМА одна активність за рік – дивна конференція, на яку продавали «пакети участі» (скільки було продано пакетів і кому дісталися кошти – інформація відсутня). На рішення ОАСК про заборону АРМА управляти акціями АО «Газтранзит» апеляцію подати «забули». Куди рухається орган – не зрозуміло.

Хочеться вірити, що найближчим часом Верховна Рада та Кабмін дадуть старт рішучому перевантаженню цього дуже й дуже цікавого органу.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті