Освітній «козир»: коли молодь захоче шукати роботу в Україні

Напередодні Mind розповідав про глобальні тренди на світовому ринку праці і про його перспективи до 2050 року. Сьогодні ж – про те. що зміниться для України. Як зробити так, щоб українці хотіли працювати вдома, а не за кордоном і як на цей процес можуть вплинути зміни в освіті, пояснила Mind співзасновниця та керуючий партнер КМДШ (Креативної Міжнародної Дитячої Школи) Лідія Білас.

Чи буде зацікавлена сучасна молодь залишатися працювати у своїй країні – залежить від кожного з нас. Від освітян – чи отримає дитина достатньо досвіду, щоб творити майбутнє у своїй країні. Від компаній, інституцій та організацій – чи зможуть вони забезпечити гідні умови праці та цікаві проєкти. Від медицини – чи буде вона якісною та європейського рівня. Продовжувати можна довго.

Тому вже сьогодні нам варто ретельно розібратися, чому ж все більша кількість наших співвітчизників кидає все та їде вкладати сили в економіку чужих держав, демонструючи тим самим приклад і для своїх дітей? Як ми маємо змінити систему для того, щоб розумні та талановиті, працьовиті та сильні лишалися в Україні й не мріяли знайти краще життя за сотні кілометрів від батьківщини?

Куди тікають українці? 

Згідно з щорічним дослідження ООН, на початку 2020 року було зафіксовано 5 млн українців, які живуть закордоном. 3,4 млн мігрантів проживає в Росії. На другому місці країн, які приваблюють співвітчизників, –  Білорусія, Казахстан, Узбекистан. Польща – країна, у якій найбільше саме трудових мігрантів, їх там від 1 до 1,5 млн. Через трудову міграцію їдуть за тимчасовими робочими візами, щоб потім мати змогу повернутися в Україну. Ось тільки багато українців так часто буває в Польщі та інших країнах на сезонних роботах, що майже не бувають вдома.

За оцінками польських експертів, лише завдяки українцям польський ВВП зростає щороку на 0,5–1%. Чому українці їдуть? Переважна більшість має одну відповідь – гроші.

• В Англії за годину працівник, що збирає горох та цибулю, отримує біля 300 грн. За місяць заробіток може коливатися від 50 000 до 60 000 грн.
• Офіціант з України в Саудівській Аравії може заробити біля 55 000 – 65 000 грн.
• Танцівники та музиканти в Китаї за місяць заробляють 60 000 – 90 000 грн.
• Штукатур у Литві отримує 50 000 – 60 000 грн.

При цьому, згідно з даними Мінфіну, середня зарплатня в Україні у вересні складає трохи менше, ніж 12 000 грн.

А що з освітою?

Українські діти з подивом реагують на новину про те, що у Швеції для навчання використовують популярну гру Minecraft. Невже навчання може бути цікавим та веселим? Гра, на думку освітян, розвиває креативність та вчить архітектурному плануванню, вмінню спілкуватися й обмінюватися ресурсами.

Наші школярі дивуються, дізнавшись, що в США учні можуть зауважити вчителю, що він або вона помилився. І той подякує їм за зауваження. Українські студенти із захопленням слідкують за безкоштовними лекціями Роберта Сапольські зі Стенфорду. Відомий біолог, автор книг та лектор отримав десятки наукових премій та всесвітнє визнання. Але на лекціях він вдягнутий у прості джинси та сорочку, жартує над собою й веде себе напрочуд просто.

А українській студентці Марії Музиченко загрожує відрахування з КНУ імені Шевченка за те, що вона посміла обуритися дискримінацією та порушенням прав з боку завідувачки кафедри іноземних мов. За словами обурених студентів, викладачка на парах зневажливо та принизливо коментувала мотиви, які привели дівчат у стіни вишу. Але навіть попри великий публічний скандал після розголосу її слів та поведінки, винуватицю не лише не звільнили,  а нагородили орденом княгині Ольги 1-го ступеня. Такі дивні історії дають можливість деяким педагогам вимагати необґрунтованої поваги, що кардинально різнить їх від багатьох іноземних викладачів.

Знаючи такі та інші випадки, що демонструють прірву між ринком освіти та праці в Україні та закордоном, наші громадяни і, що особливо турбує, молоді люди, масово їдуть. Вони хочуть не лише достойної оплати своєї праці, але й гідного ставлення до їх особистості, поваги та вдячності.

Що робити з освітою в Україні?

У Сінгапурі існує більше охочих викладати, ніж вакансій вчителів. Там проводиться конкурс на посаду викладача, і роботодавців цікавить не лише диплом, а й насамперед мотивація вчителя та його любов до дітей. Обираючи найкращих до школи, мешканці острова інвестують в майбутнє дітей. Адже викладач не лише передаватиме знання, а й буде надихати, підтримувати, вірити, допомагати. Викладач може бути прикладом для наслідування, який мотивуватиме все життя. Зараз випускники сінгапурських шкіл та університетів вважаються одними з найсильніших за рівнем освіти.

В Україні не поодинокі випадки звільнення педагогів зі школи за власним бажанням задля того, щоб поїхати працювати у вищезгадану Польщу та умовно займатися збором полуниці. Професія вчителя в Україні не приваблює ані соціальним становищем, ані зарплатнею. Нещодавно уряд розповів, що обіцяне підвищення зарплати вчителям на 20–70% тимчасово зупинили до 31 грудня 2021 року, що навряд чи змінить ситуацію на краще.

Реформувати шкільну освіту необхідно на всіх рівнях. Школа – це не лише співати гімн перед заняттями та вчити вірші Тараса Шевченко. Важливо створити середовище, у якому діти відчуватимуть свою потрібність, повагу до їхніх талантів та унікальності, підтримку з боку вчителів та батьків. Важливо говорити з дітьми їхньою мовою. Якщо підлітків можна зацікавити навчанням за допомогою Minecraft, чому б не спробувати достукатися до їхніх сердець тим, що їх дійсно запалює?

За словами психологів, важливо допомагати підліткам приймати рішення про майбутню спеціалізовану освіту з підтримкою. Існує багато тестів, що допомагають відкрити таланти та зацікавлення, у яких майбутній абітурієнт хотітиме розвиватись. Школа має приєднатися до квесту «знайди своє покликання» та не заважати підліткам у цьому процесі. Батькам же варто приймати рішення своїх дітей, навіть якщо вони різняться з їх особистим баченням майбутнього доньки чи сина.

Який ринок праці змусить українців лишатися вдома?

Як би освітяни не реформували школу й вищі навчальні заклади, все починається з родини. Тому важливо, щоб на кухні українські сім’ї не обговорювали омріяні заробітки, як останню надію на виживання. Зі зростанням економіки зростатиме й привабливість українського ринку праці. Важливо, що уряд бачив в українських підприємцях не лише джерело отримання коштів, а партнерів, яким варто допомагати та підтримувати, мотивуючи працювати чесно та чесно платити податки.

Чесність в урядових коридорах може розв'язати й одну з найболючіших проблем країни – боротьбу з корупцією. Це, безсумнівно, підвищить інвестиційну привабливість Україні і відкриє двері для бізнесменів всього світу. Підвищуючи повагу до нашої держави в очах світу, влада може залишити мільйони українців працювати в себе вдома.