10 компонентів Smart City: чому не варто рівнятися на Сінгапур чи Барселону

Якщо вірити цільовим програмам та рапортам місцевих чиновників, в Україні вже безліч «розумних міст». Однак мешканці помічають лише точкові  та не завжди повноцінно працюючі сервіси. Нещодавно Mind досліджував, що не так зі Smart City в українських містах.  

Сьогодні ж Євгенія Поремчук, експертка з цифрової трансформації державних послуг розповіла Mind про комплексний підхід, який допоможе впроваджувати дійсно потрібні городянам рішення.

Десять компонентів

Для початку розберемося з термінологією. Smart City (або «Розумне місто») – це не лише онлайн-інструменти електронного врядування, на кшталт е-петицій чи е-референдуму. Smart City, передусім, про комфорт та безпеку мешканців громади.

Концепція «розумного міста» включає щонайменше 10 компонентів: системи моніторингу трафіку та керування громадським транспортом, системи якості повітря та води, інструменти електронного врядування та демократії, «розумне» освітлення та вільний доступ до Wi-Fi, збір та аналіз BigData, безпека персональних даних, електронні послуги населенню, тощо.

Якщо вже хочете назвати свою громаду Smart – необхідно впроваджувати їх всі. Можливо, поступово.
До речі, одна з причин, чому більш розвинуті міста вкладають значні сили та кошти в розвиток Smart City – це можливість подальшої монетизації. Наприклад, у 2017 році компанії Huawei, Shenzhen Water та China Telecom запустили перший у світі комерційний проєкт  Smart Water. У місті Шеньчжень було встановлено понад 1 200 датчиків і повністю оновлено систему обліку водопостачання. Це дозволило місту аналізувати витрати води та швидко реагувати на витік чи аварії; мешканцям – отримувати зручні послуги; бізнесу – заробляти на наданні послуг населенню.

Якщо подивитись на свіжий рейтинг Smart City 2020 від Institute for Management Development, то найперші в рейтингу стоять Сінгапур, Хельсинки та Цюрих. Далі Окленд, Осло, Копенгаген, Женева... Тобто зовсім не бідні міста, які можуть собі дозволити витрачати гроші на датчики, аналітичні системи, центри обробки великого об’єму інформації тощо. Київ, з бюджетом понад 60 млрд грн на 2020 рік посів лише 97 місце.

Деякі компоненти Smart City не обов’язково мають бути платними. Їх можна отримати безкоштовно. Наприклад, подібними розробками займаються ГО «Електронна республіка», БГО «Фонд Східної Європи», Програма EGAP, БГО «RazomForUkraine», ГО «Сошиалбуст», ГО «Електронна демократія». 

Чотири кроки

Готові впровадити Smart City компоненти? Пропоную декілька практичних рекомендацій.

• Крок перший. Якщо ви усвідомили, що вашій громаді дійсно потрібно впроваджувати концепцію Smart City – подрібніть проєкт на компоненти, що найбільш актуальні чи доступні для вас, та почніть реалізацію. Як писав Льюїс Керролл: «треба бігти як найшвидше, щоб хоча б залишатися на місці». Кінцева мета – не створення утопічного «розумного міста» з усіма описаними вище компонентами. Найголовніше, щоб запроваджені зміни вирішували важливі питання саме вашої громади та створювали для неї додану вартість.
• Крок другій. Кожна громада унікальна, однак не забувайте про такий важливий інструмент, як обмін досвідом. Знайдіть громади, які більш-менш схожі на ваші (кількість населення, бюджет тощо) та проаналізуйте їхній досвід в розбудові Smart City: що реалізували, наскільки успішно, де помилились, чи готові тиражувати своє рішення на вас. Не потрібно рівнятись на Сінгапур чи Барселону, будьте максимально реалістами.
• Крок третій. Звертайтесь до експертів. Навряд чи початківець-програміст зможе розробити якісну систему моніторингу дорожнього трафіку. Якщо у вас відсутній досвід у розвитку «розумних міст», вам буде важко визначитись, що саме потрібно конкретно вашій громаді. Тому не соромтесь просити поради у досвідчених колег, експертів чи лідерів інтеграцій. Наразі в Україні достатньо сформована спільнота експертів з розвитку smart-компонентів. Намагайтесь звертатись до практиків, тобто до людей, які брали безпосередню участь у створенні smart-громад. Як їх знайти? Дивіться пункт другий.
• Крок четвертий. Комунікуйте з громадою. Smart City повинно вирішувати нагальні проблеми, а не створювати нові. А які саме проблеми потрібно вирішувати, найкраще вам підкажуть самі мешканці громади. Наприклад, якщо дітям страшно повертатися ввечері зі школи, то їхніх батьків, перш за все, буде хвилювати питання освітлення, а не якість Wi-Fi біля міськради.

В Україні наразі наявні всі умови для безкоштовного або дешевого старту впровадження компонентів Smart City, але вони потребують певного доопрацювання та підтримки.