Об'єднати та заробити: навіщо університетам співпраця з бізнесом

Об'єднати та заробити: навіщо університетам співпраця з бізнесом

І що від неї отримають студенти

Об'єднати та заробити: навіщо університетам співпраця з бізнесом
Фото: depositphotos.com

Завдяки стрімкому розвитку технологій бізнес молодшає кожного року. Вже нікого не здивує тінейджер, що розробив власний застосунок і заробляє на цьому чималі гроші. Як започаткувати власний проєкт до 25 років і стати успішним, Mind розповідали молоді бізнесмени в циклі інтерв'ю. З огляду на цю тенденцію українським вищим навчальним закладам варто замислитись, як не тільки передати знання студентам, а й розкрити їхній потенціал для майбутніх звершень.

Одним із таких прикладів стала співпраця бізнесу та університету. Чим вона вигідна для обох сторін і як, зокрема, виші можуть заробляти на власних дослідженнях, розповів Mind директор відділу досліджень і розробок (Research and Development – R&D) у SoftServe Микола Максименко.

Минулого року SoftServe, що співпрацює з 29 університетами в Україні, та Український католицький Університет (УКУ) підписали угоду про стратегічне партнерство. Співпраця передбачає надання грантів УКУ на діяльність у різних напрямах, як-от: Machine Learning Lab, організація технологічних конференцій, фінансування поїздок студентів на конференції. На базі лабораторії SoftServe R&D проводить спільні дослідження з УКУ – близько 8 наукових проєктів щороку. 

Про можливості співпраці

Університет – це не просто місце, де ти отримуєш знання і диплом. У світі кращі вищі навчальні заклади – це стартовий майданчик для студентів, які максимально використовують ці 4–6 років свого життя для розвитку експертності в певному домені й навиків, які допоможуть запустити стрімку кар’єру як у науці, так і в індустрії. Часто університети й наукові установи співпрацюють із бізнесом у сфері комерціалізації наукових досліджень і мають в цьому напрямі непогані фінансові успіхи. Хорошим прикладом можуть бути Technology Licensing Office в MIT або YEDA R&D в Інституті Вайцмана, які заробляють десятки мільйонів доларів для університетів із ліцензування розроблених у цих інститутах технологій. 

Співпраця університету з бізнесом дозволяє вивести навчання на якісно новий рівень. Студенти отримують можливість здобувати освіту відповідно до потреб індустрії та навчаються помічати комерційні шляхи застосування своїх винаходів або досліджень. Це створює середовище, де студенти бачать як вже завтра вони можуть використати свої знання для створення нового технологічного стартапу, розробки і просування інновацій, або щоб приєднатися до найбільших світових технологічних компаній. 

Така співпраця дає можливість бізнесам якісно впливати на зміст академічних програм. Залучення компаній значно підвищує рівень підготовки майбутніх працівників ще в університеті, впливає на фокус і напрями академічних досліджень та допомагає створювати нові значущі комерційні технології через доступ до реальних проблем і проєктів.

Як бути з інтелектуальною власністю?

Ще однією мотивацією для бізнесу в організації партнерства з університетами є отримання конкурентної переваги через доступ до інтелектуальної власності (IP – intellectual property) і новітніх технологій. Часто для бізнесу тримати власний R&D-відділ є занадто дорогою інвестицією, бо потребує значного часу та ресурсів на дослідження та розробку прототипів технологій. 

Розуміючи це, компанії створюють екосистему академічних партнерств, із якими значно пришвидшується розвиток власних технологій. Співпраця із ними передбачає інвестування в дотичні стартапи, спільні дослідницькі проєкти та програми з університетами й технологічними партнерами. Зі свого боку компанія може бути повністю сфокусована на перевірці комерціалізації результатів таких досліджень. У випадку комерційного успіху, партнер може мати відсоток у прибутку з використання інтелектуальної власності. 

Як досягнути комерціалізації технологій?

Існує багато способів комерціалізації університетських досліджень. Західні університети часто мають так звані офіси трансферу технологій, які роблять аналіз ринку і пошук компаній, у яких та чи інша технологія могла б мати найбільшу цінність. У такій співпраці університет і винахідник технології отримують відсоток від обороту продажів продукту на базі технології.



Окремо існує низка міжнародних грантів та урядових програм, які фінансують розробку нових продуктів на базі пріоритетних стратегічних технологій, як-от досягнення в технологіях штучного інтелекту, доповненої реальності, або квантових комп’ютерів. Наприклад, при написанні наших проєктів на програму Horizon2020 від Європейської комісії, нам було важливо описати потенційний вплив на економіку, потенційні ринки для рішень на базі нашої технології та додати базові кроки перевірки маркетингових гіпотез у план наукового проєкту. 

Часто компанії можуть працювати з університетами напряму через спонсорські програми досліджень, коли певний напрям фінансується певною компанією. Це допомагає університету й дослідникам отримати фінансову підтримку в дослідженнях, а компаніям залучити кваліфікованих вчених до досліджень технологій, які мають стратегічне значення для розвитку компанії.

Що потрібно університетам в Україні?

В Україні важливо створити центри впровадження та комерціалізації досліджень хоча б у великих містах. Це б пожвавило технологічну активність і створювало б інноваційну економіку навколо університетів.

Кожен такий центр міг би стимулювати створення технологічних стартапів, пошук міжнародних партнерів для ліцензування технологій або для спонсорованих досліджень у наукоємних напрямах, як то машинному навчанні, інтернеті речей, біоінформатиці, квантових обчисленнях, розробці нових матеріалів та ін. 

Для старту такої ініціативи може бути достатньо і кількох людей з необхідним міжнародним досвідом та бізнес-освітою. Важливо поставити якісні процеси пошуку, захисту та ліцензування ключових технологій, роботи з пошуком партнерів на міжнародних ринках у ліцензуванні та спонсорованих дослідженнях, запуску й акселерації spin-off-стартапів та розвитку бізнес-навичок в інженерів і вчених. 

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло