Напоготові: якою зброєю здатна дивувати Україна
І як розвивати оборонно-промисловий комплекс
Наприкінці квітня США анонсували намір продовжувати надавати Україні летальні оборонні системи. Проте власний оборонно-промисловий комплекс (ОПК) також не стоїть на місці і вже на початку травня представив кілька цікавих вітчизняних розробок. Крім того, новинки в цій сфері показали не тільки державні підприємства, а й комерційні. Про попередні розробки низки компаній і новинки, які були представлені на презентації власних останніх досягнень для Київської асоціації військових аташе, що організувала Ліга оборонних підприємств України у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» 12 травня, розповів Mind військовий експерт Михайло Жирохов.
Хто виробляє зброю в Україні
До початку війни з Росією в 2014 році такого поняття, як приватний сектор в українському обороно-промисловому комплексі не було взагалі. Увесь цей час мізерний військовий бюджет країни розподілявся між профільними державними фірмами і підприємствами.
Тільки коли державі «тут і зараз» знадобилося багато зброї, послуг та військового обладнання, а наявна виробнича інфраструктура не здатна була задовільнити цей попит, на сцену вийшли компанії з приватним капіталом.
Багато хто взагалі починав із волонтерства і вже потім став розвивати бізнес. Нині процес зростання кількості приватних оборонних компаній дещо пригальмував. Хоча час від часу з’являються дійсно цікаві і проєкти, і підприємства.
Що показали виробники
Без сумніву «першу скрипку» зіграла НВО «Практика», яка представила практично всю лінійку своїх броньованих машин та абсолютно новий проєкт – «Козак-7». Крім того, всі присутні побачили в дії багатофункціональні платформи «Отаман» і «Хорунжій», а також бронеавтомобіль «Козак-5».
БПЛА тактичного рівня АС-1М «Фурія» від «Антлон-Авіа»
В армії та Національній гвардії України добре відомі апарати цієї фірми – А1-С «Фурія». З 2014 року в рамках ДОЗ компанія поставила понад 100 «Фурій». До кожного комплексу входили два-три літаки та станція управління.
Великі надії керівництво фірми покладає на баражувальний боєприпас ST-35 «Грім», який теж був представлений на заході. Дрон-камікадзе запускається за допомогою мультикоптера й має систему автоматичного наведення. Крім того, дрон здатний самостійно корегувати свою траєкторію під час наведення на ціль, що дуже важливо під час бойових дій в умовах міста.
Фірма «Радіонікс» представила весь спектр своєї продукції. Сама компанія доволі високотехнологічна і розробляє, виготовляє та обслуговує радіолокаційні системи й оптико-електронне обладнання.
Так, 2014 року розробник виготовив дослідний зразок системи «Омут-КМ» для захисту літаків (перш за все Су-24) від зенітних ракет. 2018 року підприємство представило нові активні головки самонаведення для ракет, підвісну систему РЕБ для Су-24 й радар «Есмеральда» для зенітно-ракетних комплексів середньої дальності та винищувальної авіації.
Найбільш відомими розробками стали радіолокаційні головки самонаведення для ракет Р-27 класу «повітря – повітря» і протикорабельної ракети «Нептун».
Декілька нових наземних безпілотних платформ представила контора «Інфоком». З найбільш відомих розробок – «Ласка». Нині інженери фірми працюють над гусеничним дроном Scorpion.
Корпорація «ТАСКО» вкотре показала свої власні боєприпаси – від ВОГ-17 до 155-мм снарядів. І хоча фірма має експортні контракти на постачання боєприпасів, однак із контрактом для ЗСУ поки що не склалось.
Реактивні гранати виробництва ТАСКО
Чого не вистачає розробникам
Загалом, за даними ДК «Укроборонпром», якщо 2015 року на компанії з приватним капіталом припадало 23% від усіх обсягів державного оборонного замовлення, то наприкінці 2020 року цей показник зріс більш ніж удвічі – до 54%. Однак, крім попадання продукції в оборонний заказ, приватні компанії розраховують на прорив на міжнародні ринки озброєння.
Водночас приватні і державні компанії знаходяться в різних умовах. Так, маючи обмежений доступ до інформації щодо програми переозброєння армії або пріоритети розвитку Збройних сил, вони не розуміють, що потрібно військовим. Крім того, не відпрацьований і механізм державної підтримки. Державна компанія може отримати з бюджету фінансову допомогу на розробку зразка, приватна – ні.
Однак загалом цей захід вкотре продемонстрував можливості приватних оборонних компаній як у плані оснащення і озброєння вітчизняних Збройних сил, так і експортних перспектив.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
