«Закордон» не допоможе: коли виїзд з України може стати підставою для заочного розслідування

«Закордон» не допоможе: коли виїзд з України може стати підставою для заочного розслідування

І чому перебування на тимчасово окупованих територіях чи в РФ стає ризикованим

Этот материал также доступен на русском языке
«Закордон» не допоможе: коли виїзд з України може стати підставою для заочного розслідування
Фото: depositphotos

Днями набув чинності закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу щодо вдосконалення окремих положень у зв'язку із здійсненням спеціального досудового розслідування», який Верховна Рада прийняла 27.квітня 2021 року. Під дію закону, зокрема, підпадають громадяни, які перебувають за кордоном, на тимчасово окупованих територіях України та на території держави-агресора. Чому останнім варто звернути увагу на новий закон та у яких випадках стосовно них може проводитися спеціальне досудове розслідування, оголошення в розшук чи обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за їх відсутності в Україні, розповів Mind старший партнер Адвокатського об’єднання CREDENCE Артем Трекке

Які проблеми має «поправити» новий закон?

Спочатку нагадаю для чого взагалі ухвалювали нові норми та в чому юристи бачили проблематику раніше: 

  • невизначеність моменту набуття особою статусу підозрюваного;
  • відсутність процесуальної можливості оскаржити постанову про оголошення особи в розшук;
  • невизначеність моменту, з якого особа вважається оголошеною у міжнародний розшук, у зв’язку з неузгодженістю національного законодавства з порядком оголошення міжнародного розшуку Генеральним секретаріатом Інтерполу та, як наслідок, ухвалення протилежних рішень про здійснення спеціального досудового розслідування;
  • втрата актуальності положень щодо оголошення особи у міждержавний розшук;
  • недосконалість умов апеляційного оскарження вироку суду in absentia;
  • відсутність законодавчого регулювання можливості оголошення в розшук осіб, які перебувають на непідконтрольних владі територіях.

У чому полягають основні нововведення?

Далі про те, які нововведення запроваджено, які проблеми залишилися та які права підозрюваних та обвинувачених осіб звужено. Новий закон розширює випадки здійснення заочного досудового розслідування, якими відтепер є:

  1. переховування на тимчасово окупованій території України;
  2. переховування на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором;
  3. оголошення у міжнародний розшук.

Доповнено також перелік підстав для оголошення розшуку підозрюваного підставою перебування на тимчасово окупованій території України.

Крім того, розширено перелік підстав для заочного взяття під варту, зокрема, прийняття відповідного рішення може відбуватись за відсутності підозрюваного чи обвинуваченого, якщо є достатні відомості, що підтверджують його перебування на тимчасово окупованій території України чи на території РФ. Причому розмір застави під час розгляду такого клопотання не визначається.

Натомість невирішеними залишилися такі питання:

  • невизначеність моменту набуття особою статусу підозрюваного; 
  • питання стосовно моменту, з якого особа вважається такою, що оголошена в міжнародний розшук;
  • відсутність процесуальної можливості оскаржити постанову про оголошення особи в розшук;
  • недосконалість умов апеляційного оскарження вироку суду, ухваленого заочно.

Слід зазначити низку питань врегульованих за рахунок звуження прав та свобод підозрюваних та обвинувачених осіб.

  1.  Спрощення таких процедур, як:
  • оголошення підозрюваної особи в розшук;
  • ініціювання проведення спеціального досудового розслідування за відсутності можливості суду відмовити у його здійсненні
  • повідомлення осіб про виклик та, як наслідок, повідомлення про підозру та вручення обвинувального акту;
  1. Відсутність альтернативи внесення особами застави у разі задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо кого можуть бути застосовані положення закону?

Кому варто бути напоготові? В першу чергу громадянам України, що проживають за кордоном, притягнення до кримінальної відповідальності яких розпочалось після залишення ними території України, та справи щодо яких мають політичну складову.

У «Перехідних положеннях» закону передбачено, що спеціальні досудові розслідування та спеціальні судові провадження, розпочаті до дня набрання чинності законом, продовжуються з урахуванням змін, передбачених ним.

Крім того, загалом, ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Зважаючи на цю норму, органи досудового розслідування можуть керуватися положеннями цього закону стосовно будь-яких осіб у будь-якому провадженні з моменту набрання законом чинності.

Які ризики породжує закон?

По-перше, під дію нововведень потраплять не лише ті, хто наразі знаходиться в РФ, але й ті, хто хоча б проїздом перебував в цій країні з моменту початку притягнення їх до кримінальної відповідальності в Україні.

Це означає, що закон буде тригером для відновлення зупинених справ, у разі наявності в органу досудового розслідування відомостей, що особа знаходиться чи перебувала протягом певного часу на тимчасово окупованій території України чи на території РФ. 

А тому варто очікувати винесення нових постанов про оголошення розшуку особи, подання нових клопотань про заочне взяття під варту, про здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

По-друге, ймовірно очікувати зловживань правоохоронних органів нововведеннями стосовно виклику особи.

Новий закон передбачає, що особа, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що вона виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території РФ, вважається належним чином повідомленою про виклик з моменту опублікування повістки у ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті ОГП.

Однак, вказані положення застосовуватимуться лише у випадку обґрунтованої неможливості вручення особі такої повістки згідно з частинами 1,2, 4–7 ст. 135 КПК України. Зважаючи на попередню багаторічну практику реалізації правоохоронними органами цієї норми, існують обґрунтовані підстави вважати, що останні користуватимуться положеннями нового закону стосовно більшості осіб, які перебували на території РФ, при цьому лише формально аргументуючи неможливість вручення повідомлень відповідно до інших частин зазначеної статті.

По-третє, в осіб, які перебувають за межами України впродовж тривалого терміну, може закінчитися строк дії закордонних паспортів. Норми, якими доповнено КПК, та результат їх застосування правоохоронними органами можуть спричинити значне обмеження вільного пересування таких громадян за кордоном.

Крім того, у разі оголошення їх у розшук, отримання нових паспортів не буде можливим, у зв’язку із загрозою затримання та обмеження особистої свободи.   

Як захистити свої права

Накопичуйте інформацію, яка підтверджує політичні мотиви переслідування. Здійснюйте моніторинг ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та офіційний вебсайт Офісу Генерального прокурора на предмет опублікування повісток про виклик особи та інших процесуальних документів. За можливості здійснюйте перевірку наявності поштових відправлень за останнім місцем проживання в Україні та за місцезнаходженням захисників в Україні. Слід також обмежити в’їзд та перебування на території РФ та перевірити наявність документів, які підтверджують законність перебування на території іншої держави.

Періодично звертайтеся до Комісії з контролю за файлами Інтерполу для оновлення свого статусу та отримання актуальної інформації стосовно відсутності даних про особу в обліках генерального секретаріату Інтерполу, а також для запобігання винесення «картки з червоним кутом» на підставі запиту НЦБ Інтерполу в Україні. 

Рекомендуємо також звертатися до органу досудового розслідування з проханням надати копію постанови (-в) про зупинення досудового розслідування, що є обов’язковим згідно ч.4 ст. 280 КПК України. Надалі потрібно аналізувати отримані документи на предмет дотримання стороною обвинувачення строків досудового розслідування та оскаржувати їх у разі необхідності.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті