Все буде «цифра»: чим відрізняється діджиталізація від діджиталу

Все буде «цифра»: чим відрізняється діджиталізація від діджиталу

І чому оцифрування документів це не про діджитал-трансформацію

Все буде «цифра»: чим відрізняється діджиталізація від діджиталу
Фото: depositphotos

Останнім часом розмови про діджиталізацію чутно звідусіль. Хтось пригадає мем із мером Києва, хтось – державу у смартфоні. В ІТ-середовищі є свій жарт, чому діджиталізація стала такою популярною – мовляв, це все через коронавірус. Насправді ж пандемія лише прискорила перехід компаній у діджитал, аж ніяк не спричинила його. Адже більшість компаній уже давно збагнули необхідність ставати цифровими. Роман Павлюк, Head of Technology Office в Intellias, розповів Mind, як проходить цифрова трансформація, що відрізняє діджиталізацією від діджиталу та що чекає на ІТ-компанії в найближчому майбутньому.

На початку 2000-х компанія Blockbuster насолоджувалась успіхом на американському та міжнародному ринках. Маючи майже 10 000 магазинів відеопрокату, вони могли похизуватися не лише стабільним прибутком, а й потужним брендом. Єдине, чого їм бракувало, – це діджитал-стратегії.

Одного дня засновник Netflix Рід Гастінгс звернувся до керівництва Blockbuster, пропонуючи купити свою нещодавно створену компанію за $50 млн. Мовляв, це буде стримінгова онлайн-платформа, за нею майбутнє. У відповідь він отримав відмову.

Сьогодні дохід Netflix становить майже $25 млрд, тоді як на згадку про Blockbuster, що збанкрутувала 2010 року, лишилися самі меми.

Саме так відбувається світова діджиталізація. На початку століття цифровий бізнес витік за межі Microsoft, Amazon, IBM та інших ІТ-корпорацій і почав задавати тон у непрофільних індустріях: банках, страхуванні, урядових установах тощо.

Спочатку виникали 1–2 першопрохідці, як от Netflix, що пропонував дивитися фільми онлайн, або банки, які вирішували перевести паперовий документообіг в електронний. За ними починали змінюватися страхові компанії, далі – їхні клієнти, і виникав ефект цифрового доміно.

Наразі все більше бізнесів визнають, що діджитал – це єдиний можливий спосіб доносити інформацію, комунікувати з ринком, спілкуватися зі своєю аудиторією та взагалі існувати. Адже той, хто лишається на аналоговому форматі роботи, випадає із загальної картини та ризикує втратити клієнтів, партнерів і споживачів. Отже, вихід один – ставати цифровими.

Цифрові та оцифровані – у чому різниця?

Якщо вважати, що діджиталізація почалася 15 років тому – а для сфери ІТ це значний проміжок часу, то наразі майже всі компанії вже мали б стати цифровими. Але в реальності більшість бізнесів є оцифрованими (digitalized), але не цифровими (digital).

Щоб зрозуміти різницю між цими двома поняттями, розглянемо для прикладу компанію, що надає бухгалтерські послуги. У 1990-ті їхні робочі процеси можна було б змалювати так: купа паперу та величезний калькулятор Citizen із затертими від постійного користування кнопками. Інакше кажучи, це був типовий аналоговий бізнес.

Минули роки, і компанія перенесла свої процеси в Excel або ж в 1С. Таким чином вона оцифрувалась, але ще не стала цифровою. Для того щоб зробити повноцінний крок у діджитал, компанія має створити платформу, яка синхронізуватиме та оброблятиме фінансові дані, генеруватиме звіти, автоматично відправлятиме їх у податкову тощо. Це знищить велику частку ручної праці, але також створить нові можливості.

Оцифрований бізнес – це відтворення аналогових процесів у цифрі. Цифровий бізнес – це створення нових, вдосконалених процесів за допомогою технологій, перебудова всієї структури компанії.

Якщо подивитися на українську «Дію», то це приклад діджиталізації, а не діджитал-розробки. Завдяки цьому застосунку дійсно можна отримати певні послуги онлайн, як от перевірити машину в базі, зібрати інформацію про ФОП тощо.

Але, подаючи документи для відкриття банківського рахунку, ми все одно маємо друковати витяги, приходити до відділень, питати, хто останній у черзі. Тобто старі процеси все ще впливають на те, як ми використовуємо цифрові можливості. Натомість у діджитал-реальності саме технології визначають, як ми будуємо процеси.

Швидше, ефективніше, «цифровіше»

Перехід у цифровий бізнес ніколи б не відбувся, якби такий формат не мав значних переваг. Які вони?

По-перше, діджитал-компанія є гнучкішою і більш мобільною в порівнянні з оцифрованою організацією, а «аналоговою» й поготів.

Зміну процесів у цифровій компанії можна порівняти з оновленням програмного забезпечення, тоді як змінення аналогової компанії – це все одно, що перебудова «заліза». У першому випадку все відбувається легко та швидко, у другому – ні.

Наприклад, якщо monobank захоче запустити нову послугу, то їхні програмісти напишуть код, вночі протестують, а вранці вже випустять оновлення для користувачів.

Натомість звичайному банкові знадобиться купа брошур, що їх розішлють по відділеннях із проханням провести тренінг для персоналу та відзвітувати. Через декілька місяців непорозумінь, розлючених клієнтів та нарад із керівництвом нова послуга нарешті запрацює. 

По-друге, цифровий бізнес швидше збирає зворотний зв’язок та дає можливість проаналізувати ефективність роботи. Скажімо, як можна виміряти ефективність бухгалтера, що рахує на Citizen? Хіба що стояти з секундоміром та фіксувати кількість натискань на кнопку.

Цифрова ж платформа надає весь спектр аналітичних даних – скільки часу користувачі витрачають на ту чи іншу операцію, де виникають затримки тощо. Ці дані можна використати для машинного навчання та вдосконалювати послуги, навчаючи програму прогнозувати і попереджати проблеми.

Наввипередки в діджитал – що з цим не так?

Коли у Львові вперше запрацював застосунок Uber, міські таксисти не зраділи, вийшли на протести, вимагали заборонити компанії працювати на їхньому ринку. Звісно, нічого не вийшло, і служби таксі почали швиденько оцифровуватися, щоб конкурувати з Uber.

Вони робили жахливі сайти, які навіть не мали URL, а лише якусь домашню IP-адресу, створювали застосунки з великою кількістю багів – і все це для того, щоб дати користувачам можливість замовляти таксі онлайн. Але вони не розуміли, що Uber – це не просто застосунок у телефоні, а ціла бізнес-модель, яка ефективно використовує цифрові можливості.

Перша проблема квапливої діджитал-трансформації – компанії не мають ані стратегії, ані розуміння бізнесу, й цифрують свої процеси тільки для того, щоб не лишитися за бортом. Друга проблема – складність у найманні спеціалістів.

Тут йдеться не лише про зарплатні гілки нетехнічних компанії, які відрізняються від ІТ-сфери, а й про престижність бренду роботодавця, який може не дотягувати до умовного Google чи Microsoft.

Колись CTO Deloitte Global говорив мені у приватній розмові, що навіть їм досить важко знаходити технічних спеціалістів. А це – компанія великої четвірки, яка має доволі потужний бренд. Що ж тоді казати про умовний банк чи страхову фірму?

Тому для Deloitte та інших корпорацій, що повністю переходять у діджитал, набагато вигідніше наймати вендорів, які зберуть для них команду розробників. Адже сервісні компанії мають свої напрацьовані стратегії наймання спеціалістів та можуть запропонувати їм роботу над різними проєктами – і з Deloitte, і з Microsoft, і з BMW. 

Як ІТ-компанії допомагають цифрувати бізнес

Отже, перехід у діджитал – нелегка справа. Деякі компанії не знають, з чого почати. Інші думають, що стають цифровими, тоді як насправді просто оцифровують свої процеси.

Для ефективної трансформації варто звертатися до компаній, що надають ІТ-консультації. Вони працюють із різними бізнесами в різних індустріях і вже мають чіткі фреймворки для якісного переходу в цифру.

ІТ-консультанти можуть допомагати нетехнічним компаніям двома шляхами:

  1. Перший, який ми в Intellias називаємо ІТ Transformation, – це заповнення прогалин між бізнес-функціями та ІТ-функціями. Тобто, якщо по консультацію звертається «аналогова» компанія, яка тільки збирається робити перші кроки в бік цифрової моделі, спеціалісти аналізують процеси та допомагають сформувати дієву стратегію.
  2. Другий шлях – це Digital Transformation Service. Він доречний тоді, коли компанія вже має якісь цифрові напрацювання та хоче донести їх до споживачів. Наприклад, мережа магазинів «Сільпо» розуміє, що споживачі ще не сприймають її як цифрову компанію, попри каси самообслуговування та мобільні застосунки. Тож ІТ-консультанти – продуктові менеджери, UX-дизайнери – допомагають створити нову модель взаємодії з користувачем. Можливо, додавши опцію self check-out, як у Amazon, або ж передивившись користувацький досвід з іншої сторони.

Отже, перехід компанії в діджитал може відбуватися за двома сценаріями – шляхом заповнення прогалин між бізнесом та ІТ, і шляхом налагодження абсолютно нового користувацького досвіду.

All digital

Скоріше рано, ніж пізно цифрові компанії стануть повсякденним явищем. Адже зупинити зміни, які вже почалися і які надають бізнесу чималі переваги, майже неможливо. Перехід у діджитал – клопітка справа, яка вимагає від компаній не лише технічних потужностей, а й візіонерського бачення та перебудови своєї бізнес-моделі. Співпраця з діджитал-консультантами – одна з найбільш дієвих стратегій безболісного та ефективного цифрування компанії.

Маючи досвід, експертизу та команду спеціалістів, консультанти можуть стати запорукою успіху бізнесу на сучасному ринку. І хтозна, можливо, звернувшись до ІТ-консультантів у свій час, Blockbuster таки б вирішив придбати Netflix, і зараз усі ми дивилися б серіали на геть іншій платформі.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті