Міцні з'єднання: як сформувати ефективну комунікацію в команді

Бізнес без команди сьогодні вже не працює. Будь-яка вдала й рентабельна ідея провалиться, якщо власник не зміг створити певну атмосферу для співробітників. Бо саме від них залежить результат, тож зосередити увагу на внутрішньому клієнті набагато важливіше, аніж на зовнішньому. Як це працює на практиці та на чому варто зосередитися в налаштуванні комунікації між співробітниками, розповів Mind нейрокоуч, засновник стоматологічної клініки і консалтингової компанії Микола Аксентюк.

Одразу визначимося з поняттями: зовнішній клієнт – це споживач товарів та послуг, а внутрішній – співробітник. Основний принцип саморозвиваючої компанії – створити певну атмосферу на нейрогормональному рівні для людей, які працюють у команді задля спільної мети згідно ыз стратегією бізнесу. Тож підприємці все частіше обирають саме такий спосіб взаємодії.

А не навпаки, коли тиск на колег та фокус уваги на споживачів. Бо тоді не уникнути плинносты кадрів та погіршення сервісу. Якщо людина незадовільна своїм місцем роботи, це транслюється зовні, навіть якщо вона намагається виконати всі правила або говорити по скриптах.

Що таке саморозвиваюча компанія?

Це коли кожен працівник має можливість розвиватися в ній та відчуває особисту відповідальність за той відрізок роботи, який виконує. А ще. Окрім цього, проявляє зацікавленість до всіх справ компанії та проявляє ініціативу, включається в виконання завдань, які йому під силу. Також безперервно генерує ідеї, які можна вдало втілювати в життя.

Все це можливо, якщо власник вирішить дотримуватися визначених норм саме для такої саморозвиваючої компанії. А саме – створення атмосфери на нейрогормональному рівні, яка дозволяє кожному співробітникові відчувати певні емоції. Наприклад, нейромедіатори дофамін, окситоцин, серотонін здатні задовольнити людині потреби, які спонукають її працювати в компанії із самовіддачею та зберігати лояльність.

Дофамін – це про бажання отримувати, мати та досягати. Серотонін – про визнання, признання, схвалення. Окситоцин – це найосновніше для саморозвиваючій компанії, бо він створює довіру, атмосферу сімейності, прийняття, теплих дружніх стосунків. Також не забуваємо про кортизол – страх та стрес, який супроводжує будь-кого з нас, бо це природня реакція на збудники або якість новаторства. Власник бізнесу або керуючий, топменеджер постійно підтримує певну атмосферу в колективі для того, щоб разом виконувати стратегічні завдання та компанія могла постійно розвиватися, масштабуватися.

Коли ж йому нав'язали, то поступово людина зводить нанівець вказівки або працює на кортизолі, на якому тривалий час не протягнути.

Також стосовно планування та генерування ідей – власник проводить сесії, де кожен має змогу висловитися, бути почутим та сприйнятим. Так співробітники відчувають повагу, прийняття, потрібність, майже, як у родині. В атмосфері довіри домовлятися зі співробітниками набагато легше. Та й в загалі – усі бізнес-процеси працюють злагоджено, як годинник.

Коли і як створюються саморозвиваючі компанії?

Така потреба у власника відбувається поступово. Дуже рідко, коли він одразу приходить до цього. Бо найчастіше потрібно дозріти та пройти етапи. Тоді й рішення стане особистим та зваженим.

1. Перший етап. Власник створює бізнес і на первісні стадії, коли він тільки зароджується набиває особисті ґулі. Бо не все, що задумано в голові та прописано на бумазі здійснюється в практиці. Зазвичай саме в цей період усе тримається на особистих амбіціях, енергії власника, іноді – він бере партнерів, які теж включаються. А далі – конфлікти, перегорання, розбивання стереотипів. Бізнес заморожується, ділиться між співвласниками або й зовсім закривається. Тоді й приходить усвідомлення, що недостатньо ідеї та партнера, а потрібно створювати команду однодумців. Знаходити зацікавлених співробітників та провести роботу над своїми попередніми помилками.
2. Другий етап. Власник все розуміє, що час, коли робочі взаємовідносини будувалися на тестостероні та кортизолі минув. Напруга, тривога, противага, диктаторство, страх та інші неприємні відчуття вже не працює у відносинах власник – співробітник. Тож потрібно шукати інші підходи та інструменти комунікації з командою. А також організації бізнес-процесів, контролю та керуванням. Тоді він помічає, що сучасні люди віддають перевагу демократичним та горизонтальним відносинам. І тільки при таких умовах створюється команда однодумців, яка розвиває компанію до певного рівня. Тоді власник компанії стає не жорстким власним керуючим, а лідером, який вміє знайти підхід до співробітників та стати для них особливою людиною.
3. Третій етап. Власник компанії розуміє, що найцінніше – це людський ресурс та клімат взаємовідносин між колегами. Коли у співробітників є все необхідне для того, щоб постійно вироблявся нейромедіатор окситоцин, то вони відчувають себе захищеними на роботі, як дома. Згуртована команда, де є довіра на всіх рівнях дає гарні результати по усім напрямкам в розвитку компанії. Вона становиться саморозвиваючою – де кожен мотивований та вносить свій вклад як професіонал та людина. Тож створюється гарна атмосфера в колективі та разом опрацьовується система компанії: як і що буде і куди йдемо спільно.

Під час комунікацій у неформальній атмосфері за допомогою модератора-лідера в них сформувалися відносини, що базуються на гормоні окситоцині. Тепер вони не тільки єдина команда, а практично – сім'я.

Створивши саморозвиваючу компанію, власник має команду однодумців, які постійно та плідно працюють.