10 головних подій фінансового сектору України останніх трьох місяців

10 головних подій фінансового сектору України останніх трьох місяців

І до чого готуватися громадянам та бізнесу найближчим часом

10 головних подій фінансового сектору України останніх трьох місяців
Фото: depositphotos

Останні кілька місяців видалися багатими на події в законодавстві. Найбільшу увагу суспільства та бізнесу привернув закон про відкриття ринку землі. Проте й інші документи, що набрали чинності протягом останніх кількох місяців, заслуговують на увагу. Про найважливіші з них розповів Mind голова фінансово-аудиторського комітету, CFO Групи компаній «Октава Капітал» Дмитро Рибальченко.

Продуктивним видався II квартал поточного року для різних підрозділів законодавчої та виконавчої влади. Вже почала діяти низка рішень, які впливатимуть на фінансово-економічну сферу країни, зокрема насамперед – на підприємства всіх галузей економіки, на нас із вами.

Ринок землі

Історична подія: рекордна за тривалістю земельна реформа, яку намагалися запровадити всі склади урядів України майже від початку незалежності, нарешті запрацювала. Від створення ефективного ринку землі сільськогосподарського призначення залежить не лише розвиток АПК, а й національна економіка загалом.

Відтепер землю можна офіційно придбати за такими основними правилами:

  • З 1 липня до кінця 2023 року землі сільгосппризначення зможуть купувати лише приватні особи – громадяни України.
  • У перші два роки одна людина зможе купити не більше ніж 100 га землі. А з 2024 року сільгоспземлі вже зможуть купувати й юридичні особи, при цьому – не більше ніж 10 000 га.
  • Іноземці та іноземні компанії, а також люди без громадянства зможуть купувати землю за умови, якщо українці проголосують за це на референдумі.
  • Винятком є лише земля, що знаходиться ближче 50 км від державного кордону України – таку землю іноземці взагалі купити не зможуть. Сільськогосподарські землі державної та комунальної власності також не продаватимуться
  • Передбачено, що всі розрахунки за землю відбуватимуться виключно за безготівкові кошти.

Велика приватизація

Президент погодив зміни до закону «Про приватизацію державного і комунального майна», чим відновив проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації. З березня 2020 року вони були призупинені через пандемію.

За даними уряду, в Україні – понад 3500 державних підприємств, з яких кожне третє – збиткове через неефективне управління та корупцію. Тож держава визначилася що спочатку виставить на продаж 5 теплоелектростанції, 3 обленерго, підприємство «Більшовик», Одеський припортовий завод, Об’єднану горно-хімічну компанію та «Президент-готель».

Перші аукціони «великої приватизації» планується провести з серпня по жовтень 2021 року, а за підсумками року заголом уряд планує виручити в бюджет від великої приватизації 12 млрд грн.

Податкова амністія

Ще одне резонансне рішення: Верховна Рада ухвалила закон про добровільне одноразове декларування активів фізичних осіб. Він передбачає, що з 1 вересня і протягом 2021 року українці, які приховували своє майно й статки, придбані за тіньові доходи, можуть їх легалізувати. Сплативши відносно невеликий податок, вони зможуть вільно розпоряджатися цим майном, уникнувши покарання. Треба лише заповнити декларацію та сплатити збір, розмір якого залежить від розміщення активів. Найменша ставка 2,5% – для власників  облігацій внутрішньої державної позики. За майно чи кошти, розміщені в Україні, треба буде заплатити 5% податку. Найвища ставка для власників активів за кордоном – 9%.

У владі впевнені – податкова амністія допоможе детенізувати економіку. Адже, за даними Державної фіскальної служби України, через тіньові схеми бюджет країни втрачає близько 7,7 млрд грн податків щороку.

Розкриття структури власності юридичних осіб

Цікаве рішення Мінфіну: затверджено форму та зміст структури власності. Це офіційний документ, який обов’язково треба надавати державному реєстратору задля встановлення кінцевого бенефіціарного власника компанії. Він має подаватися у вигляді схеми, де в довільній формі мають бути відображені всі особи, які прямо чи опосередковано володіють частками компанії. Також у документі потрібно зазначати розмір участі кожного із співвласників і спосіб впливу бенефіціара на діяльність компанії.

Валютна лібералізація

З 30 червня в Україні почали діяти нові правила купівлі та продажу валюти. Нацбанк дозволив банкам продавати фізичним особам готівкову валюту за безготівкові гривні через платіжні термінали або через каси банків, у своїх відділеннях, пунктах обміну валюти. Крім того, НБУ дозволив банкам купувати й продавати банківські метали з фізичним постачанням за безготівкові гривні приватним клієнтам, а юридичним особам – дозволив купувати та продавати банківські метали у вигляді монет. 

Також українцям розширили можливості інвестування за кордон. Як запевняють в НБУ, ці нововведення сприятимуть подальшому розвитку нових банківських послуг.

Електронні лікарняні

Ринок електронних послуг розвивається – в Україні запрацювали е-лікарняні. Це має спростити життя пацієнтів, лікарів і роботодавців, а також побороти корупцію у цій сфері. Щоб отримати лікарняний пацієнт має прийти до лікаря, який створить  електронний медичний висновок про тимчасову непрацездатність у спеціальному Реєстрі E-health. Звідти лікарняний потрапляє до Реєстру пенсійного фонду, де формується електронний листок непрацездатності, за яким пацієнту нараховуватимуться кошти, при цьому, діагноз залишиться у таємниці.

Система е-лікарняних з червня 2021 року протягом трьох місяців працюватиме в тестовому режимі, а з 1 вересня усі медзаклади мають повністю перейти на новий сервіс.

Податок «на Google та Facebook»

На наш погляд, із суттєвим запізненням, у липні 2021 року, набрав чинності закон щодо оподаткування електронних послуг нерезидентів, який вже встигли охрестити, як «податок на «Гугл». Він зобов'язує незареєстровані в Україні міжнародні інтернет-компанії сплачувати податок на додану вартість – 20%.
Новий закон стосується, зокрема, соцмереж Facebook, Twitter, TikTok, стримінгового сервісу Netflix, теч-брендів Apple і Microsoft, сервісів реєстрації доменів і хостингу, а також багатьох інших ІТ-компаній.

Таким чином, закордонні ІТ-компанії, які не сплачували належних податків у країні, де надають послуги й отримують дохід, за умовами роботи урівняють із вітчизняними гравцями ринку. Для іноземних компаній передбачена спрощена електронна звітність українською або англійською мовою. Влада сподівається отримати від дії цього закону близько 3 млрд грн податків на рік.

Вихід України з Угоди СНД про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності

Ще одне рішення із запізненням: народні обранці схвалили законопроєкт щодо виходу України з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності. Документ був підписаний ще 2010 року в Санкт-Петербурзі. 

Тепер договірно-правову базу України в межах СНД буде приведено у відповідність до сучасних реалій міжнародних відносин. При цьому інтелектуальна власність України аж ніяк не постраждає, адже у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності в нас є чинними низка міжнародних угод, які забезпечують належний рівень охорони прав інтелектуальної власності в умовах міжнародного співробітництва.

Підтримка інвесторів

Точно на користь: уряд ухвалив декілька постанов, спрямованих на підтримку інвесторів в Україні. Були затверджені вимоги до фінансової спроможності інвестора, який має намір вкладати кошти в реалізацію проєкта з великими  інвестиціями. Зокрема, вимоги стосуються достатності власного капіталу інвестора, чистого операційного грошового потоку, доступу до джерел фінансування. Окрім цього, уряд затвердив порядок взаємодії UkraineInvest з інвесторами, держорганами та місцевою владою під час підготовки та реалізації інвестиційних проєктів з великими інвестиціями.

Прогноз економічного й соціального розвитку України

Кабмін схвалив Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2022–2024 роки, який оптимістично передбачає прискорене зростання економіки та доходів населення й зниження безробіття через стимулювання розвитку підприємництва та малого й середнього бізнесу.

За базовим сценарієм прогнозується:

  • зростання ВВП 2022 року – на рівні 3,8%, 2023 року – на 4,7% та 2024 року – на 5%;
  • зниження індексу споживчих цін 2022 року – 106,2%, 2023 року –105,3% та 2024 року – 105%;
  • збільшення середньомісячної зарплати 022 року – на 4,4%, 2023 року – на 6,1% та 2024 року – на 5,6%;
  • зниження рівня безробіття 2022 року – 8,5%, 2023 року – 8%, 2024 року – 7,8%;
  • зростання експорту товарів і послуг 2022 року на рівні 6,5%, 2023 року – до 7,7% та 2024 року – до 7,9%.

Як відомо, гроші люблять тишу. Події кварталу, що завершився, поки викликають стриманий оптимізм. Наскільки виправдається оптимістичний прогноз – побачимо вже невдовзі. А щодо інших рішень – враховуйте, орієнтуйтеся та користуйтеся.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті