Скарбниця можливостей: як змінився держбюджет від першого до другого читання

Скарбниця можливостей: як змінився держбюджет від першого до другого читання

Що Україна встигла цього року та чого очікувати економіці у 2022-му

Этот материал также доступен на русском языке
Скарбниця можливостей: як змінився держбюджет від першого до другого читання
Фото: depositphotos

Днями Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2022 рік. Народні обранці проголосували за відкориговані цифри, які були внесені в документ до другого читання. Про те, що було закладено в законопроєкт №6000 до першого читання, йдеться в матеріалі Mind «Час жорсткого розрахунку: яким буде державний бюджет на 2022 рік». Чим же відрізняються дві редакції та як ухвалений документ вплине на економіку, розповів Mind голова фінансово-аудиторського комітету Групи компаній «Октава Капітал», CFO Nota Group Дмитро Рибальченко.

Яким став рік, що закінчується, для України з погляду економіки? Чи можна його назвати успішним та позитивним? Усе залежить, від якого рівня відштовхуватися – минулорічного чи «доковідного» 2019-го. За  прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), зростання ВВП України 2021 року становитиме 3,5%, аналогічної думки дотримується Dragon Capital, водночас НБУ дає більш оптимістичний прогноз – 3,8%. 

В абсолютних цифрах ВВП в доларовому еквіваленті може сягнути $184 млрд, що є рекордним значення за всі 30 років існування незалежної України. Ця цифра стане ще більш переконливою, якщо згадати, що в порівнянні з 2008 та 2013 роками, які також були рекордними за показниками ВВП, українська економіки втратила два регіони – Крим і частину Донбасу.

Але переконливими є не тільки загальні цифри: за 9 місяців року зарплата зросла на 15%, швидко збільшується споживчий попит, доходи роздрібної торгівлі вже перевищують допандемічні. Один із прикладів: за 8 місяців 2021 року в Україні було продано 58 100 нових легкових автомобілів, що на 28% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Продаж нових автомашин зараз найбільший після 2013 року, коли українці купили близько 200 000 авто.

Країна зібрала рекордний урожай зернових, а ціни на продовольство загалом хоч і не настільки високі, як кілька місяців тому, але все ж набагато вищі, ніж  до пандемії. Свою роль також зіграли високі ціни на залізну руду та інші ресурси, що експортує Україна.

Завдяки сприятливій кон’юнктурі на зовнішніх ринках українська валюта цьогоріч опинилася на шостому місці в світі за показником зміцнення до американського долара. А якщо врахувати, що на перших п’яти місцях розташувалися невеликі країни з виключно сировинною чи туристичною економікою (наприклад, Сейшельські острови), то деякі економічні експерти зазначають, що це дає підставу назвати українську гривню найсильнішою валютою у світі цього року. А за індексом БігМака гривня вкотре виявилася серед найбільш недооцінених валют світу.

Ринок M&A відновлюється після спаду, викликаного пандемією COVID-19. За даними KPMG, у першому півріччі 2021 року український ринок злиття і поглинання показав зростання за обсягом угод на 77% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. І є підстави для стриманого оптимізму щодо подальшого розвитку цього ринку.

Наприклад, ще один український стартап став єдинорогом – це People.ai, CRM-платформа зі штучним інтелектом. Цього року він отримав черговий раунд фінансування в $100 млн, а його капіталізація тепер оцінюється в $1,1 млрд.

Водночас частка угод M&A за участю іноземних інвесторів дещо зменшилася, що пов’язують із невизначеністю співпраці з МВФ. Хоча кілька знакових угод M&A таки відбулося. Наприклад, шведська Sigma Software купила харківський стартап IdeaSoft за $3 млн. Британська платформа віртуальних подій Hopin придбала український стартап Attendify, що спеціалізується на продажі квитків у мобільному застосунку (сума угоди невідома). А знаменита французька BlaBlaCar купила український стартап Octobus, хмарну платформу для автоматизації управління маршрутами та продажам квитків для автобусних перевезень.

Взагалі ІТ-галузь – єдина, яка безперервно зростає останні роки. Якщо 2011 року на ІТ припадало лише 3% від загального обсягу ВВП, то 2020-го цей показник зріс майже до 5%, а в І кварталі 2021 року він уже дорівнював 5,6%. За прогнозами експертів, за 5 років частка IT-сектору може сягнути 10% ВВП.

Цей рік відзначився ще однією надзвичайно важливою новиною. 10 листопада Україна та США підписали Хартію стратегічного партнерства, це стратегічний документ, що визначає головні напрями двосторонніх відносин у ключових сферах на найближче десятиліття.

Хартія замінить аналогічний документ, який Україна й США уклали 2008 року. Оновлена редакція має кілька важливих відмінностей, насамперед пов’язаних із новими реаліями світу, зокрема, йдеться про агресію РФ проти України.

США зобов’язуються підтримувати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів включно з Кримом, а також прагнення України до її членства в європейських і євроатлантичних інституціях. Крім того, в оновленому документі зафіксовано підтримку модернізації ключових секторів української економіки та просування інвестицій.

Стриманий бюджет, або Що готує 2022 рік?

2 листопада Верховна Рада ухвалила бюджет України на наступний рік у першому читанні, а 2 грудня – у другому читанні та в цілому. Згідно з першим читанням, номінальний ВВП прогнозувався на рівні 5368,7 млрд грн, доходи – 1267,4 млрд грн, видатки – у сумі 1441,9 млрд грн. У порівнянні з 2020 роком доходи зросли на 190 млрд грн, а от видатки – тільки на 90 млрд грн.

Одна з основних небезпек в ухваленні бюджету полягала в тому, що між першим і другим читанням депутати «протиснуть» свої «побажання» і тим самим значно роздують його дефіцит. На щастя, цього не відбулося: дефіцит не вийшов за межі 3,5% ВВП, що є, до речі, однією з найголовніших позитивних характеристик бюджету 2022 року.

Адже це приблизно в 1,7 раза менше, ніж було заплановано у 2021 і 2020 роках, така цифра майже відповідає рівню розвинутих кран. Хоча треба визнати, що причиною зменшення дефіциту цього року була не добра воля нардепів, а суворі вимоги МВФ.

Втім, деякі зміни між першим та другим читанням усе ж таки відбулися. Доходи бюджету зросли на 55 млрд грн – до 1322 млрд грн, майже на ту саму цифру збільшилися і видатки – до 1497 млрд грн. Розмір дефіциту держбюджету зріс на 792 млн грн – до 188,79 млрд грн.

Що з податками?

У порівнянні з проєктом, поданим на перше читання, в ухваленому документі збільшено показники щодо податку на прибуток підприємств (на 21,1 млрд грн) та рентної плати за користування надрами для видобування нафти (на 1,26 млрд грн) і природного газу (на 22,7 млрд грн).

Також держава передбачає, що ПДВ із вироблених в Україні товарів (або робіт чи послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування збільшиться на 13,3 млрд грн, а з ввезених на митну територію України товарів – на 6,5 млрд грн.

Зросте акцизний податок із вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (на 625 млн грн) і з ввезених на митну територію підакцизних товарів (на 2,09 млрд грн).

Загальна сума приросту показників – понад 55 млрд (тобто тієї маржі, на яку зросли доходи бюджету між першим та другим читанням), але ці цифри є оціночними, тобто немає гарантії, що такі суми справді надійдуть до бюджету.

Скільки заплановано на безпеку й оборону?

Отже, є ризик недофінансування деяких напрямів, адже планові додаткові надходження до бюджету негайно розподілили по різних державних органах. Наприклад, фінансування МВС між першим та другим читанням закону збільшилося на 1 млрд грн – до 99,23 млрд грн. Але це лише на 0,9 млрд більше, ніж 2021 року.

Зате різко збільшено фінансування ЗСУ, 2022 року на них виділяють 133,49 млрд грн (+2,5 млрд грн між першим та другим читанням). Нагадаємо: 2021 року бюджет ЗСУ становив 117,5 млрд грн, а 2020-го – 118 млрд грн.

Також значно зросло (у процентному відношенні) фінансування СБУ – з 14,96 млрд грн до 16,15 млрд грн (і на 100 млн грн у порівнянні з першим читанням), РНБО – з 250 млн грн (2021 рік) до 388 млн грн (притому після другого читання сума фінансування збільшилася на 84 млн грн).

Стрімко зростають витрати на Офіс Генерального прокурора: якщо 2020 року це було близько 7 млрд грн, то у 2021-му цифра зросла до 11,5 млрд гривень, а у 2022-му вона збільшилася ще на 2,5 млрд грн – до 14 млрд грн, притому між першим та другим читанням Генпрокуратурі додали 475 млн грн.

Загалом витрати на сектор безпеки та оборони сягнуть 270 млрд грн, що, втім, цілком відповідає вимогам Стратегії національної безпеки, згідно з якою щорічне бюджетне фінансування сектору безпеки та оборони має становити не менше 5% від ВВП.

Що влада та президент підготували для себе?

Водночас видатки на апарат Верховної Ради зросли з 2,529 млрд грн у 2021 році до 2,67 млрд грн у 2022-му, притому 83,9 млн грн додалися вже у фінальному проєкті закону. Офісу Президента додали 12,5 млн грн, загалом вийшло 1,09 млрд грн. Втім, це на 170 млн менше, ніж 2021 року. Фактично Офіс Президента – це єдиний центральний орган влади, який зменшив, а не збільшив свої апетити на наступний рік.

Різко збільшилися видатки на Кабінет Міністрів – з 2,69 до 4,89 млрд грн. Але цьому є пояснення – Держкіно тепер підпорядкується Кабміну, а не Мінкультури. До речі, витрати на підтримку кінематографу сягнуть 1,7 млрд грн, хоча спочатку було всього 694 млн грн.

Варто зазначити, якщо між першим та другим читанням нардепи не змогли «протиснути» у бюджет всі свої «побажання», то це зробив президент. Наприклад, кардинально – у 5 разів – зросло фінансування «Президентського університету», до 500 млн грн.

Видатки на програму «Велике будівництво» збільшилися загалом на 19,2 млрд грн. Цю цифру розподілять між іншими напрямами будівництва, наприклад «Укравтодор» отримає тільки на 2,5 млрд грн більше, ніж планувалося (всього для нього передбачено 63,59 млрд грн).

Зате у 8,5 раза зросло фінансування заходів із розвитку аеропортової інфраструктури: з 400 млн грн у першому читанні до 3,4 млрд грн у другому. Окремо передбачено 1,4 млрд для добудови аеропорту в Дніпрі. Крім того, у другому читанні в проєкті бюджету з’явився 1 млрд грн на статутний капітал державної авіакомпанії «Українські національні авіалінії», яку країна планує запускати разом з Airbus, і бізнес-модель якої різко розкритикували експерти.

Чого чекати наступного року?

Загалом досягнення поточному року не виглядатимуть вельми райдужно, коли згадати, що 2020 року падіння ВВП становило 4%, отже, цього року ми не вийдемо навіть на рівень 2019-го допандемічного року.

Серед ризиків – зупинення антикорупційних реформ і слабкий прогрес у вакцинації населення. Наступний рік також, за всіма ознаками, не стане проривним. На 2022-й у бюджеті закладено зростання ВВП на 3,8%, хоча деякі експерти прогнозують навіть показник у 4,4%, а вже згадана Dragon Capital назвала цифру 4,3%. Водночас ЄБРР прогнозує лише 3,5%.

З таким неймовірно повільним темпом нам дуже довго доведеться наздоганяти наших сусідів із ЄС, наприклад Румунію, не кажучи вже про Польщу.

Українська економіка все ще доволі непомітна на світовій карті, вона становить лише 0,2% від глобального ВВП. Зовнішні фактори, як і раніше, сильно впливають на вітчизняну економіку. Основні періоди зростання зазвичай збігалися з поліпшенням умов на світовому аграрному ринку та ринку чорних металів. І навіть вельми помірне падіння ВВП у 2020 році (лише мінус 4% на фоні мінус 7–10% у більшості країн ЄС) відбулося в значній мірі завдяки рекордно високим цінам на український експорт – зерно, олію, цукор і залізну руду.

Вплив зовнішніх чинників обумовить цикли зростання та падіння економіки й у майбутньому. Притому динаміка цифр буде досить волатильною, про що можна судити навіть за показниками цього року. Наприклад, у ІІІ кварталі 2021 року темпи зростання реального ВВП різко сповільнилися до 2,4%.

Для стабільного й швидкого розвитку економіки необхідно надходження інвестицій. Але, щоб заслужити довіру інвесторів, нам усе ще необхідно побороти вічну проблему – непрогнозованість українського ринку та умов ведення бізнесу в нашій державі.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло